Справа № 2-0-6/2010 р.                    

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2009  року                               Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

                 головуючої судді                           Ніколаєвої І.К.

                 при секретарі                                   Хандрига Л. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за заявою

ОСОБА_1

про  встановлення факту належності правовстановлюючого документу

ВСТАНОВИВ:

    До суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заяви вказує, що 29.11.2008 року помер її Батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини житлового будинку № 9, по вул. Польова в с. Запоріжжя Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Таким чином вона є спадкоємицею першої черги оскільки є донькою померлого.

У встановлений законом строк після смерті батька вона звернулася до Петропавлівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус постановою від 27.10.2009 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки необхідно встановити належність свідоцтва про право власності на житло батькові ОСОБА_2, так як в свідоцтві вказано Онисимович.

Таким чином замість його по-батькові за паспортом і свідоцтвом про смерть – «Онисімович» у свідоцтві про право власності на житло вказано  – «Онисимович». Вважає, що помилку було допущено при видачі свідоцтва про право власності на житло.

Так вказані обставини позбавляють її можливості прийняти спадщину після смерті батька, саме тому вона змушена звернутися до суду з вказаною заявою.

В судовому засіданні заявник підтримав заяву, просить її задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що по батькові померлого ОСОБА_2 дійсно Онисімович, а не Онисимович, та що ОСОБА_2 належить 1/3 частина житлового будинку № 9, по вул. Польова в с. Запоріжжя Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 також пояснив, що прізвище ім'я по батькові його діда – ОСОБА_2.

    Суд вислухавши заявника, свідків, вивчивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з оглядом на наступні обставини.

Судом встановлено, що 29.11.2008 року помер батько заявника ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 250485 виданим 01 грудня 2008 року, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про укладення шлюбу заявника. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини житлового будинку № 9, по вул. Польова в с. Запоріжжя Петропавлівського району, Дніпропетровської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Таким чином вона є спадкоємицею першої черги оскільки є донькою померлого.

У встановлений законом строк після смерті батька заявник звернулася до Петропавлівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус постановою від 27.10.2009 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки необхідно встановити належність свідоцтва про право власності на житло батькові ОСОБА_2, так як в свідоцтві вказано Онисимович, що підтверджується постановою нотаріуса від 27 жовтня 2009 року.

Так замість по-батькові ОСОБА_2 за паспортом і свідоцтвом про смерть – «Онисімович» у свідоцтві про право власності на житло вказано  – «Онисимович», що підтверджується копією паспорта, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про право власності на житло.

Таким чином судом встановлено, що дійсне по батькові ОСОБА_2 «Онисімович», а не «Онисимович» та що йому належить свідоцтво про право власності на житло.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України  суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі,  прізвище, ім'я, по батькові, місце і  час  народження якої, що зазначені  в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215,  256 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про  встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, та що свідоцтво про право власності на житло № 248 від 23 вересня 1999 року видане КСП «Птахофабрика» Петропавлівська» на ім'я ОСОБА_5, належить ОСОБА_2, який помер 29.11.2008 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя