Копія

Справа № 2- 296/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                                   м. Полтава

 Ленінський районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді:    Юхно С.П.

при секретарі             Жовтяк Н.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати середнього заробітку за час затримки розрахунку вихідної допомоги, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ “Полтавський тепловозоремонтний завод” про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги. У позові вказувала, що  08 квітня 2009року звільнена з посади  прибиральника ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод» за наказом № 771 за п.1 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення розрахунок з нею відповідач не зробив, пояснивши це відсутністю коштів. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки порушують вимоги ст. 116 КЗпП України. Тому просила суд стягнути на її користь з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі  2 327 грн. 56 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку при  звільненні в сумі 6 300 грн. 63  коп., а всього 8 628 грн. 19 коп.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача суми  середнього заробітку  за період затримки  розрахунку та просив стягнути  середній заробіток  за період  затримки розрахунку при звільненні у сумі 6 982  грн. 68 коп. та  заборгованість по заробітній платі у розмірі  2 327 грн. 56 коп. а  всього 9 310 грн. 24 коп.

Представник відповідача змінені позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов   ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_1 прийнята на роботу до ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод» на посаду   комірника відділу  оперативно-технічного обліку матеріальних ресурсів згідно наказу 435  від 07 лютого  року 2004 року ( а.с. 4), в подальшому переведена на посаду прибиральника  виробничих приміщень екіпажного цеху. 08 квітня 2009 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод» на підставі  наказу № 771 за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 4).

Розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач по справі не зробив. Згідно довідки від  16 жовтня 2009 року за № 70-15/3391 (а.с.2) заборгованість з виплати заробітної плати складає 2327 грн. 56 коп., в тому числі  розмір вихідної допомоги складає 965 грн. 96 коп.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача по невиплаті позивачці розрахунку на день звільнення в сумі 2327 грн. 56  коп., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до ст. 116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ст. 117 цього ж Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі  6 982  грн. 68 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати середнього заробітку за час затримки розрахунку вихідної допомоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь   ОСОБА_1 2327  грн. (дві тисячі триста двадцять сім ) грн. 56 коп. в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь ОСОБА_1  6 982 ( шість тисяч  дев»ятсот  вісімдесят дві) 68 коп. середній заробіток за час затримки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь держави 93 ( дев»яносто три )  грн. 10 коп. судового збору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полтавський тепловозоремонтний завод” на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення позову в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області. Заява про апеляційне оскарження подається через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     /підпис/                 ОСОБА_2

ВІРНО: Суддя Ленінського районного суду

м. Полтави                                                                                               С.П. ОСОБА_2