Копія

Справа № 2-359/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                                   м. Полтава

 Ленінський районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді:    Юхно С.П.

при секретарі             Жовтяк Н.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати середнього заробітку за час затримки розрахунку вихідної допомоги, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ “Полтавський тепловозоремонтний завод” про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги. У позові вказувала, що 31 березня 2009  року звільнена з посади  прибиральниці  виробничих приміщень  апаратного цеху ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод» за наказом № 519 за п.1 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення розрахунок з нею відповідач не зробив, пояснивши це відсутністю коштів. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки порушують вимоги ст. 116 КЗпП України. Тому просила суд стягнути на її користь з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 943 грн. 65 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 5 158 грн. 23 коп., а всього 6 101 грн. 88 коп.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача суми  середнього заробітку  за період затримки  розрахунку та просив стягнути  середній заробіток  за період  затримки розрахунку при звільненні у сумі  2 830  грн. 95 коп. та  заборгованість по заробітній платі у розмірі  943 грн. 65 коп. а  всього 3774 грн. 6 коп.

Представник відповідача змінені позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов   ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_1 прийнята на роботу до ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод» на посаду   прибиральниці  виробничих приміщень згідно наказу 217  від 27 лютого  12 грудня 2007  року  ( а.с. 3). 31 березня 2009 року ОСОБА_1  звільнена із займаної посади ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод» на підставі  наказу № 519 за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 3).

Розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач по справі не зробив. Згідно довідки від  19 серпня 2009 року за № 70-15/2573 (а.с.4) заборгованість з виплати заробітної плати складає  943  грн. 65 коп., в тому числі  розмір вихідної допомоги складає 736  грн. 89 коп.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача по невиплаті позивачці розрахунку на день звільнення в сумі 943 грн. 65  коп., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до ст. 116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ст. 117 цього ж Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі  2830 грн. 95 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати середнього заробітку за час затримки розрахунку вихідної допомоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь   ОСОБА_1 943 грн. (дев»ятсот сорок три ) грн. 65 коп. в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь ОСОБА_1 2 830  (дві тисячі  вісімсот тридцять) 95 коп. середній заробіток за час затримки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь держави  37 ( тридцять сім )  грн. 74 коп. судового збору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення позову в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області. Заява про апеляційне оскарження подається через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     /підпис/                 ОСОБА_2

ВІРНО: Суддя Ленінського районного суду

м. Полтави                                                                                               С.П. ОСОБА_2