Справа № 2-143

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня  2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Юр’євої А.М.

                 при секретарі  Галда С.В.    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного  товариства «Завод ім. Фрунзе» про захист прав споживачів , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовною заявою до  ВАТ „Завод імені Фрунзе” , в якому просила суд захистити її права як споживача та стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 352064 гривень 78 копійок, у відшкодування моральної шкоди 100000 гривень та зобов'язати відповідача замінити їй автомобіль на аналогічний у такій самій комплектації.

В обґрунтування свого позову позивач   посилалася на те, що 02.08.2005 року вона придбала у ВАТ „Завод імені  Фрунзе” автомобіль „HYUNDAI TUCSON” чорного кольору за 167300 гривень.  Автомобіль було передано їй 05.08.2005 року після виконання всіх умов кредитного договору та договору № 102 від 02.08.2005 року. На пробігу 11000 км у автомобілі замінено АКПП, строк перебування автомобіля на СТО склав 55 днів, з 12.10.2005 року по 13.12.2005 року. 20.03.2006 року автомобіль було доставлено на СТО відповідача, де 17.07.2006 року повторно замінено АКПП на пробігу 21500 км. Строк ремонту  автомобіля склав 119 днів. 18.04.2007 року після включення контрольного датчика  автомобіль було доставлено на СТО, який вона отримала лише  25.07.2007 року після її неодноразових звернень. Строк ремонту склав 98 днів.

Вона зверталася до відповідача з метою складення рекламаційного акту, але у цьому їй було відмовлено, посилаючись на те, що автомобіль пройшов тест-драйв без її участі. Згодом вона дізналася про те, що вона нібито відмовилася підписати рекламаційний акт. Крім того, відповідач безпідставно відмовив їй у продовженні строку гарантії.

Крім того, вищезазначений автомобіль має приховані  істотні дефекти та не може експлуатуватися за цільовим призначенням. Вона неодноразово зверталася до керівництва ВАТ „Завод імені Фрунзе” з проханням замінити автомобіль, але відповіді не було.

У зв’язку з придбанням автомобіля вона понесла значні витрати, пов’язані з оформленням кредиту, його страхуванням.

В період з 15.05. по 21.06.2006 року вона знаходилась у пологовому будинку у зв’язку з народженням сина. Після  поломки автомобіля її  сім’я  постійно знаходилась у нервовому стані, страху за себе, сім’ю, життя та безпеку, було порушено звичний уклад життя, що  відобразилося на стані здоров’я її дитини , її  було прооперовано. Їй та її сім’ї у цей час вкрай був необхідний автомобіль.

Позивач вважає, що крім матеріальної шкоди їй також спричинено й моральну шкоду, оскільки погіршилися нормальні життєві зв’язки, родинні відносини, ділова активність. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 100000 гр..

Розмір матеріальної шкоди складається: неустойка за кожен день прострочення ремонту автомобіля понад встановлений строк  : 317 870, 00 гр., транспортні витрати 2020,00 гр., послуги банку за користування кредитом 9848,40 гр., витрати, пов’язані з поставленням автомобіля на облік у ДАЇ 4788,38 гр., страховий платіж  10038,00 гр..

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 змінили   позовні вимоги та просили стягнути з відповідача на користь  ОСОБА_1 неустойку за кожен день прострочення ремонту автомобіля понад встановлений строк  у розмірі 317870,00 гр., додаткові транспортні витрати 2020,00 гр., моральну шкоду у розмірі 100000 гр. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 7500 гр..

Представники відповідача просили у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що  гарантійний ремонт автомобіля  ОСОБА_1 проведено в установленні законом строки, що підтверджується наряд-замовленнями, видатковими накладними, вантажними деклараціями, виписками з журналів обліку тощо. Доказів на підтвердження завдання  моральної шкоди позивачем не надано. Крім того, не надано належних доказів на підтвердження транспортних витрат, витрат на юридичну допомогу.  

Крім того, представники позивача просили застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

 Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.08.2005 року ОСОБА_1 придбала у ВАТ «Завод ім.. Фрунзе»  автомобіль „HYUNDAI TUCSON”, номер кузова КМНJN81DPSU209560, номер двигуна 66ВА5303101, чорного кольору  2.7 АТ 4WD  за 167300 гривень, що підтверджується договором №102 від 02.08.2005 року  / т.1 а.с.12-13,152-178,217-219,228,229/.

Відповідно до зазначеного договору строк гарантії  на  автомобіль складає 60 місяців, або 100 000 км пробігу, в залежності від того, що настане раніше, відповідно до стандартного гарантійного зобов’язання, що викладено к сервісній книжці, яка додається до товару.

Гарантія на товар розповсюджується на випадки, коли товар обслуговується  в ТОВ «Хюндай Моторс» або уповноваженими дилерами від  ТОВ «Хюндай Моторс»  та при наявності обов’язкових відміток у сервісній книжці.

Зазначений автомобіль зареєстровано в органах ДАЇ, його номерний знак НОМЕР_1, що не заперечується  представниками відповідача.

Відповідно до дилерської угоди №5 від 12 травня 2004 року ТОВ «Хюндай Моторс Україна» є офіційним дистриб’ютором  Hyndai Motor Compani, яка виробляє високоякісні автомобілі „HYUNDAI», а ТОВ «Завод ім.. Фрунзе» дилером / т.1 а.с.  204-209/.

Згідно з відмітками у сервісній книжці, яку досліджено у судовому засіданні,  автомобіль «HYUNDAI TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1,  ремонтувався на СТО Фрунзе :13.12.2005 року – заміна АКПП на пробігу 11400 км., 16.06.2006 року на пробігу 21500 км., 17.07.2006 року на пробігу 22100 км., 25.07.2007 року на пробігу 48164 км. відремонтовано АКПП.    

Відповідно до корінця відривного талону  на гарантійний ремонт , термін гарантійного ремонту вищезазначеного автомобіля продовжено ВАТ «Завод ім.. Фрунзе» до 23.10.2010 року.

Крім того  на СТО Фрунзе проводилось періодичне технічне обслуговування вищезазначеного автомобіля, а саме:  15.08.2005 року на пробігу1007 км, 21.10.2005 року на пробігу 10000 км,  20.03.2006 року на пробігу 20107 км, 02.10.2006 року на пробігу 30000 км,16.01.2007 року на пробігу 39980 км., 27.08.2007 року на пробігу 49600 км. та інше.  

Відповідно до видатковій накладній «ХФ-0000382 від 12.12.2005 року ТОВ «Хюндай Моторс Україна» поставлено ВАТ «Завод ім..Фрунзе» АКПП  у зборі / т.1 а.с.196/.

З акту виконаних робіт вбачається, що 13.12.2005 року  ВАТ «Завод ім..Фрунзе»  провів гарантійний ремонт автомобіля автомобіль „HYUNDAI TUCSON”, номер кузова КМНJN81DPSU209560, тобто автомобіля ОСОБА_1 / т.1 а.с.195/.

З видаткової накладної від 7 червня 2006 року вбачається, що  ТОВ «Хюндай Моторс Україна» поставлено ВАТ «Завод ім..Фрунзе» АКПП  у зборі / т.1 а.с.194,201/.

Згідно з замовленням-нарядом № 434  від 15 липня  2006 року, який є актом виконаних робіт 15.07.2006 року прийнято від ОСОБА_1 в ремонт автомобіль  «HYUNDAI TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1, дату повернення автомобіля не зазначено / т.1 а.с.17/.

Відповідно до замовлення-наряду № ЗиФ-011900 від 16 червня  2006 року, який є актом виконаних робіт 16.06.2006 року о 13.00  прийнято від ОСОБА_1 в ремонт автомобіль  «TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1,  та 16.06.2006 року о 19.00 автомобіль повернуто   / т.1 а.с. 16/.

Відповідно до замовлення-наряду № ЗиФ-058865 від 12  липня 2007 року, який є актом виконаних робіт 12.07.2007 року о 13.30  прийнято від ОСОБА_1 в ремонт автомобіль  «TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1,  та 25.07.2007 року автомобіль повернуто. При отримані автомобіля  ОСОБА_1 зазначила, що автомобіль передано на ремонт  18.042007 року, отримала автомобіль з брудним салоном  / т.1 а.с. 18,203/.

З замовлення-наряду № ЧП-0008910  вбачається, що 27.08.2007 року автомобіль  «HYUNDAI TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1 ремонтувався на пробігу 49668 км. / т.1 а.с.42,44/

05.07.2007 року ОСОБА_1 звернулася до ВАТ «Завод ім.. Фрунзе» з претензією, в якій зазначила, що автомобіль з 18.04.2007 року знаходиться на ремонті у зв’язку з дефектом АКПП / т.1 а.с.20,21/.

У своєї відповіді  ОСОБА_1 від 19.07.2007 року ВАТ «Завод ім. Фрунзе» зазначену обставину не спростував / т.1 а.с.71-72/.

У зв’язку зі зверненням ОСОБА_1 Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав  споживачів проводилась перевірка , якою встановлено, що наряд-замовлення щодо гарантійного ремонту її автомобіля  у відповідача відсутні / за повідомленням голови правління ВАТ «Завод ім.. Фрунзе», а тому встановити тривалість ремонту та відомості про проведені роботи неможливо.

За порушення, встановлені в ході перевірки, начальника автоцентру ВАТ «Завод ім..Фрунзе» ОСОБА_3 буде притягнуто до відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення / а.с.69-152/.

З листів відповідача на адресу ОСОБА_1, Головного Харківського обласного управлянні у справах захисту прав споживачів  вбачається, що від ОСОБА_1 не надходило заяв про гарантійний ремонт автомобіля, але він фактично проводився. Документів, на підставі яких здійснювався ремонт автомобіля на СТО ВАТ «Завод імені Фрунзе» відповідач не надав, хоча вважає подання заяви на гарантійний ремонт автомобіля, з зазначенням недоліків,   необхідним.

06.08.2007 року ОСОБА_1 направила на адресу ВАТ «Завод ім.. Фрунзе»  претензію, в якій просила сплатити їй неустойку за кожен день затримки ремонту більш ніж 14 днів, що за весь період складає 190 днів у розмірі  317870,00 гр. / т.1 а.с.23/.

ВАТ «Завод ім.. Фрунзе»  у листах ОСОБА_1, Головному Харківському обласному управлінню у справах захисту прав споживачів  стверджує, що  ремонт автомобіля ОСОБА_1 здійснювався в порядку та строки, передбачені чинним законодавством .

На цьому  наполягали у судовому засіданні й представники відповідача.

Допитані у судовому засіданні свідки пояснили:

ОСОБА_4 / колишній інженер з гарантії ВАТ «Завод ім..Фрунзе» /т.2 а.с.109,110/ про те, що навесні 2006 року  ОСОБА_1 звернулася до автосалону ВАТ «Завод ім..Фрунзе» з приводу того, що належній їй автомобіль має недоліки , а саме АКПП. Після підтвердження претензії вона подала заявку та автомобіль було прийнято не гарантійний ремонт. Ним було відправлено заявку до  ТОВ «Хюндай Моторс Україна» , яке є офіційним дистриб’ютором, про поставлення АКПП. Оскільки її не було на складі, заявку було направлено до виробника в Корєю. АКПП надійшло до них за 4 місяці, після чого встановлено на автомобіль ОСОБА_1 АКПП на автомобілі ОСОБА_1 мала заводський дефект. Ним зроблено відповідний запис у сервісній книжці, продовжено строк гарантії на період знаходження автомобіля в ремонті.  АКПП свій номер не має.

В період його роботи у ВАТ «Завод ім. Фрунзе» АКПП на інших автомобілях не замінювалась.  

ОСОБА_5 про те, що  йому відомо, що автомобіль ОСОБА_1  три рази знаходився на ремонті, першій раз його ремонтували місяця три, другий та третій рази також тривалий час. Під час знаходження автомобіля на ремонті вона та її чоловік користуватися громадським транспортом.

ОСОБА_6 про те, що під час його роботи інженером з гарантії ВАТ «Завод ім.. Фрунзе» / з 31.10.2003 року по 08.06.2006 року/т.2 а.с.107,109/проводилась заміна АКПП на автомобілі «HYUNDAI TUCSON”, який належить ОСОБА_1. Вони замовляли АКПП  у ТОВ «Хюндай Моторс Україна» , яка у строк 14 днів до них не надійшла, оскільки її не було на складі.

ОСОБА_7 про те, що  він неодноразово надавав  ОСОБА_1 транспортні послуги, возив її  на роботу, СТО, до поліклініки с дитиною та в інші місця. Автомобіль ОСОБА_1 у розібраному стані одного разу він бачив на СТО ВАТ «Завод ім.. Фрунзе». Йому відомо, що одного разу вони не користувалися автомобілем біля місяця.

ОСОБА_8 про те, що коли у ОСОБА_1 автомобіль знаходився у ремонті, він возив ОСОБА_1 на роботу,  на СТО Фрунзе, де у дворі бачив  їх автомобіль.

ОСОБА_9 пояснив, що він неодноразово возив на своєму автомобілі ОСОБА_1 по справах в м. Харків, в тому числі в лікарню, банк, на ринок, коли вона була вагітна, а потім й з дитиною. У той час їх автомобіль знаходився на ремонті. Йому відомо, що одного разу автомобіль знаходився на ремонті місяця три. На СТО Фрунзе одного разу він бачив її автомобіль у розібраному стані. ОСОБА_1  постійно сплачувала за заправлення автомобіля.

ОСОБА_10 про те, що на ім’я його дружини вони придбали автомобіль «HYUNDAI TUCSON”, для чого отримали кредит у банку. В автомобілі тричі була поломка АКПП, двічі на СТО проведено її заміну, третього разу-ремонт у строк понад 14 днів. Він сам ставив автомобіль на ремонт на СТО Фрунзе. Під час ремонту їх автомобіля вони користувалися громадським транспортом, а також до м. Харкова їх підвозили знайомі .

ОСОБА_11 пояснив, що у 2002-2006 роках від працював у ВАТ «Завод  ім.. Фрунзе» менеджером відділу запасних частин. ОСОБА_1 часто зверталась до них з приводу користування та обслуговування автомобіля.   За незначний проміжок часу зламалася АКПП. Автомобіль знаходився на СТО понад 4 тижня, до отримання АКПП з   ТОВ «Хюндай Моторс Україна».Автомобіль поставлено на ремонт чистим, а  після ремонту забрали брудним / змінив колір з чорного на білий/.

Свідок ОСОБА_12 про те, що з 2001 по серпня 2008 року він працював по посаді заступника директора автоцентру  ВАТ «Завод  ім.. Фрунзе»/ т.2 а.с.106,109/. На автомобілі ОСОБА_1 двічі замінено АКПП, яку через 3-4 дні  після замовлення отримували з ТОВ «Хюндай Моторс Україна», третього разу було проведено ремонт АКПП на її автомобілю. Він пам’ятає те, що автомобіль ОСОБА_1 було відремонтовано своєчасно.

Аналізуючи пояснення сторін, показання свідків та надані сторонами письмові докази, суд вважає, що не вірити показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підстав не має, оскільки їх пояснення співпадають між собою та з поясненнями позивача та частково з наданими суду документами.

З урахуванням наведених вище доказів, суд вважає, що  автомобіль «HYUNDAI TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1,  знаходився на гарантійному ремонті на СТО ВАТ  «Завод ім..Фрунзе» з 12.10.2005 року по 13.12.2005 року,з 20.03.2006 року по 17.07.2006 року, з 18.04.2007 року  по  25.07.2007 року.

Відповідач  не надав суду переконливих доказів на підтвердження того, що гарантійний ремонт зазначеного автомобіля проведено в установлені строки.

Відповідно до п.9 ст.8  Закону України «Про захист прав споживачів»  при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в іншій строк ...

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки / моделі, артикулу, модифікації/ та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк / чотирнадцять днів/ споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Цей обов’язок відповідача передбачено й ст.709 ЦК України.

Судом встановлено, що строк ремонту автомобіля сторонами не погоджувався.

Відповідно до п.25 Наказу Міністерства Промислової політики України №721 від 29.12.2004 року «Про затвердження порядку гарантійного ремонту / обслуговування/ або гарантійної заміни транспортних засобів» документом, якій підтверджує передавання дорожнього транспортного засобу на гарантійний ремонт є наряд-замовлення .

     Споживач підписом  у  наряді-замовленні  погоджує  обсяги  та терміни виконання гарантійного ремонту.

Згідно зі ст.. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовуються  до вимог про стягнення неустойки / штрафу, пені/.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Згідно зі ст.. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою стороні у спорі, зробленою до винесення  ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом за захистом прав споживача  22.08.2007 року, представники позивача своєчасно заявили про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне у задоволенні  позовних вимог  в частині стягнення неустойки  за ремонт належного їй автомобіля понад установлений строк в період 12.10.2005 року по 13.12.2005 року,з 20.03.2006 року по 17.07.2006 року  відмовити .

Посилання представників відповідача  на те, що ОСОБА_1 у заяві, наданої суду зазначила, що заяву на проведення гарантійного ремонту автомобіля вона   надала 18.04.2007 року, пробіг її автомобіля складав 47000 км., а  заміна АКПП відбулася на пробігу 56214 км., суд  до уваги не приймає, оскільки з сервісної книжки на автомобіль вбачається, що  25.07.2007 року на пробігу 48164 км проведено ремонт АКПП, а 27.08.2007 року на пробігу 49600 км. його технічне обслуговування.  

Суд вважає, що відповідач сумлінно не   виконував  свої обов’язки щодо своєчасного та правильного оформлення необхідних документів, пов’язаних з ремонтом автомобіля,  належного ОСОБА_1.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ВАТ «Завод ім..Фрунзе» на користь  ОСОБА_1 неустойку за кожний день затримки гарантійного ремонту належного їй автомобіля   понад установлений строк / чотирнадцять днів/   в розмірі одного відсотка вартості товару.

Судом встановлено, що автомобіль  «HYUNDAI TUCSON”, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1,  знаходився на гарантійному ремонті на СТО ВАТ  «Завод ім..Фрунзе»   з 18.04.2007 року  по  25.07.2007 року,тобто 98 днів. 84 дні автомобіль знаходився на ремонті понад установлений  строк / 98-14/.

Таким чином, розмір неустойки,  яка підлягає стягненню складає 140532 гр. / 84 х 1673  гр. / 1% від вартості автомобіля 167300 гр. /

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про  захист прав споживачів»  при задоволенні вимог споживача  суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування  моральної / немайнової / шкоди.

Згідно зі ст. 23 ЦК України  особа має право  на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає …у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів…  

Суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної  шкоди 5000 гр., враховуючи те, що вона протягом тривалого часу не могла користуватися належним їй автомобілем, неодноразово була змушена звертатися до відповідача з вимогами виконати ремонт автомобіля, було порушено звичний уклад її життя.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування витрат на транспортні витрати, то позивачем не надано доказів на підтвердження позовних   вимог,а саме того, що  ОСОБА_7, ОСОБА_13 мають ліцензії  на надання транспортних послуг, договорів тощо.

У наданих позивачем розписках / т.1 а.с.19/ не зазначено які саме надані послуги, коли, у зв’язку з чим.

ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу у розмірі 7500 гр., але на підтвердження позовних вимог в цій частині нею не надано доказів.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «Завод ім..Фрунзе» на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гр..

З  ВАТ  «Завод ім. Фрунзе» на користь держави судовий збір у розмірі  1413 / одну тисячу чотириста тринадцять/ гр. 50 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,88, 209,212,214-215, 218  ЦПК України, ст.ст.3-5,258,267,709,1167,1210,1211 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів»,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного  товариства «Завод ім. Фрунзе» про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства «Завод ім. Фрунзе» на користь ОСОБА_1 140532 / сто сорок тисяч п’ятсот тридцять дві / гр. неустойки за прострочення усунення недоліків товару, 5000 /п’ять тисяч / гр. моральної шкоди, 30 / тридцять гр.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 145562 / сто сорок п’ять тисяч п’ятсот шістдесят дві / гр..

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства «Завод ім. Фрунзе» на користь держави судовий збір у розмірі  1413 / одну тисячу чотириста тринадцять/ гр. 50 коп..

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя –