Справа № 4-2/10
ПОСТАНОВА
про обрання запобіжного заходу
у вигляді взяття під варту
15 січня 2010 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка В.С.,
при секретарі Давиденко М.В.,
з участю прокурора Вітвицького Р.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
заст.начальника СВ прокуратури Київської області ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Богуславі подання заст.начальника СВ прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працював начальником відділення ДАІ з обслуговування Миронівського району, одружений, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
02 лютого 2009 близько 20 години ОСОБА_4 зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_5 в кафе-шашличній без назви, яке розташоване за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Маслівка, вул. Незалежності, 149а, і належить Споживчому товариству «Родень», де вживали спільно спиртні напої. Близько 23 години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), керуючи автомобілем «ВАЗ-21120» д/н 048-69КМ (АІ 2200 АХ), який належав Закритому акціонерному товариству «Малинове», вирушив в напрямку м.Миронівка. ОСОБА_5 в цей час перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля, яким керував ОСОБА_4 При цьому останній в порушення вимог п.2.1 б) ПДР не мав жодних документів, які б підтверджували його право керування, користування або розпорядження даним транспортним засобом. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 на автомобілі «ВАЗ-21120» приїхали в м.Миронівка, після чого вирушили в напрямку автодороги Київ-Знам’янка. Виїхавши на автодорогу Київ-Знам’янка, ОСОБА_4 продовжив рух по даній автодорозі в напрямку м.Києва.
03 лютого 2009 року біля 0 годин 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, рухаючись на вищевказаному автомобілі по автодорозі Київ-Знам’янка в с.Владиславка Миронівського р-ну Київської області зі швидкістю понад 60 км/год., тобто перевищуючи максимальну швидкість руху, встановлену на даному відрізку дороги дорожнім знаком «Обмеження максимальної швидкості» (а саме, 50 км/год.), не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху, перетнув суцільну лінію горизонтальної розмітки і виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Dacia Logan», д.н.з АІ8399ВС, під керуванням ОСОБА_6 Зіткнення відбулося на 108 км. +410 м. автодороги Київ-Знам’янка. В результаті зіткнення автомобіля «ВАЗ-21120», д.н.з. 048-69КМ (АІ2200АХ), під керуванням ОСОБА_4 з автомобілем «Dacia Logan», д.н.з АІ8399ВС, під керуванням ОСОБА_6 загинули пасажир автомобіля «ВАЗ-21120» ОСОБА_5, а також пасажири автомобіля «Dacia Logan» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Крім цього, легкі тілесні ушкодження отримали водій автомобіля «Dacia Logan» ОСОБА_6 та пасажир даного автомобіля ОСОБА_9
04 лютого 2009 року прокуратурою Миронівського району Київської області була порушена кримінальна справа за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Згідно з висновком комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №10729/11190 від 08.12.09 в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21120 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 12.2, 12.9 б), а також у відповідності до розділу 33 п/п 3.29 та розділу 34 п/п 1.1. ПДР.
В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди зі сторони водія автомобіля ВАЗ-21120 ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 та розділу 34 п/п 1.1 ПДР, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.
В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ-21120 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.9 б), а також вимогам розділу 33 п/п 3.29 та розділу 34 п/п 1.1 ПДР.
Невідповідність дій ОСОБА_4 вимогам п.10.1 та розділу 34 п/п 1.1 ПДР знаходилася, з технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
12 січня 2010 року заст.начальника СВ прокуратури Київської області була порушена щодо ОСОБА_1 кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
12 січня 2010 року ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення за ч.3 ст.286 КК України, свою вину у вчинення вказаного злочину, він не визнав.
13 січня 2010 року ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України в порядку ст.115 КПК України.
В судовому засіданні заст.начальника СВ прокуратури Київської області ОСОБА_3 своє подання підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки останній вчинив тяжкий злочин і може перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на свідків, в зв’язку з тим, що під час проведення досудового слідства були встановлені факти його впливу на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які спочатку давали покази на користь обвинуваченого, а потім від них відмовились, тому є підстави вважати, що ОСОБА_1, будучи на вол, користуючись своїм службовим становищем, як працівник міліції, знову може продовжити впливати на свідків та потерпілих, що впливатиме на встановлення об’єктивної істини по справі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він свою вину вчиненні ДТП не визнає і не ухилявся від слідства, а тому просив не обирати щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Прокурор по справі ОСОБА_12 в судовому засіданні подання заст.начальника СВ прокуратури Київської області підтримав, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого загинуло три особи, а також те, що він може впливати на свідків з метою схилення їх до дачі показань на його користь, тобто перешкодити встановленню об’єктивної істини по справі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволення подання та обрати щодо його підзахисного міру запобіжного заходу у виді – підписки про невиїзд, оскільки факт невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.2386 КК України, ще не свідчить про те, що він може ухилитися від слідства та суду, оскільки він має постійне місце проживання та виключно позитивно характеризується за місцем служби та за місцем проживання.
Суд, вислухавши пояснення заст.начальника СВ прокуратури Київської області, обвинуваченого, захисника, думку прокурора та оглянувши матеріали кримінальної справи, вважає за необхідне подання задовольнити із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання від п’яти до десяти років позбавлення волі, оскільки наступили тяжкі наслідки (смерть трьох осіб).
Крім того, суд вважає, що ОСОБА_1, незважаючи на виключно позитивні характеристики по місцю служби та за місцем проживання, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, не визнав, а знаходячись на волі шляхом погроз та умовлянь схилив свідків по справі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дати покази про обставини ДТП на його користь, які в послідуючому відмовились від них, тобто перешкоджав встановленню об’єктивної істини по справі.
Суд вважає, що з урахуванням думки прокурора, яким перевірено достатність доказів вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, подання підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись на волі, знову може здійснити вплив на свідків та потерпілих, що негативно вплине на встановленні об’єктивної істини по справі під час завершення досудового слідства та при судовому розгляді кримінальної справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.148, 150, 155, 156, 165-2 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – запобіжний захід у вигляді взяття під варту і тримати його під вартою в СІЗО №13 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань по м.Києву і Київській області з 13 січня 2010 року по 13 березня 2010 року.
На постанову суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області протягом трьох днів з дня її винесення.
Подання апеляції не зупиняє виконання постанови суду.
Головуючий: суддя (підпис) Якутюк В.С.