У Х В А Л А

08 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 761/16172/15-ц

провадження № 61-34070св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 3»,

відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у складі судді Притули Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рала-3» (далі - ТОВ «Рада-3») звернулось до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_7 заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка складається з 18 981,43 грн основного боргу, 4 129,97 грн інфляційних нарахувань, 620,42 грн - 3% річних (за період з 02 липня 2014 року до 30 листопада 2016 року), 16 695,36 грн - пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, який товариство обслуговує.

03 жовтня 2000 року між ТОВ «Рада» (правонаступником якого є ТОВ «Рада-3») та відповідачами був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, за умовами якого власники квартир зобов'язані вносити плату за послуги.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами умов договору, станом на 30 листопада 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 18 981,43 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь та застосувати штрафні санкції відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

У жовтні 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 подали зустрічний позов, у якому просили зобов'язати ТОВ «Рада-3» провести перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги, нараховані їм з урахуванням того, що ОСОБА_5 жодного дня не проживала у квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 не перебуває з ТОВ«Рада-3» у будь-яких договірних відносинах і основну частину спірного періоду перебував на військовій службі згідно мобілізації; зобов'язати ТОВ «Рада-3» повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно виставлених рахунків.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що протягом 2014 - 2015 років ТОВ «Рада-3» не реагувала на їх звернення з приводу надання інформації щодо витрат на житлово-комунальні послуги та послуг, які надаються ТОВ «Рада-3», а також не провело перерахунок цих витрат з огляду не те, що вони не користувались цими послугами в повному обсязі.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року первісний позов ТОВ «Рада 3» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 805,52 грн, інфляційні витрати - 3 221,37 грн, 3 % річних - 483,93 грн та 1 074,84 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 4 175,91 грн, інфляційні витрати - 908,60 грн, 3 % річних - 136,49 грн та 303,16 грн судового збору.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, ОСОБА_5 відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення заборгованості пропорційно до часток, які мають відповідачі у власності, при цьому, відмовив у стягненні пені з огляду на те, що договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території не пролонговано та він є припиненим.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із його недоведеності.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У листопаді 2017 року ОСОБА_7 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки, у зв'язку з чим дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов'язання здійснити перерахунок та повернути кошти призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н.О. Антоненко

В.І. Крат