Судове рішення #7442639

                                                                                                                                  Справа № 1-16/09

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                                30 січня 2009 року                                                            

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                                                                                      Шаруновича В.В.

за участю секретаря                                                             Спасюк К.В.

прокурора                                                                             Вальчук А.П.

підсудних                                                                              ОСОБА_1

                                                                                               ОСОБА_2

потерпілих                                                                            ОСОБА_3

                                                                                               ОСОБА_4

                                                                                               ОСОБА_5

                                                                                               ОСОБА_6

                                                                                               ОСОБА_7

                                                                                               ОСОБА_8

                                                                                               ОСОБА_9

                                                                                               ОСОБА_10

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець с.Любитів, Ковельського району, Волинської області, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_2,  одруженого, проживаючого  ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого 09.04.2002 року Ковельським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 01.08.2002 року Ковельським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі у вчиненні злочинів  передбачених ст. 15, ч. 3 ст. 185 ч. 2, ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194  КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця с.Любитів, Ковельського району, Волинської області, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, 156.судимого 15.09.2003 року Ковельським районним судом Волинської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 17.08.2004 року Ковельським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі у вчиненні злочинів  передбачених с. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_11 будучи раніше судимим 15.09.2008 року в нічний час з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу пройшов на пасовище, що розташоване за приватним господарством ОСОБА_4 в с. Озеряни, Турійського району, Волинської області звідки таємно, потворно з корисливих спонукань намагався викрасти належного останньому коня вагою 450 кг. вартістю 4275,00 грн. з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення  злочину до кінця, через те, що вище згаданий кінь вирвався від нього і відірвавшись з ланцюга на якому був припнутий,  втік з пасовища в невідомому напрямку.

Крім того, він же, 15.09.2008 року вночі з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу пройшов на пасовище,  що розташоване за приватним господарством ОСОБА_3 в с. Озеряни Турійського району, Волинської області, звідки таємно, повторно з корисливих спонукань викрав належного останній коня вагою 470 кг. вартістю 4465, 00 грн. та металевий ланцюг довжиною 17 м вартістю 306,00 грн., якими був  прив»язаний кінь, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 4771,00 грн.

Крім цього, ОСОБА_11  19.09.2008 р. о 01.00 год. з пасовища поряд з с. Грушівка, Ковельського району, Волинської області, за попереднім зговором в групі з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, таємно, повторно викрав коня належного ОСОБА_12 вагою 500 кг., чим спричинив останньому майнову шкоду в сумі 6000,00 грн.

ОСОБА_11  19.09.2008 р. В нічний час з пасовища поряд з с. Білашів, Ковельського району, Волинської області, за попереднім зговором в групі з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав коня ОСОБА_6, вагою 500 кг, чим спричинив останньому шкоду  на загальну суму 5000,00 грн.

Крім цього, він же,  27.10.2008 р. в нічний час  з пасовища поряд з с. Любитів, Ковельського району, Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав кобилу вагою 500 кг, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5000,00 грн.

Також, ОСОБА_11 09.01.2009 р. о 22.00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в с. Великий Порськ по вул. Матринюка, 69, Ковельського району, Волинської області, маючи намір знищити чуже майно – хлів своєї тещі ОСОБА_8, підпалив хліва, в результаті чого загорівся хлів вартістю 5784,00 грн. та прибудований до нього хлів-гараж вартістю 59648 грн., а також знищено майно яке знаходилось в них, а саме:

10 тон сіна вартістю 5000 грн., з розрахунку 500 грн. за 1 тону;

2 тони зерна пшениці вартістю 2400 грн., з розрахунку 1200 грн. за 1 тону;

2 тони цементу вартістю 2000 грн., з розрахунку 1000 грн. за 1 тону;

20 рулонів руберойду вартістю 800 грн., з розрахунку 40 грн., за 1 рулон;

2 ящика 120 мм., гвіздків вартістю 400 грн., з розрахунку 200 грн., за 1 ящик;

200 листків шиферу вартістю 5000 грн., з розрахунку 25 грн. за 1 листок;

полеітеленова плінка вартістю 2500 грн.;

п*ять метрів кубічних обрізних досок товщиною 40 мм., вартістю 2500 грн.,

20 шт. соснових балок розмірами 720х14х16 см., загальною вартістю 1200 грн.;

40 метрів квадратних облицювальної плитки вартістю 2000 грн.;

10 мішків клею «Церазіт» для облицювальної плитки вагою по 25 кг. кожен загальною вартістю 300 грн., з розрахунку 30 грн. за один мішок;

труби сантехнічні пластмасові загальною вартістю 500 грн.;

умивальник, унітаз, металева ванна бувші у використанні загальною вартістю 800грн.;

водяний насос вартістю 500 грн.;

5 штук дерев*яних дверей бувших у використанні вартістю 500 грн. з розрахунку 100 грн. за одні двері;

7 штук дерев*яних вікон бувших у використанні вартістю 700 грн. з розрахунку 100 грн. за одне вікно;

6 алюмінієвих бочок ємкістю 200 літрів кожна загальною вартістю 600 грн., з розрахунку 100 грн. за одну бочку;

4 алюмінієвих бочки ємкістю 40 літрів кожен загальною вартістю 300 грн., з розрахунку 75 грн., за один бідон;

електричний кабель довжиною 200 м. загальною вартістю 400 грн. з розрахунку 20грн. за 1 метр;

різного роду електричні розетки, вимикачі, світильники на загальну суму 600 грн.;

кухонний сервант бувший у використанні вартістю 400 грн.;

електрична швейна машинка бувша у використанні вартістю 600 грн.;

січкарня з електродвигуном потужністю 2,2 кВт вартістю 1200 грн.;

холодильник «Дніпро» бувший у використанні в справному стані вартістю 500грн.;

велосипед виробництва Білорусії вартістю 300 грн.;

плитка газова чотирехкамфорна бувша у використанні вартістю 800 грн.;

пральна машина «Рига» бувша у використанні вартістю 600 грн.;

пральна машина «Карпати» бувша у використанні вартістю 300 грн.;

два дерев*яних ліжка бувших у використанні загальною вартістю 700 грн з розрахунку 350 грн. за одне ліжко;

пилосос «Ракета» бувший у використанні вартістю 200 грн.;

брезент розмірами 6х10 м. вартістю 300 грн.;

мопед «Муравей», який був в неробочому стані вартістю 2000 грн.;

дерев*яні сані на пару коней вартістю 700 грн.;

дерев*яний віз з резиновими шинами коліс вартістю 800 грн.;

три борони загальною вартістю 420 грн.;

металевий плуг вартістю 1000 грн.; металеве рало вартістю 600 грн.;

упряж до коня вартістю 110 грн.;

каркас металевої теплиці в розібраному стані розмірами 3х6 м. вартістю 2500 грн.;

запасні колеса до воза 4 шт. вартістю загальною 600 грн.;

двигун «ЗІД» бувший у використанні в справному стані вартістю 2000 грн.;

електродрель бувша у використанні вартістю 250 грн.;

електрорізак бувший у використанні вартістю 700 грн.;

бензопила «Дружба» бувша у використанні вартістю 250 грн.;

циркулярний станок бувший у використанні вартістю 2000 грн.;

наждачний станок вартістю 450 грн.;

господарський інвентар а саме: допати, граблі, копачки на загальну суму 800,00 грн.  

чим спричинив ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 115,562 грн.

Крім того, ОСОБА_1  04.03.2009 р. в ночі за попереднім зговором в групі з ОСОБА_2, відкривши засув дверей проникли в підсобне приміщення яке розміщене на подвір»ї будинку № 25 по вулиці Лесі Українки, в с. Любитів, Ковельського району, Волинської області, звідки таємно, повторно, викрав жеребну кобилу вартістю 8000,00 грн, та кантарку вартістю 50,00 грн., чим спричинили шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 8050,00 грн.

Крім цього, він же, 07.03.2009 року близько 02.00 години, за попереднім зговором в групі з ОСОБА_2 з  метою крадіжки чужого майна, через вхідні двері шляхом відмикання металевої защібки, проник в господарське приміщення (хлів)  належне ОСОБА_13, що розташоване в с. Озеряни Турійського району, звідки таємно, повторно з корисливих спонукань викрав  одного дорослого коня вагою 510 кг., чим спричинив ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 4845,00 грн.

Підсудний ОСОБА_1  свою винуватість визнав в інкримінованих йому злочинах визнав частково та показав суду, що 06.01.2009 року перебував з дружиною у своєї тещі ОСОБА_8 близо 17 год. прїхав швагро ОСОБА_14 та ще два хлопці на ім» Руслан і ОСОБА_15. Після чого, всі сіли за стіл та вживали спиртне. Коли розпивали спитне у нього виник конфлік з хлопцями, що приїхали з швагром ОСОБА_16 і теща ОСОБА_8 почала кричати, щоб припинив сваритись. До тещі приєдналась дружина та також почала кричати, післі чого він встав та вийшов на вулицю. На вулиці щоб помститися тещі вирішив підпалити її срай. Зайшов ши у сарай підійшов до тюку з сіном, що лежав з лівої сторони від входу в сарай і підпалив тюк та вийшов на вулицю . Крім цього в даному сараї стояв кінь який дав тещі в користування та належна їй корова. Коли виходив з сараю то бачив, що тюк з сіном тлів, хоча вогню видно не було. Тоді зачинивши двері пішов до сусіда який жив неподалік, щоб забрати в нього гроші в сумі 1000 гривень, які я йому дав за сівалку, але він сказав, що грошей в нього не має та я постоявши з ним приблизно 10-15 хв. вирішив повернутись до будинку тещі. Коли підійшов до будинку то побачив, що горить верх сараю в якому підпалив тюк з сіном та на подвір»ї стоїть багато людей і дві пожежних машини, які гасили полум’я. Підійшовши до подвір’я та побачивши, що горить сарай пішов до сусіда який проживає навпроти тещі. Зайшовши в будинок побачив, що в ньому сиділа моя дружина з дітьми, дружина швагра з дітьми, швагро та теща. В ході цього вони почали на мене всі кричати, що запалив сарай, але відповів, що нього не палив, обманувши їх хоча в дійсності нього підпалив. Чому підпалив сарай пояснити не зміг, це все трапилось тому, що дуже сильно розсердився на свою тещу.

    Щодо факту крадіжки коней разом з ОСОБА_2 повідомив, що 18.09.2008 р. з метою крадіжки коня для тещі, попередньо домовившись з ОСОБА_2, поїхав у двох з  ОСОБА_2 в напрямку с. Ворона. Біля 01.00 год. виявили на полі біля с. Грушівка коня який був прив»заний. Даного коня ОСОБА_2 Л відв»зав та привів до підводи і його запрягли у підводу в упряж яка була на підводі. Далі поїхали по дорозі і біля с. Білашів таким же способом викрали ще одного коня якого прив*язали до підводи. Викрадених коней привели в с. Любитів де Він їх припнув пастись на полі за своїм огородом. ОСОБА_2 тоді був дуже п*яним і міг непам*ятати всіх обставин скоєних злочинів. В подальшому одного з цих коней  він відвіз своїй тещі, а другого продав невідомому чоловікові який приїжджав в село скуповувати худобу. Крім цього ще викрав коня з пасовища біля с. Любитів якого також віддав своїй тещі. Факт крадіжки коня з підсобного приміщення ОСОБА_9 в селі Любитів не визнав.

    Також викрадав коні в Турійському районі. Так, 14 вересня 2008 року біля 19 год.  взявши в дома коня чорної  масті з сірою головою, що належний моєму батькові, а також підводу на гумовому ходу і поїхав з с. Любитів Ковельського р-ну в напрямку с. Озеряни Турійського р-ну з метою вчинити крадіжку коня. На підводі з собою взяв шнурок за допомогою якого в подальшому можна було б прив’язати викраденого коня до підводи. Так, біля 02 години вже 15 вересня 2008 року год. в’їхавши в с. Озеряни  Турійського р-ну і рухаючись по вул. Центральній зі сторони с. Пересіка за сто метрів я  звернув з  дороги  ліворуч на сільські городи неподалік від якогось будинку, коло якого на той час стояв комбайн «Нива». Так, за сільськими городами я знову ж таки звернув праворуч і попрямував по польовій дорозі, що розташована паралельно до вул. Центральній с. Озерни. Проїхавши по ній побачив, що на людських городах, близько сто метрів від жилих будинків випасається кінь чорної масті.   Він був прив’язаний на металевий ланцюг завдовжки до 15 метрів та вбитий в землю металевий штир. На дворі на той час вже була ніч. Оглядівся довкола, впевнився що нікого немає, після чого я підійшов до коня, зняв з нього ланцюг, яким той був прив’язаний.  Кінь, вирвався і втік у невідомому напрямку, через що не зумів його викрасти. Вирішив проїхатись повз городів далі, що можливо знайти іншого коня який в цю пору випасався. Проїхавши далі близько на 350 метрів,  побачив, ще одного дорослого  коня червоної , який був прив’язаний ланцюгом за шию. Кантарки на ньому не було. Вийняв штиря з землі, після чого за ланцюг, який був з конем прив’язав його до підводи в задній її частині. Коня прив’язав коротко, щоб він таким чином  чинив менший опір. Так як ланцюг був понад 15 метрів, я більшу його частину замотав за задні ручки підводи. Штир, за який був причеплений інший кінець ланцюга,  також положив на підводу. Після цього, поїхав тією ж самою дорогою назад в напрямку с.Пересіка Турійського р-ну, а в подальшому – с. Любимів Ковельського р-ну. Ланцюг з штирем, які були з вище вказаним конем викинув на праву сторону обочини  дороги по якій рухався. Приїхавши посеред ночі в с. Любитів, краденого коня завів на поле, що за метрів 100 від доми, де прив’язав його пастися. Батькового коня та підводу завів додому, після чого пішов спати. Даний кінь пробув у мене близько 1.5 – 2 місяця. Так, близько через два місяці від того часу, коли викрав коня, в село на автомобілі ГАЗ-53 приїхало два чоловіки, які приймали худобу. Даного коня продав цим заготівельникам. Виручені за коня гроші потратив на прожиття сімї, в основному на продукти харчування.

    06 березня 2009 року в виникла думка заробити легким способом грошей, а саме вчинити крадіжку коня.. Про свій намір я розповів ОСОБА_2, який погодився вчинити зі мною крадіжку. В нас була думка, щор після крадіжки коня ми його заховаємо коровнику не працюючої ферми в с. Любитів Ковельського р-ну, а вже потім ми мали шукати покупця на краденого коня. В той веріч спиртних напоїв не вживав. Отже, я з ОСОБА_2 домовилися виїжджати в с. Озеряни з метою вчинити крадіжку коня біля 23 години. Так, біля 24 години взявши в дома коня чорної масті з сігою головою та підводу в яку його запріг, а також ще одну упряж на коня: шлию з деревяним ворчиком, не говорячи нікому зі своїх рідніх, разом з ОСОБА_2, який допомагав запрягати коня вирушили в с. Озеряни. В дане село ми їхали через с. Рокитниця Ковельського району та через с. Пересіка Турійського району. Вїхавши в с. Озеряни вже близько 02 год. ночі  доїхли до повороту з Центральної вулиці, що коло клубу в даному селі повернули праворуч і поїхали в напряимку сільської ферми. Рухаючись по даній вулиці за вказівкою ОСОБА_2 звернули ліворуч на ще одну вулицю. Проїхавши по ній від близько 130 м.  розвернули підводу, так як ОСОБА_2 впізнав хату пустку в хліві коло якої мали б стояти коні. Першим спочатку пішов ОСОБА_2 подивитись чи нікого немає поблизу і чи є у хліві коло даної хати коні. Через кілька хвилин  той повернувшись, сказав, що в хліві стоїть двоє коней і щоб пішов разом з ним та допоміг тримати двері та підсвічував. Привязав свого коня коло стовпа на вулиці, близько за 25 м від вище вказаної хати і зайшовши на подвіря до хати пустки, підійшов до хліва. Ігор відімкнувши металеву защібку, на яку були спочатку зачинені двері в хлів, відкривши двері навстіж, пішов в середину. Через кілька хвилин ОСОБА_2 вивів коня з приміщення хліва за уздечку яка була на ньому. Впевнившись в тому, що на дорозі с. Озеряни нікого не було, запрягли коня до воза в привезену нами шлию і поїхали тієюж дорогою на зад, якою приїздили. Так, повертаючи з вулиці на центральну дорогу с. Озеряни поблизу сільського клуба, який на той час був зачинений,  до нас на зустріч їхав автомобіль марки ВАЗ 2106  червоного кольору ОСОБА_17 відразу біля приміщення сільського клубу зіскочив з підводи і сховався за приміщенням, щоб таким чином мене не побачили і не спіймали. Ігор почав поганяти коней, з метою відірватись від автомобіля, який слідкував за підводою. Я бачив, як ОСОБА_2 скерував підводу до озера, навпроти сільської ради в даному селі. Автомобіль поїхав за ним. Трохи постоявши, а далі скориставшись тим, що автомобіль поїхав в сторону озера за підводою, почав рухатися по с. Озеряни в напрямку с. Пересіка, щоб таким чином скритись. Так, як на той час  розумів, що ті люди які їхали в автомобілі можуть мене впіймати і затримати. Після чого  змушений був би відповідати за крадіжку коня. Прийшовши в с. Пересіка, я сів на автобусній зупинці і чекав ранку коли буде їхати автобус, щоб заїхати додому. Однак через певний проміжок часу повз зупинку проїхав автомобіль білого кольору.  Я відразу сховався за зупинку. Перебуваючи за зупинкою почув голоси, які говорили, що потрібно шукати по слідах. Після чого побіг в лісовий масив за зупинку, щоб сховатись від переслідування. Рухаючись по масиві  паралельно дорозі в напрямку с. Рокитниця, Ковельського району, чув як за мною їдуть якісь чоловіки. Розумів, що вони хочуть  впіймати за крадіжку коня. Вибіг з лісового масиву біля якоїсь хати в с. Пересіка.  Далі  виліз на льох, по якому поліз на дах хліва і тримався руками за шифер таким чином сховався аби не знайшли. Тримаючись руками за шифер почув що кричать, щоб злазив. Коли зліз, то побачив, що на землі перебували у формі два працівники міліції і ще якісь два чоловіки у цивільному. Далі я був затриманий працівниками міліції Турійського РВ УМВС України у Волинській області.    

Крім повного визнання своєї винувавтості самим підсудним, його винуватість у вчинених  злочинах  повністю доводиться зібраними по справі доказами.

    В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що коли 22.10.2008 року, близько 13 години піднімалась по сходах тунелю станції Ковель, щоб вийти на перон 8-ї колії то помітила жінку за якою йшов хлопець циганської національності. Як їй стало потім відомо це був підсудний та потерпіла ОСОБА_19 Наблизившись до жінки хлопець витяг з її пакету щось невеликого розміру та пішов  на вихід з вокзалу. Помітивши це ОСОБА_18 почала кричати до жінки, яку обікрали, на що остання помітивши зникнення гаманця викликала міліцію.

    Свідок ОСОБА_20, заступник з виховної роботи Локачинської філії Оваднівського ліцею, суду показала, що підсудний ОСОБА_21 з 01.09.2008 року  навчається у ліцеї. 05.09.2008 року він написав заяву про звільнення його від навчання на три дні  з метою поїздки до родичів. Після чого ОСОБА_21 в ліцей не повернувся. Оскільки підсудний в ліцеї перебував зовсім мало часу, дати йому якусь об’єктивну характеристику не може, однак, за попереднім місцем навчання ОСОБА_21 характеризується, як особа схильна до бродяжництва та крадіжок.

Законний представник неповнолітнього підсудного  ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що підсудному опікуна чи піклувальника на призначено, в Локачинській філії Оваднівського ліцею ОСОБА_21 перебував лише п’ять днів.  Даний ліцей є закладом виховного характеру закритого типу, випадки самовільного залишення учнями навчальних закладів такого типу трапляються не тільки в Оваднівському ліцеї, а і в інших закладах такого типу області.      

Вина підсудного у вчиненні інкримінованих дій доводиться  також протоколом усної заяви про вчинений злочин громадянки ОСОБА_19  ( а.с. 10), протоколом виявлення та вилучення від 22.10.2008 року, з якого вбачається, що 22.10.2008 року у підсудного вилучили гроші в сумі 100,00 грн., квиток на проїзд та пенсійне посвідчення, що належать потерпілій ОСОБА_19 ( а.с. 12), протоколом усної заяви про вчинений злочин від громадянки ОСОБА_15 ( а.с.26), протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ошук Т.М. від 09.11.2008 року (а.с. 69), протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.64-68),  протоколом огляду речових доказів від 03.11.2008 року ( а.с. 21),

    Суд повно , всесторонньо і об’єктивно аналізуючі зібрані по справі докази приходить                                                                          

до висновку, що дії підсудного ОСОБА_21, що виразились у таємному викрадення чужого майна та  відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 185, ч 2  ст. 186  КК України.

    При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    До пом’якшуючих вину обставин суд відносить вчинення злочину неповнолітнім та щире каяття.

    Обставин, які б обтяжували вину підсудного судом не встановлено.

    Суд також враховує характеристику підсудного з місця проживання, який характеризується посередньо, та як особа, що схильна до бродяжництва та крадіжок.

    Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливо без його ізоляції від суспільства. Однак, вважає за можливе призначити покарання нижче від найнижчої межі із  застосуванням ст.69 КК України, оскільки ОСОБА_21 являється неповнолітнім, раніше не судимий, сирота, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

            Суд приймає також до уваги те, що потерпілими цивільних позовів не заявлено.

        Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироком законної  сили залишити попередню утримання під вартою.

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                                              З А С У Д И В:

ОСОБА_21 визнати винуватим,  у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, і призначити покарання :

за ч.1ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік і на підставі ст. 69 КК України шляхом переходу до іншого, більш м”якого покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин призначити покарання у виді арешту строком на сорок п”ять діб;

за ч.2ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки і на підставі ст.69 КК України шляхом призначення покарання, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції даної статті за цей злочин призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного ОСОБА_21 до набрання вироком законної сили залишити попередню – утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_21 рахувати з моменту затримання з 06.11.2008р. з 15год. 30хв.

 Речові докази по справі: гроші в сумі 100,00грн, пенсійне посвідчення та нульовий квиток, передані на зберігання потерпілої ОСОБА_19 залишити у власності останньої.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту  його проголошення.

                 

ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                     В.В. ШАРУНОВИЧ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація