Справа №2-43/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УК РАЇНИ

16 січня 2010 року                

Богуславський районний суд Київської області  в складі:

головуючого судді                          Тітова М.Б.

при секретарі                  Олійник Л.С.

з участю позивача                                  ОСОБА_1

представника позивача              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Фортеця" про стягнення коштів (повернення депозиту),  -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути із кредитної спілки "Фортеця"  суму внеску за договором № 129Д від 02.06.2008 року в розмірі 10000 грн., а також 26 процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском та 26 процентів річних від простроченої суми внеску в розмірі 3753  грн. 92 коп., всього стягнути по внеску №1 13753,92 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача суму внеску за договором № 159Д від 01.08.2008 року в розмірі 11000 грн., а також 26 процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском та 26 процентів річних від простроченої суми внеску в розмірі 3886  грн. 57 коп., всього стягнути по внеску №2 14886,57 грн. Окрім того, позивач просить стягнути із відповідача 10000 грн. за спричинену моральну шкоду та судові витрати по справі.

 В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 2 червня 2008 року між ним та кредитною спілкою «Фортеця» було укладено  договір №129Д. Відповідно до п. 1.1 договору він передав, а відповідач прийняв на умовах строковості, зворотності та платності на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 10000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №214 від 2 червня 2008 року. Внесок був зроблений на строк, початком якого є 2 червня 2008 року, а закінченням 2 червня 2009 року.

1 серпня 2008 року між ним та відповідачем був укладений  договір №159Д. Відповідно до п. 1.1 договору він передав, а відповідач прийняв на умовах строковості, зворотності та платності на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 11000 грн., що  підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №268 від 1 серпня 2008 року. Внесок був зроблений на строк, початком якого є 1 серпня 2008 року, а закінченням 1 лютого 2009 року.

Обидва Договори є майже тотожними за змістом і відрізняються лише датою їх укладення (2 червня та 1 серпня), сумою внеску (10000 грн. та 11000 грн.), та строком депозиту (один рік та шість місяців).

Відповідно до п. 2.2 Договорів процентна ставка за користування Внесками №1 та №2 протягом строку внесків складала 26 % річних.

Відповідно до п. 2.6 вказаних Договорів на відповідача покладено зобов'язання повернути йому (позивачу), як члену кредитної спілки, суму внеску а також нараховані на внески проценти в день, визначений п. 1.1 вказаних договорів, в якості закінчення строку внеску.

Відповідно до п. 2.4 Договорів проценти на суму внеску нараховуються за фактичну кількість днів користування внеском з дня, наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок позивача, та припиняється в день закінчення строку внеску. Строк закінчення внеску№2 визначено сторонами договору 01 лютого 2009 року, строк закінчення внеску№1 визначено сторонами договору 02 червня 2009 року.

           Згідно п. 2.8 договорів всі виплати на користь члена кредитної спілки здійснюються кредитною спілкою в національній валюті через касу кредитної спілки, або шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок члена кредитної спілки за письмовою заявою останнього.

29 січня 2009 року він звернувся до кредитної спілки "Фортеця" із заявою, в якій просив повернути  внесок №2 з каси відокремленого підрозділу № 24 в повному обсязі в зв'язку з закінченням 01 лютого 2009 року строку депозитного внеску та виплатити нараховані по ньому проценти.

На його звернення, замість належних до виплати коштів,  він отримав лист №293 від 18.02.2009 року  за підписом голови правління кредитної спілки «Фортеця», в якому зазначено, що заява була залишена без задоволення.

1 червня 2009 року він звернувся до кредитної спілки "Фортеця" із заявою , в якій просив повернути внесок №1 в повному обсязі в зв'язку з закінченням 02 червня 2009 року строку депозитного внеску  та виплатити нараховані по ньому проценти.

 Вказана заява зареєстрована відокремленим підрозділом № 24 кредитної спілки "Фортеця" 01.06.2009 року за вхідним № 637/24. Однак відповіді на звернення він не отримав, і ні його внесок, ні проценти, які були нараховані йому на цей внесок, виплачені не були.

Таким чином кредитна спілка "Фортеця" не виконала покладених на неї зобов'язань та не виплатила йому його внески, що були розміщені на депозитних рахунках останньої на загальну суму 21000,00 грн. Крім того, йому не виплачені проценти за розміщення його депозитів на рахунках кредитної спілки «Фортеця», які згідно з графіком розрахунків по договору №129Д станом на 02.06.2009 року становили 2599,99 грн., а згідно з графіком розрахунків по договору №159Д станом на 01.02.2009 року становили 1441,74 грн.

Пунктом 4.1 вищевказаних договорів передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов  договору згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідач не повернув йому у визначені договорами строки суму внесків та не сплатив суму нарахованих за користування ними процентів, то  як наслідок відповідач порушив умови договорів, оскільки такий його обов'язок був ними передбачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Договорами передбачено виплату 26% за користування його коштами і тому користуючись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України він просить  стягнути з відповідача суми внесків з урахуванням процентів за фактичну кількість днів користування внесками, яка за його розрахунками по внеску №1 за період з 2 червня 2008 року по 10 грудня 2009 року становить 3753,92 грн. (з 2 червня 2008 року по 2 червня 2009 року 2599,99 грн. :365 днів = 7,123 грн. за один день. З 2 червня по 10 грудня 2009 року 162 дні   х   7,123грн. = 1153,93 грн.     2599,99грн. + 1153,93 грн. = 3753,92 грн.), по внеску №2 за період з 1 серпня 2008 року по 10 грудня 2009 року становить 3886,57 грн.  ( з 1 серпня 2008 року по 1 лютого 2009 року  1441,74 грн.  відсоток за один день розміщення депозиту = 7,836 грн. з 1 лютого по 10 грудня 2009 року =  312 днів х 7,836 грн. = 2444,83 грн.  1441,74 грн. + 2444,83 грн. = 3886,57 грн. )

Загальна сума процентів за фактичну кількість днів користування внесками №1 та №2 становить 7640,49 грн.

 Невиконання відповідачем договірних зобов'язань призвело до сильних душевних страждань, які він зазнав із-за неможливості використання належних йому коштів на власні потреби. Частину внесених коштів на депозит та всі нараховані за їх користування проценти, він мав намір використати для придбання путівок в літній період для оздоровлення та відпочинку. Однак в зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань відповідачем та в зв’язку з браком коштів, він змушений був відмовитись від запланованого проведення відпочинку, в зв'язку з чим йому було завдано моральної шкоди, розмір якої становить 10000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, обгрунтувавши їх вищенаведеними фактами та доказами.  Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то позивач відмовився від цих вимог, так як у нього не має достатніх доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, в судове засідання свого представника не направив та не повідомив суд про причини неявки.

Зі згоди  позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд заслухавши позивача і його представника та дослідивши письмові докази по справі  вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

2 червня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Фортеця» було укладено  договір №129Д.

Відповідно до п. 1.1 договору ОСОБА_1 передав, а відповідач прийняв на умовах строковості, зворотності та платності на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 10000 грн.

Факт внесення коштів підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №214 від 2 червня 2008 року.

Внесок згідно п. 1.1 договору був зроблений на строк, початком якого є 2 червня 2008 року, а закінченням 2 червня 2009 року.

1 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою "Фортеця" був укладений  договір №159Д.

Відповідно до п. 1.1 договору ОСОБА_1 передав, а відповідач прийняв на умовах строковості, зворотності та платності на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 11000 грн.

Факт внесення коштів  підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №268 від 1 серпня 2008 року.

Внесок згідно п.1.1 договору був зроблений на строк, початком якого є 1 серпня 2008 року, а закінченням 1 лютого 2009 року.

Відповідно до п. 2.2 зазначених договорів процентна ставка за користування внесками №1 та №2 протягом строку внесків складала 26 % річних.

Відповідно до п. 2.6 вказаних договорів на відповідача покладено зобов'язання повернути ОСОБА_1, як члену кредитної спілки, суму внеску а також нараховані на внески проценти в день, визначений п. 1.1 вказаних договорів, в якості закінчення строку внеску.

Відповідно до п. 2.4 договорів проценти на суму внеску нараховуються за фактичну кількість днів користування внеском з дня, наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок позивача, та припиняється в день закінчення строку внеску. Строк закінчення внеску №2 визначено сторонами договору 01 лютого 2009 року, строк закінчення внеску №1 визначено сторонами договору 02 червня 2009 року.

           Згідно п. 2.8 договорів всі виплати на користь члена кредитної спілки здійснюються кредитною спілкою в національній валюті через касу кредитної спілки, або шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок члена кредитної спілки за письмовою заявою останнього.

29 січня 2009 року позивач звернувся до кредитної спілки "Фортеця" із заявою, в якій просив повернути  внесок №2 з каси відокремленого підрозділу № 24 в повному обсязі в зв'язку з закінченням 01 лютого 2009 року строку депозитного внеску та виплатити нараховані по ньому проценти.

Із листа №293 від 18.02.2009 року  за підписом голови правління кредитної спілки «Фортеця» вбачається, що заява позивача  залишена без задоволення.

1 червня 2009 року позивач звернувся до кредитної спілки "Фортеця" із заявою, в якій просив повернути внесок №1 в повному обсязі в зв'язку з закінченням 02 червня 2009 року строку депозитного внеску  та виплатити нараховані по ньому проценти.

 Вказана заява зареєстрована відокремленим підрозділом № 24 кредитної спілки "Фортеця" 01.06.2009 року за вхідним № 637/24.  Дані про відповідь на звернення позивача відсутні.

Таким чином кредитна спілка "Фортеця" не виконала покладених на неї зобов'язань та не виплатила позивачу його внески, що були розміщені на депозитних рахунках останньої на загальну суму 21000,00 грн.

Крім того, позивачу не виплачені проценти за розміщення його депозитів на рахунках кредитної спілки «Фортеця», які згідно з графіком розрахунків по договору №129Д станом на 02.06.2009 року становили 2599,99 грн., а згідно з графіком розрахунків по договору №159Д станом на 01.02.2009 року становили 1441,74 грн.

Пунктом 4.1 вищевказаних договорів передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов  договору згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи викладений зміст договорів укладених між позивачем та відповідачем, ці договори є зобов'язанням.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач не повернув позивачеві у визначені договорами №1 та №2 строки суми внесків та не сплатив суму нарахованих за користування ними процентів, то відповідач порушив умови  цих договорів, оскільки такий його обов'язок був ними передбачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.3 договорів укладених між позивачем та відповідачем  у разі невиконання або неналежного виконання сторонами власних зобов’язань згідно цих договорів, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки, включаючи упущену вигоду.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути із відповідача визначену ним суму відшкодування за прострочення виконання зобов’язання, що становить по договору № 129Д від 2 червня 2008 року 1153,93 грн. та по договору №159Д від 1 серпня 2008 року 2444,83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідач на оплату правової допомоги адвоката поніс витрати в розмірі 2500 гривень та поніс витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, які мають бути відшкодовані позивачем.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із кредитної спілки "Фортеця" на користь ОСОБА_1  суму внеску за договором № 129Д від 02.06.2008 року в розмірі 10000 грн., а також 26 процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском та 26 процентів річних від простроченої суми внеску в розмірі 3753  грн. 92 коп., всього стягнути  13753 ( тринадцять тисяч сімсот п’ятдесят три) гривні 92 коп.

Стягнути із  кредитної спілки "Фортеця" на користь ОСОБА_1 суму внеску за договором № 159Д від 01.08.2008 року в розмірі 11000 грн., а також 26 процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском та 26 процентів річних від простроченої суми внеску в розмірі 3886  грн. 57 коп., всього стягнути 14886 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 57 коп.

Стягнути із  кредитної спілки "Фортеця" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 2620 (дві тисячі шістсот двадцять) гривень.

Стягнути із кредитної спілки "Фортеця" судовий збір  (державне мито) на користь держави в розмірі 286 гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий:  суддя         (підпис)

З оригіналом згідно: суддя