Судове рішення #74468718


УХВАЛА

18 жовтня 2018 р.Справа № 820/63/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017р. (головуючий суддя: Спірідонов М.О., судді: Старосєльцева О.В., Мороко А.С.; м. Харків; повний текст постанови складено 13.10.2017) по справі № 820/63/17

за позовом ОСОБА_1

до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Міністерства оборони України

про визнання неправомірними дій та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:


Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання неправомірними дій та скасування наказу.

Позивач, не погодившись з постановою суду від 11.10.2017 року подав апеляційну скаргу.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Сіренко О.І., Перцова Т.С..

Згідно протоколу Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Присяжнюк О.В., Спаскін О.А..

До початку розгляду апеляційної скарги по суті головуючим суддею Жигилієм С.П., заявлено самовідвід по справі № 820/63/17 з підстав наведених у п.4 ч.1 ст.36 КАС України.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів визнала можливим розглянути заяву про самовідвід за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подану заяву судді Жигилія С.П. про самовідвід, колегія суддів вважає, що така заява є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі № 820/63/17 є оскарження дій відповідачів під час затвердження та реалізації директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Міністерства оборони України від 11.08.2016 року №Д-322/1/15дск,

оскарження наказу Міністра оборони України від 01.12.2016 № 1149 в частині звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас у зв'язку із проведенням організаційних заходів в військово - юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого,

скасування наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 249 від 08.12.2016 року, виданого в порядку реалізації наказу Міноборони від 01.12.2016 № 1149,

скасування наказу ректора від 04.11.2016 року № 234 "Про введення в дію положень", яким затверджено результати проведення конкурсу на Факультеті, та визнання неправомірними дії керівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого під час його видання;

визнання протиправними дії відповідачів розробці Переліку змін до штату ВЮФ НЮУ від 31.08.2016 року, розрахунку чисельності науково-педагогічних працівників ВНП ВНЗ (ВЮФ) - Національного юридичного університету ім.. Ярослава Мудрого на 2016 - 2017 навчальний рік, зобов'язання скасувати даний Перелік, введений в дію директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 11.08.2016 року № Д-322/1/15 дск.

Фактично вимоги позивача ґрунтуються на твердженні про незаконність проведенні 03.11.2016 року на засіданні вченої ради Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого конкурсу на заміщення посад командування, науково-педагогічного складу Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, результати якого затверджено оскаржуваним у даній справі наказом ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 04.11.2016 року № 234 "Про введення в дію положень». Внаслідок вищевказаних обставин, за результатами конкурсу позивача не було обрано на вакантну посаду, на яку він претендував, і в подальшому звільнено з військової служби наказом Міністра оборони України від 01.12.2016 № 1149, який реалізовано шляхом видання наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 249 від 08.12.2016 року.

Отже, спірні відносини виникли внаслідок участі ОСОБА_1, як претендента, в конкурсі на заміщення посади начальника кафедри загальновійськових дисциплін військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого під час проходження позивачем такого виду публічної служби, як військова.

Встановлено, що раніше суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П. приймав участь у розгляді справ № 820/6625/16 та 820/2703/17 за участю ОСОБА_1, як позивача та апелянта.

Предметом позову по справі № 820/6625/16 було оскарження дій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Військово-юридичного факультету цього Університету, проведеного 03.11.2016 року. За результатами конкурсу Вченою радою Університету під головуванням першого проректора Битяка Ю.П. позивача не було обрано на жодну з вакантних посад, на яку претендував ОСОБА_1

Предметом позову по справі № 820/2703/17 було визнання неправомірними дій відповідача - голови конкурсної комісії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо використання неналежних підстав для оголошення та проведення на засіданні вченої ради Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 03.11.2016 року конкурсу на заміщення посад командування, науково-педагогічного складу Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, в якому приймав участь ОСОБА_1, щодо нескладення відповідного протоколу рішення конкурсної комісії, а також скасування відповідного рішення вченої ради Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Таким чином, справи № 820/6625/16, №820/2703/17 та 820/63/17 мають споріднений предмет спору, фактично однаковий предмет доказування, з різницею лише у складі відповідачів. У той же час, суть питання, порушеного ОСОБА_1, залишається незмінною.

За наслідками розгляду справи № 820/6625/16 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 залишено без змін ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 р. по справі № 820/6625/16, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 у перегляді за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, третя особа - Міністерство оборони України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В рамках розгляду справи № 820/2703/17 ОСОБА_1 14.03.2018 та 29.03.2018 було заявлено відвід колегії суддів, у т.ч. судді Перцовій Т.С., посилаючись на заінтересованість її в результаті розгляду справи не на користь позивача, з тих же підстав, що і по справі № 820/6625/16, а 29.03.2018 суддею Харківського апеляційного адміністративного суду Перцовою Т.С. заявлено самовідвід, який ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 по справі № 820/2703/17 задоволено.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 неодноразово було заявлено відвід судді Жигилію С.П., як в рамках розгляду справи № 820/6625/16, так і у справі № 820/2703/17, що вказує на сформування у ОСОБА_1 стійкої недовіри до головуючого судді у даній справі.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 року ХІ З'їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об'єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов'язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Отже, зазначені вище обставини є такими, що можуть викликати суб'єктивний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

З урахуванням вищевикладеного та з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості судді при розгляді даної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява судді Жигилія С.П. про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 243, 250, 321, 325 КАС України, суд, -


У Х В А Л И Л А:


Задовольнити заяву головуючого судді Жигилія С.П. про самовідвід у справі № 820/63/17.

Адміністративну справу № 820/63/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання неправомірними дій та скасування наказу, передати до канцелярії Харківського апеляційного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно з ст. 31 КАС України для визначення складу суддів.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включене до касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.


Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.

Судді(підпис) (підпис) Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.




Повний текст ухвали складено 18.10.2018





  • Номер: 1448/19
  • Опис: визнання неправомірними дій та скасування наказу
  • Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
  • Номер справи: 820/63/17
  • Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
  • Суддя: Жигилій С.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.02.2019
  • Дата етапу: 24.01.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація