Справа № 761/36129/17

Провадження № 2-а/761/219/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сидори Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), відповідно до якої просив изнати протиправною та скасувати постанову про притягнення ОСОБА_3 № 49/17 від 21.09.2017 року, винесену в.о. директора Департамету з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Попович О.М. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КпАП України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3, згідно розпорядження Київського міського голови № 54 від 09.02.2015 року тимчасово очолює як виконуючий обов'язки директора КП "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737, засновником якого являється Київська міська рада. Дл я забезпечення здійснення діяльності підприємства Київською міською радою передано підприємству у постійне користування земельну ділянку 4, 5 за ха адресою: АДРЕСА_2. На цій земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості та обладнання, передані КП "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737" в повне господарське відання Київською міською державною адміністрацією згідно наказу № 100 від 09.10.2000 року. Серед об'єктів нерухомості, переданих в повне господарське відання та облікованих на балансі КП "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737" наявні такі будівлі, позначені в дод. 2 до наказу № 100 від 09.10.00 як: будівля головного корпусу № 1, ангар металевий № 7 (в додатку № 349), будівля КТП № 3, будівля мийки № 4, будівля № 6, будівля № 5, адміністративна будівля № 2. Ангар металевий № 7, введений в експлутацію Київською міською радою у 1992 році. Металевий павільйон площею 100 кв.м, який був об'єктом перевірки, був збудований і введений в експлуатацію Київською міською радою у 2006 році, про що свідчить Рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 22/3313. Позивач вказує, що вказані будівлі були передані від Київської міської ради до комунального підприємства та з моменту передачі жодних будівельних робіт очолюване позивачем підприємство не проводило. 23.08.2017 року відповідачем в особі Головного державного інспектора інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Куртяк В.В. було здійснено позапланову перевірку.

В подальшому, відповідачем в особі Головного державного інспектора інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Куртяк В.В. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.09.2017 року, та постановою №49/17 від 21.09.2017 року по справі про адміністративне правопорушення в особі в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської місткої державної адміністрації) Попович О.М. визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 8500,00 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасування. Так, як зазначає позивач, відмітка у протоколі про те, що він начебто відмовився від підпису у ньому та отримання копії протоколу не відповідає дійсності, оскільки для його складання його ніхто не викикав та про інсування протоколу та постанови позивачу стало відомом лише 27.09.2017 року. Окрім того, відповідачем було грубо порушено його права при притягненні до адміністративної відповідальності, оскільки частина статті, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності не відповідає санкції статті, яку накладено на нього постановою № 49/17 від 21.09.2017. Також, належних та допустимих доказів вини позивача у порушенні законодавства у сфері містобудівної діяльності не має, оскільки перевірка відповідачем була проведена незаконно, фактівсамовільного будівництва очолюваним позивачем підприємством встановлено не було. Крім того, позивач вказує, що, винесений відповідачем припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил буквально зупинить роботу очолюваного ним підприємства.

Ухвалою суду від 13.10.2017 року відкрито провадження по справі.

Разом з тим, 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Так, згідно пунктів 10, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В свою чергу, як передбачено ч.ч.1, 2 ст. 12 та п.4 ч.9 ст. 171 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Ухвалою суду від 01.02.2018 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

18.04.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує з приводу позовних вимог. Зазначив, що при виконанні своїх повноважень Департамент та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а твердження позивача не підтверджені належними доказами, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позапланова перевірка проведена у відповідності до вимог закону за зверненням ГО "Стоп корупції", у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за КП Київське комунальне автотранспортне підприємство», директором якого є позивач на праві повного господарського відання закріплено металевий ангар площею 444,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 100 від 09.10.2000 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, згідно рішення Київської міської ради № 222/3313 від 16.03.2006 року, по АДРЕСА_2 на території КП Київське комунальне автотранспортне підприємство» розташований металевий павільйон площею 100 кв.м.

21.08.2017 року головним державним інспектором інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Куртяк В.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737", а саме "будівництво металевого павільйону та ангару на АДРЕСА_2 у Подільському районі м.Києва".

Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.08.2017 року підставою проведення перевірки зазначено - звернення ГО "Стоп корупції" від 11.08.2017 № 670/11-08-17.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2017 року, за результатами позапланової перевірки, виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: за вищевказаною адресою на території Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737" побудовані нежитлові будівлі, а саме: металевий павільйон площею 100 кв. м та металевий ангар площею 444,8 кв.м, без документів, які надають право на виконання будівельних робіт та експлуатуються без прийняття в експлуатацію, чим порушено п. 8 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"

Постановою по справі про адміністративне правопорушення №49/17 від 21.09.2017 року в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Попович О.М. було визнано в.о. директора Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737" ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Частиною 1 ст. 96 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за «порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2018 року позов КП "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737" задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу від 21.09.2017р. №56/17/073-8616. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністравтиного суду від 25.07.2018 року рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2018 року залишено без змін.

При цьому, Окружним адміністративним судом встановлено, що: " в процесі розгляду справи було витребувано тексти копій наказів Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 05.10.2000 №95 та від 09.10.2000 №100 та всю наявну інформацію щодо господарського відання нежитлових будівель - металевого павільйону та металевого ангару за адресою: АДРЕСА_2, з моменту реєстрації та введення в експлуатацію останніх. Як вбачається з отриманих судом доказів, зазначені в акті перевірки будівлі були закріплені за позивачем наказом №183 від 06.05.06р. та №100 від 09.10.2000р., тобто вже існували станом на 2006 та 2000 роки відповідно"

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VІ), експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VІ, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Абзацом 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію - у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Водночас, ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії, тобто посилює відповідальність порушників. Цей Закон не містить застережень про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449, однак ця постанова стосувалася лише об'єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 №1988-III).

19.01.2012, згідно із Законом України від 22.12.2011 №4220-VI, Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У своєму Рішенні від 9.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто Закон №208/94-ВР, зокрема, положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що положення п.6 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулюють питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, а саме, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановіи Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №826/5/16, оскільки на час закінчення будівельних робіт із створення нежитлового приміщення та початку використання об'єкту Закон, на підставі якого на позивача накладено штраф (Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції від 19.01.2012), не діяв, останнє виключає можливість притягнення позивача до відповідальності на підставі цього закону.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доводи відповідача щодо правомірності дій під час проведення перевірки та складання постанови по притягнення позивача до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоовленню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 243, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ РІШЕННЯ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову про притягнення ОСОБА_3 № 49/17 від 21.09.2017 року, винесену в.о. директора Департамету з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Попович О.М., до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП України визнати протиправною та скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

ОСОБА_3: АДРЕСА_1;

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 32.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено 16.10.2018 року.