Справа №2-а-153/10

    П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 січня  2010 року                                 м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі

головуючого - судді  Педяша С.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Пирятині   адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі про нарахування допомоги дитині війни,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, яким просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3 302 грн. 60 коп. за період з 2006 по 2008 роки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 01 липня 2008 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та с неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких їй повинна була бути нарахована соціальна допомога. Однак, відповідачі в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснили нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

Позивач направив до суду письмову заяву в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить задовольнити позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав письмові заперечення, вважають позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач вже отримує державну соціальну допомогу у порядку, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учасник бойових дій з 08.07.2003 року., просить розглянути справу у відсутність представника.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до ч.3 ст.122 КАС України ухвалив здійснювати судовий розгляд в порядку письмового провадження.

Судом, встановлено, що   позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Полтавській області № 1681 від 18.11.2009 року позивач ОСОБА_2.,ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Пирятинському районі, як пенсіонер по віку,  та отримує надбавку до пенсії як учасник бойових дій з 08.07.2003 року.

У п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про соціальний захист  дітей війни” визначено, що особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII, пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка набрала чинності 01.01.2008 року, в етеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. 

Суд, вивчивши документи справи, прийшов до висновку, що позивач скористувався своїм правом та отримує пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які фактично ним  отримані у 2006-2008 роках.

За таких обставин суд приходить до висновку, що згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”,  внаслідок використання позивачем  права на отримання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту", у відповідача був відсутній обов'язок  здійснювати у 2006-2008 роках виплати йому  щомісячного підвищення до пенсії відповідно до  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”.

Керуючись ст. ст. 94,99,100,158-163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі про нарахування допомоги дитині війни відмовити.

 Копію постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Пирятинський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                               С.І.Педяш