21.09.2018 Єдиний унікальний номер 205/3501/18

Єдиний унікальний номер 205/3501/2018

Провадження № 2/205/2145/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» 22 травня 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який переданий до провадження судді канцелярією суду 24 травня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року позов залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 2, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 07 червня 2018 року позивачем подано через засоби поштового зв'язку виправлений позов, який надійшов до суду 08 червня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження суду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року вирішено питання про заочний розгляд справи.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 13 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та банком договір. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 02 травня 2018 року склав 99 572 гривні 86 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у сумі 99 572 гривень 86 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 9 033 гривень 53 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 81 921 гривні 57 коп., нарахованої пені у розмірі 3 400 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 гривень 00 коп., штрафу (процентна складова) у розмірі 4 717 гривень 76 коп., а також судовий збір у розмірі 1 762 гривень. У своїй заяві до суду представник позивача просив ухвалити заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 129 ЦПК України, у судове засідання не з'явився. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 грудня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом отримання кредитного ліміту на платіжну карту, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 7). Даний договір був укладений шляхом підписання анкети-заяви клієнта на оформлення кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов договору, відповідачеві було відкрито картковий рахунок в національній валюті України та встановлено ліміт кредитування у розмірі 8 295 гривень 57 коп. зі строком дії до вересня 2017 року, який згодом змінювався (а.с. 49).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 02 травня 2018 року, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 99 572 гривень 86 коп. (а.с. 5 - 6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, то позов в цій частині ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Разом з цим, у справі, що розглядається, суд звертає увагу на те, що умови та правила надання банківських послуг, які позивач надає суду на обґрунтування своїх вимог, не містять підпису відповідача. У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували, що саме з даними умовами був ознайомлений відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що умови містили відповідальність при порушенні договірних зобов'язань, або в подальшому такі умови, зокрема щодо відповідальності за порушення зобов'язання, не змінювались. У заяві позичальника також відсутні дані про те, з якими саме умовами був ознайомлений такий учасник справи.

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм, умови та правила надання банківських послуг, неможна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву.

При цьому, відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відтак, суд вважає, що оскільки умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника відсутня домовленість щодо сплати штрафів за невиконання договору, то вимоги банку в цій частині задоволенню не підлягають. Аналогічні за своїм змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 578/132/16-ц, провадження № 61-3836св18).

Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, суд приходить до висновку, що заборгованість по тілу кредиту станом на 02 травня 2018 року становить 9 033 гривні 53 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, а якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним судом України у справі № 6-1412цс16.

У зв'язку з викладеним та відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі, визначеному відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором з 21 січня 2014 року. Отже, розмір процентів за період з 21 січня 2014 року по 02 травня 2018 року, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з суми поточної заборгованості у розмірі 9 033 гривень 53 коп., облікової ставки НБУ та кількості днів прострочення за спірний період, становить 6 456 гривень 27 коп., що розраховується наступним чином:

з 21.01.2014 року по 14.04.2014 року (ставка НБУ 6,5 %, кількість днів 122) - 196,26 грн.;

з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року (ставка НБУ 9,5 %, кількість днів 93) - 218,66 грн.;

з 17.07.2014 року по 12.11.2014 року (ставка НБУ 12,5 %, кількість днів 119) - 368,15 грн.;

з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року (ставка НБУ 14 %, кількість днів 85) - 294,52 грн.;

з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року (ставка НБУ 19,5 %, кількість днів 26) - 49,32 грн.;

з 04.03.2015 року по 27.08.2015 року (ставка НБУ 30 %, кількість днів 177) - 1 314,19 грн.;

з 28.08.2015 року по 24.09.2015 року (ставка НБУ 27 %, кількість днів 28) - 187,10 грн.;

з 25.09.2016 року по 21.04.2016 року (ставка НБУ 22 %, кількість днів 210) - 1 143,42 грн.;

з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року (ставка НБУ 19 %, кількість днів 35) - 165,58 грн.;

з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року (ставка НБУ 18 %, кількість днів 28) - 124,74 грн.;

з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року (ставка НБУ 16,5 %, кількість днів 35) - 142,92 грн.;

з 29.07.2016 року по 15.09.2019 року (ставка НБУ 15,5 %, кількість днів 49) - 187,97 грн.;

з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року (ставка НБУ 15 %, кількість днів 42) - 155,92 грн.;

з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року (ставка НБУ 14 %, кількість днів 168) - 582,10 грн.;

з 14.04.2017 року по 25.05.2017 року (ставка НБУ 13 %, кількість днів 42) - 135,13 грн.;

з 26.05.2017 року по 26.10.2017 року (ставка НБУ 12,5 %, кількість днів 154) - 476,42 грн.;

з 27.10.2017 року по 14.12.2017 року (ставка НБУ 13,5 %, кількість днів 49) - 163,71 грн.;

з 15.12.2017 року по 25.01.2018 року (ставка НБУ 14,5 %, кількість днів 42) - 150,72 грн.;

з 26.01.2018 року по 01.03.2018 року (ставка НБУ 16 %, кількість днів 35) - 138,59 грн.;

з 02.03.2018 року по 02.05.2018 року (ставка НБУ 17 %, кількість днів 62) - 260,85 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача штрафів відповідно до п. 8. 6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень 00 коп. - штраф (фіксована частина), 4 717 гривень 76 коп. - штраф (процентна складова), відповідно, задоволенню не підлягають, оскільки сама анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачем, таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, як зазначалось вище, укладено не було.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за договором № б/н від 13 грудня 2013 року заборгованість за тілом кредиту 9 033 гривень 53 коп. та заборгованість по процентам за користування кредитом - 6 456 гривень 27 коп., а всього 15 489 гривень 80 коп.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

На підставі ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 274 гривні 10 коп. (15 489 гривень 80 коп. х 1 762 гривні / 99 572 гривні 86 коп.)

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», складає 15 763 гривні 90 коп. (15 489 гривень 80 коп. + 274 гривні 10 коп. = 15 763 гривні 90 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, остання відома адреса реєстрації за адресою: 49128, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за договором № б/н від 13 грудня 2013 року у розмірі 15 489 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 80 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 033 (дев'ять тисяч тридцять три) гривень 53 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6 456 (шість тисяч чотириста п'ятдесят шість) гривень 27 коп., а також судовий збір у розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) гривні 10 коп., а всього 15 763 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 90 коп.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя: