Справа № 1-13

    2010 р.

                                      П О С Т А Н О В А

                                            Іменем  України

   18 січня 2010 року                  Тульчинський районний суд  Вінницької області

   В складі: головуючої   судді             Робак С.О.

                   при секретарі                   Підлубній Г.О.

                   за участю прокурора         Барановського О.Б.

                   адвокатів                         ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.187 ч.4 КК України, ОСОБА_5 за ст. ст. 115 ч.1, 187 ч.4 КК України,

                                                                ВСТАНОВИВ:

Постановою Тульчинського районного суду від 4 червня 2007 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.187 ч.4 КК України, ОСОБА_5 за ст. ст. 115 ч.1, 187 ч.4 КК України була повернута прокурору Чечельницького району для проведення додаткового розслідування під час якого необхідно було в повному об’ємі виконати постанову суду про повернення справи на додаткове розслідування від 14.06.2006 року, а саме: провести додаткові слідчі дії, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення ОСОБА_5 в умисному вбивстві ОСОБА_6, встановити мотив і мету умисного вбивства ОСОБА_6, а також провести інші слідчі дії, так як підсудний ОСОБА_5 заперечував факт нанесення ним ударів ногами і руками  по тулубу ОСОБА_6 біля 24.00 год. після першого побиття ним і ОСОБА_7 останнього, так як крім його показів, даних на досудовому слідстві, від яких він згодом відмовився, інших безперечних доказів слідством не було здобуто.

Після проведення додаткового досудового слідства справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.187 ч.4 КК України та ОСОБА_5 за ст. ст. 187 ч.4, 115 ч.1 КК України знову направлена до суду.

Під час судового слідства адвокатом підсудного ОСОБА_4 ОСОБА_1 заявлено клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове досудове слідство, так як органами слідства не виконані постанови суду від 14 червня 2006 року та 4 червня 2007 року. Зокрема не розмежовані  і неконкретизовані дії співучасників злочину і не визначена поетапність таких дій кожного з них відповідно до характеру і ступеню нанесених тілесних ушкоджень потерпілому.

 Щодо обвинувачення ОСОБА_4 в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому в результаті чого він заволодів курткою потерпілого, будь-яка слідча дія на протязі неодноразового проведення досудового слідства не проводилась взагалі.

 Визначаючи в обвинуваченні тілесні ушкодження завдані потерпілому в результаті яких настала або могла настати його смерть, слідство прив’язується до часу настання смерті, разом з тим жодною слідчою дією час настання смерті потерпілого слідством не встановлено.

Дане клопотання підтримане підсудним ОСОБА_4

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах підсудного ОСОБА_5 теж заявив клопотання про повернення даної  справи на додаткове досудове слідство, поскільки зібрані досудовим слідством та викладені в обвинувальному висновку докази суперечливі, взаємовиключаючі. Крім того, питання отримання масивної травми грудей потерпілим підлягає розслідуванню в частині механізму її отримання поскільки характер переломів ребер (прямі і непрямі) та їх кількість свідчать про прикладення значної сили та значної контактуючої поверхні. У зв’язку з цим необхідно вирішити питання про можливу участь у завданні такого тілесного ушкодження транспортом, про наявність і рух якого на місці події вказують ряд свідків.

Дане клопотання підтримане підсудним ОСОБА_5

Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_3 теж заявив клопотання про направлення справи на додаткове досудове слідство, так як вважає невірною кваліфікацією діянь ОСОБА_5 по факту заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді розриву шлуночка серця за ст. 115 ч.1 КК України, а його дії по даному факту слід кваліфікувати за ст.115 ч.2 п.9 КК України як умисне вбивство з метою приховати інший злочин.

Дане клопотання підтримане потерпілою ОСОБА_8

Прокурор в задоволенні заявлених клопотань про повернення даної кримінальної справи на додаткове досудове слідство просить відмовити.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зібрані по даній справі докази, вважає, що заявлені клопотання про направлення справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.187 ч.4 КК України і ОСОБА_5 за ст. ст. 187 ч.4, 115 ч.1 КК України на додаткове розслідування слід задовольнити з слідуючих підстав.

Направляючи справу на додаткове розслідування суд в постановах від 14 червня 2006 року та 4 червня 2007 року давав вказівки органам досудового слідства, які являються обов’язковими для виконання, про необхідність проведення додаткових слідчих дій, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення ОСОБА_5 в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_6, поскільки останній заперечує свою причетність до вчинення даного злочину. Дана вказівка суду не виконана. Крім допитів обвинувачених, жодних слідчих дій не проведено.

Не перевірена причетність інших осіб до причинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень від яких наступила смерть останнього.

Обвинувачуючи ОСОБА_5 в умисному вбивстві ОСОБА_6 органи досудового слідства не встановити мету та мотив вбивства.

Також не розмежовані  і неконкретизовані дії співучасників злочину, не визначена поетапність таких дій кожного з них відповідно до характеру і ступеню нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, а також не усунуті розбіжності в показах обвинувачених.

Відповідно до процесуального закону судово-медична експертиза, як доказ, розглядається у сукупності з іншими доказами і не має наперед визначеного самостійного значення для обвинувачення особи.

Визначаючи в обвинуваченні тілесні ушкодження потерпілому в результаті яких настала або могла настати його смерть, слідство прив’язується до часу настання смерті, разом з тим жодною слідчою дією час настання смерті потерпілого слідством не встановлено, і за наведеними слідством доказами під час судового слідства встановити неможливо.

Так, органами досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що 30 вересня 2001 року біля 21 год. в с.Городківка на розі вулиці Комсомольській з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 умисно наносили удари по тулубу, в життєво важливі органи ногами, тобто застосували фізичне насильство як засіб подолання можливого опору потерпілого і заволоділи його майном-наручним годинником та грішми -3 гривні. Дане фізичне насильство було небезпечне для життя та здоров’я потерпілого.

Проте які тілесні ушкодження було завдано ОСОБА_6 внаслідок його побиття і як вони могли вплинути  досудовим слідством не вказано.

Далі органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в тому, що в цей же день біля 22 години вони знову повернулись на вул.Комсомольська в с.Городківка та з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_6, умисно наносили потерпілому удари по тулубу, в життєво-важливі органи, після чого обшукали ОСОБА_6, зняли з нього куртку, заволоділи нею та використали її на власний розсуд.

За обвинувальним висновком в цей  час ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження: масивна травма грудної клітки у вигляді чисельних синців, множинних двобічних переломів ребер по декільком  лініям з масивними крововиливами в навколишні тканини, подекуди з ушкодженням пристінкової плеври, 4-х ушкоджень лівої легені з наявністю рідкої крові у плевральних порожнинах (зліва 600 мл, справа 400 мл), поперечного перелому грудини, розриву по передній поверхні лівого шлуночка серця, два розриви печінки, що призвело до смерті потерпілого.

Травма грудної клітки утворилась у два етапи:1 - не раніше як за годину до настання смерті – виникли розриви лівої легені, 2 - незадовго до смерті – розрив лівого шлуночка серця з тампонадою і (могли виникнути) розриви печінки.

Аналізуючи викладене, можна прийти до висновку, що під час першого побиття ОСОБА_6 (біля 21 години) йому було завдано тілесні ушкодження у вигляді розриву лівої легені, а під час другого побиття (біля 22 години) інші тілесні ушкодження, які призвели до миттєвої смерті потерпілого, тобто смерть потерпілого наступила біля 22.00 години.

Проте такий висновок спростовується матеріалами справи та здобутими в судовому засіданні доказами.

По-перше, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 біля 22 год. вдруге зустріли ОСОБА_6 після першого побиття в іншому місці вул.Комсомольській, який подолав значну відстань, яку він не міг подолати отримавши масивну травму грудної клітки від якої була ушкоджена пристінкова плевра та отримано 4 розриви лівої легені.

По-друге, зустріч підсудних з потерпілим біля 22 години відбулась в присутності багатьох свідків, які заперечують побиття підсудними потерпілого. Описують стан потерпілого, який ні на що не скаржився, вів себе адекватно нетверезій людині. Залишався живим після того як Румак та ОСОБА_4 відійшли від нього.

Слідством також вказується, що біля 22.00 години удари по тулубу, в життєво важливі органи ОСОБА_6 наносили як Румак так і ОСОБА_4, дії яких не розмежовані, хоча ці побиття за висновком слідства призвели до смерті потерпілого.

Крім цього, ОСОБА_5 обвинувачується  в тім, що в цей же день, біля 24 год. знову підійшов до ОСОБА_6, який лежав на узбіччі дороги напроти будинку ОСОБА_5, намагався його підняти, але ОСОБА_6 відштовхнув його і після чого Румак почав наносити удари спочатку кулаками, а потім продовжував побиття ОСОБА_6, який лежав на землі, усвідомлюючи свої дії та маючи намір навмисно протиправно позбавити життя потерпілого. При цьому органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_5 в причиненні потерпілому при даному побитті тілесних ушкоджень, в причиненні яких слідство вже обвинувачувало ОСОБА_5 та ОСОБА_4 при побитті ними ОСОБА_6 близько 21 та 22 години.

Крім того, в обвинувальному висновку вказується, що враховуючи висновки експертизи МОЗ України, потерпілому ОСОБА_6 ще на першому етапі нанесення тілесних ушкоджень протиправними діями ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться частково до категорії легких тілесних ушкоджень, а в основній кількості до тяжких тілесних ушкоджень, які самі по собі могли призвести до настання смерті ОСОБА_6

Такі висновки досудового слідства є взаємовиключаючі і усунути дані протиріччя в судовому засіданні неможливо, поскільки не встановлений час настання смерті потерпілого і за наведеними слідством доказами його встановити неможливо.

Крім того, питання отримання масивної травми грудей ОСОБА_6  від ударів рук і ніг підсудних потребує додаткового розслідування в частині механізму її отримання, так як характер переломів ребер (прямі і непрямі) та їх значна кількість, поперечний перелом грудини в середній третині свідчать про прикладення значної сили та значної контактуючої поверхні.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_5 переніс операцію на правій нозі і в зв’язку з чим був взутий в м’які  домашні туфлі, а тому , наносячи удари ногою по тулубу ОСОБА_6, не міг завдати такої травми грудної клітини. У зв’язку з наведеним необхідно вирішити питання про можливу участь у завданні такого тілесного ушкодження транспортом, про наявність та рух якого на місці події в період часу отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень вказують свідки, які були допитані і на досудовому слідстві і в судовому засіданні.

Про підтвердження наявності автотранспорту на місці події судом в порядку ст.315 КПК України давалось судове доручення органу, який проводив досудове слідство, про допит  свідків, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, проте воно виконано не було.

Слідчим не виконані і вказівки прокурора прокуратури Вінницької області.

В зв’язку з тим, що під час досудового слідства допущена його неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, то дану справу слід повернути на додаткове розслідування під час якого в повному обсязі виконати вказівки суду, зазначені в постановах про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування від 14.06.2006 р. та 4.06.2007 р., розмежувати і конкретувати дії співучасників злочину і визначити поетапність таких дій кожного з них, відповідно до характеру і ступеню причинених потерпілому тілесних ушкоджень, встановити час настання смерті потерпілого, усунути суперечності в доказах, які були використані в підтвердження вини ОСОБА_5 в причетності до смерті потерпілого ОСОБА_6 Додатково провести розслідування в частині механізму отримання масивної травми  грудної клітки ОСОБА_6,  перевірити можливість причинення такого тілесного ушкодження транспортом.

Вирішення даних питань можливо лише шляхом проведення слідчих дій, а саме: проведення відтворення обстановки і обставин події злочину конкретно по всіх епізодах у вчиненні яких обвинувачуються підсудні, провести очні ставки між підсудними, свідками, проведенням додаткової судово-медичної експертизи, за результатами яких усунути суперечності в доказах вини підсудних, розмежувати і конкретизувати їх дії в скоєнні злочинів.

Доручити відповідним органам дізнання щодо проведення оперативно-розшукових заходів по встановленню всіх очевидців скоєння вказаних злочинів, додатково допитати свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які автомобілем були на місці скоєння злочину і бачили потерпілого ОСОБА_6 після побиття його близько 21 години 30 березня 2001 року.

Провести додаткові слідчі дії щодо визначення часу настання смерті потерпілого.

Виконати інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи спрямовані на всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.187 ч.4, ст.115 ч.1 КК України та ОСОБА_4 за ст.187 ч.4 КК України повернути прокурору Ямпільського району для проведення додаткового розслідування.

Строк подачі апеляції на постанову суду до апеляційного суду Вінницької області 7 діб з дня її винесення через Тульчинський районний суд.

Суддя Тульчинського
районного суду :             ОСОБА_11