№ 2-403/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Малой К.П.,  

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника-адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяних залиттям житла, (третя особа - КП «Теплові мережі м.Вільногірська»),

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяних залиттям житла, в якому (з врахуванням змін до позову) зазначає наступне.

Їй на праві особистої приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

03.03.2008р. близько 15.00 год. в квартирі № 64 цього ж будинку, власником якої є відповідач ОСОБА_3, сталася аварія в системі опалення, а саме зрив радіатора опалення з кріплення в стіні, в результаті чого було обірвано пластикові труби на вводі до радіатора, звідки стався вилив гарячої води на підлогу квартири відповідача, а звідти - через стики плит перекриття стелі безпосередньо в її квартиру.

В результаті зазначеної аварії було затоплено її квартиру, фактично знищено виконаний нещодавно до затоплення ремонт в квартирі, вартість якого становить 1500 грн, розкисли від води столярні вироби (балконний блок та вікна) в квартирі, намокли та частково прийшли в непридатний для використання за призначенням належні їй особисті речі та меблі.

Внаслідок того, що робітники третьої особи (КП «Теплові мережі м.Вільногірська») на місце аварії прибули не вчасно та не терміново ліквідували аварію, гаряча вода з квартири відповідача лилась в її квартиру впродовж тривалого часу.

Позивачка зазначає, що аварія відбулась з вини відповідача, який не здійснював належного нагляду за системою опалення та кріпленням радіаторів в належній йому квартирі, що призвело до зазначених вище наслідків.

Крім того, відповідач своїми діями завдав їй також і моральної шкоди, яка полягає в наступному. Вона є людиною досить похилого віку, учасником війни, має незадовільний стан здоров'я. Крім незначного розміру пенсії, іншого доходу вона не має. В результаті залиття квартири її особисті речі та меблі, якими вона користувалась, під впливом гарячої води прийшли в часткову непридатність. В результаті залиття водою кухні прийшли в повну непридатність продукти харчування, що для неї є суттєвою втратою, оскільки ціни на продукти весь час підвищуються. Квартира фактично знаходиться в антисанітарному стані, в ній зберігається підвищена вологість та сирість, що призвело до появи цвілі у ванній кімнаті, кухні та прихожій. Кілька днів вона у своєму віці змушена була виносити намочені речі на двір для висихання, потім знову заносити їх, що відняло у неї багато фізичних зусиль.

Після залиття квартири вона перенесла гіпертонічний криз, що значно погіршило загальний стан її здоров'я та самопочуття взагалі, було знищено зроблений нею незадовго до залиття ремонт квартири, кошти на який вона віддавала протягом тривалого часу. Зазначені обставини значно погіршили звичний для неї перебіг життя, негативно вплинули на її самопочуття та здоров'я, що потребує від неї додаткових зусиль для нормалізації свого життя. Завдану їй моральну шкоду позивачка оцінила на суму 2000.00 грн.

Позивачка просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 1500.00 грн., моральну шкоду - в розмірі 2000.00 грн. та всі зазнані нею витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свій позов, просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи - КП «Теплові мережі м.Вільногірська» підтримав позов ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_3 спочатку визнав повністю позов в частині майнових збитків і частково - в частині стягнення компенсації за завдану моральну шкоду, а згодом пояснив, що він повністю згоден з позовними вимогами. Він пояснив, що на час залиття квартири позивачки він в своїй квартирі не проживав, там тимчасово жили квартиранти. В той день він був на роботі, квартиранти йому повідомили по телефону про залиття, коли він приїхав, то воду вже вибрали, допомагали це робити сусіди. Квартиранти самі їздили за працівниками тепломережі, бо вони не зразу виїхали на місце аварії, акт склали на другий день. Про обставини залиття йому стало відомо зі слів його квартирантів, він бачив, що дійсно радіатор опалення лежав на підлозі, але то не він його туди поклав, а квартиранти так зробили.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що на той момент вони «знімали» для тимчасового проживання квартиру у ОСОБА_3. Вийшло так, що впала батарея опалення, порвала пластикові труби і полилась гаряча вода. Приблизно з 14.00год. до 15.50год. всі сусіди допомагали позивачці вибирати гарячу воду, вода дійшла до першого поверху. Сусіди телефонували в тепломережу, але звідти ніхто не приїхав, поки вони самі за ними не поїхали. Їй невідомо, чому так трапилось, вони не чіпали батарею опалення, вона лежала на підлозі, а не висіла на стіні на штирях, як це повинно бути, а ті штирі були обірвані.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.08.1993р., на зазначену квартиру виготовлено технічний паспорт (а.с.3, 4).

Згідно акту від 04.03.2008р., складеного працівниками тепломережі м. Вільногірська, аварія сталася через обрив батареї під її вагою, в результаті чого були обірвані пластикові труби, система опалення була в робочому стані (а.с.5).

Згідно акту від 17.03.2008р., складеного працівниками КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська», квартира позивачки має незадовільний стан після залиття, має значні пошкодження та потребує ремонту (а.с.6, 41).

Керівник підприємства третьої особи повідомив на адресу міського голови про аварійну ситуацію, що сталася 03.03.2008р. за місцем проживання позивачки (а.с.7).

Позивачкою суду надано платіжні документи, якими вона підтвердила придбання матеріалів для виконання ремонту квартири, який вона виконувала перед залиттям квартири та після нього (а.с.8, 38-40).

Як видно з наданої позивачкою медичної довідки від 24.03.2008р., вона має ряд хронічних захворювань, з приводу яких перебуває на диспансерному обліку в лікарні (а.с.37). Вона є пенсіонеркою за віком, отримує пенсію в розмірі 859.61 грн. (а.с.9).

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалась позивачка як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено в процесі судового слідства, залиття квартири позивачки гарячою водою сталося по причині обриву радіатора системи опалення (батареї) на кухні в квартирі, власником якої є відповідач ОСОБА_3 (акт підприємства тепломережі, пояснення позивачки, свідка ОСОБА_4В.). Тобто, відповідач не здійснював належний нагляд за сантехнічним обладнанням, що розташоване в належній йому квартирі, а саме - радіатор опалення замість того, щоб бути прикріпленому на стіні, знаходився на підлозі і в результаті падіння обірвав пластикові труби, з яких полилася гаряча вода.

Сам факт залиття житла позивачки відповідач не заперечував, його також в повному обсязі доведено матеріалами справи

Заперечення відповідача проти наявності його вини в зазначеній події через те, що в квартирі в той час проживав не він особисто, а квартиранти, є безпідставними, тому суд їх до уваги не приймає, оскільки власником квартири є він, а наявність власності передбачає

відповідальність за заподіяння шкоди іншим власникам. В ч.ч.4, 5 ст.319 ЦК України зазначено, що власність зобов'язує і власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В положеннях постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з подальшими змінами) зазначається, що між неправомірними діями особи, що завдала шкоду і шкодою повинен існувати причинний зв'язок.

У випадку, що є предметом розгляду даної справи, такий зв'язок існує, оскільки доведено, що через неналежний нагляд з боку відповідача за обладнанням по опаленню квартири відбулась аварія.

Відповідач в кінцевому результаті погодився з розміром матеріальної шкоди - 1500.00 грн, завданої позивачці залиттям її житла, просив не призначати експертизу для визначення розміру матеріальних збитків, оскільки в подальшому оплачувати вартість проведення експертизи доведеться йому. Також він погодився з розміром завданої позивачці моральної шкоди. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та інтереси, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для прийняття визнання позову відповідачем і для ухвалення рішення про задоволення позову.

Вважаючи доведеним факт залиття квартири і завдання матеріальної шкоди, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Стосовно завдання моральної шкоди позивачці, то суд також приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

В ст.1167 ЦК України зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Керуючись рекомендаціями Верховного Суду України, наданими в постанові Пленуму від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає розмір моральної шкоди в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача, також враховується тривалість страждань, істотність вимушених змін у житті, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

На думку суду, не може бути піддано сумніву те, що залиття квартири є далеко неприємним явищем для будь-якої людини. Більш того, людина похилого віку - позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перенесла нелегкі відчуття, знаходячись в квартирі, зі стелі якої ллється гаряча вода і, як підтвердила свідок ОСОБА_4, яку допомагали вибирати з підлоги всі сусіди на протязі кількох годин. Прийшли в непридатний стан меблі, підлога, понабрякали вікна, двері, підлога, зіпсувались продукти (борошно, цукор), було знищено зроблений нею незадовго до залиття ремонт квартири, кошти на який вона віддавала протягом тривалого часу.

Зазначені обставини значно погіршили звичний для неї перебіг життя, негативно вплинули на її самопочуття та здоров'я, що потребує від неї додаткових зусиль для нормалізації свого життя. Тому, на думку суду, розмір моральної шкоди в 2000.00 грн. визначено позивачкою розумно та виважено і не є завищеним.

Як пояснила позивачка, не дочекавшись будь-яких дій з боку відповідача, вона власними силами, коштами та матеріалами виконала ремонт, що не входило в її плани, оскільки тільки незадовго до залиття квартири вона зробила ремонт. Через відмову відповідача докласти заходів для врегулювання спору, вона змушена звернутись до суду та за юридичною допомогою до адвоката, витрачаючи при цьому свій час та нервову енергію.

Як пояснила позивачка, після зазначеної аварії в неї значно погіршився стан здоров'я, і навіть при згадці про залиття квартири її починає «трусити», вона перенесла гіпертонічний криз.

На підставі викладеного суд дійшов до впевненого висновку про задоволення позову. Позивачка при подачі позову просила відстрочити оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи через складний матеріальний стан. У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь держави судові витрати, а саме державне мито в розмірі 51.00 грн. та у встановленому законом порядку витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.

Керуючись ст.ст.88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, постановами

Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1' до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяних залиттям житла, задовольнити, прийнявши визнання позову відповідачем.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.і.н.2241407858), ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, працює в м. Верхньодніпровську на машинобудівному заводі, на користь ОСОБА_1 3500.00 грн., з яких 1500.00 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди, 2000.00грн. - у відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито в сумі 51.00 грн. та у встановленому законом порядку витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.