ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "30" травня 2007 р.                                                                   Справа № 10/47

За позовом приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до  Вадул-Сіретської митниці

про визнання нечинною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання -Нікуліца І.С.

Представники

Від позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 дов. від 06.12.2006 р.

Від відповідача -Семенюк О.Ю., провідний інспектор, дов. № 27/12/1-1196 від 27.03.2007 р., Орловська Ю.М., провідний інспектор, дов. № 11/27/1-111 від 12.01.2007 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання нечинною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України НОМЕР_1 від 29.08.2006 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнята інспектором митниці Негріч О.М. Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України під час декларування імпортного вантажу працівником позивачаОСОБА_3оформлена з порушенням ст. 90 Митного кодексу України та відповідних нормативно-правових актів, які регулюють порядок оформлення та пропуску товарів через митний кордон України, а позивач безпідставно був позбавлений права внести виправлення у вантажно-митну декларацію в установленому порядку.

Відповідач надав заперечення, у яких позов не визнав з тих підстав, що під час декларування товару уповноваженою особою позивача було допущено помилку у визначенні кількості задекларованого товару, згідно з Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації не допускається більш як три зміни у ВМД, а для виправлення допущеної декларантом помилки необхідно було внести більш як три зміни, помилка в кількості задекларованого товару має істотне значення для застосування процедур митного контролю та митного оформлення, тому вимогою, що забезпечує можливість прийняття митної декларації інспектором митниці правильно визначено необхідність подання нової ВМД, Картка відмови оформлена згідно з чинним Порядком, тяганини в митному оформленні товарів не допущено.

У судовому засіданні позивач і його представник підтримали заявлені вимоги, представники відповідача позов не визнали, посилаючись на викладене в запереченнях, пояснили також, що Картка відмови формується в електронному варіанті з використанням спеціального програмного забезпечення, яке не дозволяє сформувати номер картки у відповідності до вимог відповідного Порядку, але вказана обставина ніяким чином не впливає на права позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до наказу Державної митної служби України від 21.09.2005 року № 884 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було видано свідоцтво від 22.09.2005 року НОМЕР_2 про визнання його декларантом (а.с. 8).

03.01.2006 р. між позивачем і ТОВ “Кредо-Капітал” укладено договір НОМЕР_3 на здійснення декларування вантажів у митних органах, у відповідності до якого позивач є декларантом товарів ТОВ “Кредо-Капітал” (а.с. 21-23).

Згідно з трудовим договором від 28.03.2006 р. особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів у період виникнення спірних відносин, бувОСОБА_3(а.с. 6).

29.08.2006 р. під час здійснення декларування  вантажу, що надійшов на адресу ТОВ “Кредо-Капітал” з Болгарії (компанія “EURO COSMETIC PRODUCTION LLC”, контракт НОМЕР_4 від 05.06.2006 р.) ОСОБА_3 в графі 31 вантажної митної декларації за довідковим номером НОМЕР_5 (надалі -ВМД),  допустив помилку в кількості одного з видів товару крем-фарби для волосся  № 241 баклажан, вказавши замість кількості 480 шт. кількість 13520 шт., загальну кількість товару декларантом зазначено правильно: місць -5370, штук - 107400 (а.с. 9, 10,  30). Згідно з інвойсом та пакувальним листомНОМЕР_6 кількість крем-фарби для волосся під № 241 складає 480 шт., загальна кількість товару 107400 шт., 5370 коробок (29,31).

У зв'язку з вказаною помилкою інспектором митниці О.М. Негріч оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України НОМЕР_1 від 29.08.2006 р. (далі -Картка відмови), у якій підставою відмови вказано: помилка в 31 графі і визначено вимогами, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: подання нової ВМД (а.с. 11). За поясненням позивача, проти яких не заперечують представники відповідача, у дозволі на виправлення вказаної помилки у ВМД ОСОБА_3. інспектором Негріч О.М. було відмовлено.

30.08.2006 р.ОСОБА_3подано нову вантажну митну декларацію, а митницею проведено митне оформлення задекларованого товару (а.с. 10, 28).

У відповідності до ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Одним з видів декларування є подання митному органу вантажної митної декларації.

Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затверджено наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (далі -Порядок).

У відповідності до ст. 90 МК з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.

Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 Порядку відомості, зазначені у ВМД, можуть бути змінені чи доповнені декларантом лише з дозволу посадової особи митного органу до моменту прийняття цієї ВМД до оформлення. Зміни чи доповнення вносяться декларантом до всіх аркушів ВМД шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей. Кожна зміна чи доповнення завіряється печаткою декларанта. Не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша, а також змін (доповнень) у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД).

З'ясуванням обставин справи суд дійшов висновку, що посадовою особою відповідача неправомірно відмовлено уповноваженій особі позивача ОСОБА_3. у внесенні змін до ВМД щодо кількості крем-фарби № 241.

ОСОБА_3 була допущена одна помилка - невірно вказана кількість крем-фарби № 241, при цьому загальна кількість місць (коробок) і штук товару вказана правильно у відповідності до товаросупроводжувальних документів. На думку суду, виправлення цієї помилки можливе шляхом внесення однієї зміни відомостей, внесених до ВМД, -викреслення неправильного числа і зазначення правильного числа. Суд не приймає до уваги пояснення представників відповідачів, що у даному випадку декларанту слід було вчинити 5 виправлень -окремо перекреслити кожну цифру п'ятизначного числа 13520. Жодним нормативним актом не визначено, що заміна одного числа на інше розглядається як виправлення кожної цифри окремо. Окрім того, в цій частині пояснення представників відповідача спростовуються копіями наданих позивачем ВМД, у які він вносив з дозволу митниці виправлення, викреслюючи частину слова з п'яти букв і замінюючи його частиною слова з трьох букв, а також дописуючи словосполучення з трьох слів (а.с. 47,48).

Не спростовують вимоги позивача також посилання відповідача на те, що допущенаОСОБА_3 помилка перешкоджала встановленню дійсної митної вартості товару і відповідно впливала на сплату податків у повному обсязі, тому мала істотне значення для застосування процедур митного контролю та митного оформлення, у зв'язку з чим виправлення до ВМД не допускаються. Як установлено в судовому засіданні, всі інші необхідні для митного контролю і митного оформлення товару відомості, зокрема, назва, загальна кількість і код товару, фактурна і митна вартість, реквізити товаросупроводжувальних документів і транспортних засобів,  у ВМД внесені правильно і перевірка дійсної кількості крем-фарби № 241 не складала особливих труднощів.

Такими чином, суд дійшов до висновку, що у відповідача не було підстав для відмови у наданні дозволу на виправлення допущеної помилки, а відповідно й у прийнятті Картки відмови.

Окрім того, судом установлено також суттєві порушення Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом  Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N 1227, під час прийняття Картки відмови.

Вказаним Порядком затверджено форму Картки і встановлено порядок її формування, реєстрації і склад відомостей, які заносяться до Картки.

Зокрема, у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Слід зазначити, що у Картці відмови відсутнє посилання на норми законодавства, які стали причиною відмови, не викреслено непотрібні відомості з графи про причини відмови, що суттєво ускладнює розуміння суті відмови, мотиву та причин її прийняття.

Вбачається невірним також зазначення у Картці відмови в якості декларанта двох осіб -юридичної -ТОВ “Кредо-Капітал” та фізичної -ОСОБА_3, оскільки породжує невизначеність щодо особи, яка реально здійснювала декларування і якій видано картку відмови і яка відповідно має право на її оскарження.

Щодо посилань позивача на невідповідність номеру Картки відмови вимогам Порядку оформлення й використання Картки відмови, то суд їх не приймає до уваги, оскільки згадана невідповідність не порушує права позивача.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглядом справи суд дійшов висновку, що під час прийняття Картки відмови відповідачем порушено права позивача на внесення змін до ВМД в установленому законодавством порядку і не дотримано п.п.1, 3, 5, 6 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. належить стягнути з Державного бюджету на користь позивача,  надлишково сплачений судовий збір може бути повернутий позивачеві за його клопотанням ухвалою суду. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 94, 160-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, яка прийнята Вадул-Сіретською митницею Державної митної служби від 29.08.2006 року за НОМЕР_1.

3.          Стягнути з Державного бюджету на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_7, р/р НОМЕР_8 в ЧФ “Приватбанк”) державне мито в сумі 3,40 грн.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

За згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні 30.05.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова підписана 31 травня 2007 року.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук