Справа №2-1843/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Ковель 20 жовтня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Луньової Т.М., за участі секретаря - Бєлих Н.Б., представника позивача - ОСОБА_1, відповідача — ОСОБА_1 1.3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому прохає суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на будинковолодіння розташоване по вул.Жовтневій,49 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі - ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами: 20 січня 1995 року в смт.Люблинець Ковельського району Волинської області померла бабуся позивача - ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 було зроблене заповітне розпорядження за яким належний їй житловий будинок з надвірними будівлями в с. Люблинець Ковельського району Волинської області вона заповіла позивачеві у справі. З 1975 року позивач постійно проживав та був зареєстрований в будинку, який належав бабусі, а тому відповідно до вимог ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 Зазначена обставина стверджується довідкою Люблинецької селищної ради. Незважаючи на ту обставину, що в силу ст. 560 ЦК України в редакції 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть отримати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину, у визначеному законом нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок позивач не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, якого позивач фактично успадкував після смерті ОСОБА_3, а крім того у заповіті відсутня вказівка на адресу будинку, що підлягав успадкуванню у разі смерті ОСОБА_3. Враховуючи наведені обставини позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві і прохає його задовільнити, прохає суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на будинковолодіння розташоване по вул.Жовтневій,49 в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі - ОСОБА_3..
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав і не заперечує проти його задоволення. Ствердив обставини, якими позивач обгрунтував позовні вимоги. Зокрема пояснив, що померла ОСОБА_3 є його рідною матір*ю. Ствердив той факт, що позивач у справі на підставі заповітного розпорядженя фактично прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 Ствердив, також, ту обставину, що за життя ОСОБА_3 належало будинковолодіння по вул. Жовтневій, 49 в м. Ковелі Волинської області.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Копією свідоцтва про народження серії 1-ЕГ №016971 та копією свідоцтва про народження серії 1У-УР №193450 доводиться та обставина, що відповідач у справі є рідним сином померлої ОСОБА_4, а позивач є рідним онуком останньої.
Копією свідоцтва про смерть доводиться, що ОСОБА_3 померла 20 січня 1995 року в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області.
Копією заповіту, посвідченого 09.04.1985 року секретарем Люблинецької селищної ради доводиться та обставина, що ОСОБА_3 Мотруна (в заповіті) Дементіївна на випадок своєї смерті заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями в с. Люблинець Ковельського району своєму онуку - ОСОБА_1.
Довідкою Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області№1310 від 10.07.2008 року доводиться та обставина, що як за життя, так і на момент смерті ОСОБА_3 була власником будинковолодіння розташованого по вул. Жовтневій,49 в селищі Люблинець Ковельського району Волинської області.
Вищезазначеною довідкою доводиться також та обставина, що позивач у справі в порядку ст.. 549 ЦК України в редакції 1963 року прийняв спадщину після смерті бабусі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідач визнав ту обставину, що позивач фактично прийняв спадщину яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Згідно довідки Ковельської державної нотаріальної контори №1007/2-14від 14.10.2009 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3, яка померла 20.01.1995 року не заводилась.
Згідно повідомлення Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентарізації» реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець. Вул. Жовтнева,49 не проводилась.
Волинським обласним бюро технічної інвентарізації виготовлено технічний паспорт на об*єкт нерухомого майна, а саме на будинковолодіння по вул.Жовтневій,49 в с мт. Люблинець Ковельського району Волинської області.
Таким чином в судовому засіданні доведено обставини, якими позивачка обґрунтувала позовні вимоги, а зокрема ті обставини, що позивач, у порядку, передбаченому чинним законодавством прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його бабусі, ОСОБА_3 і набув право на будинковолодіння розташоване в смт Люблинець Ковельського району Волинської області, по вул. Жовтневій,49 в порядку спадкування за заповітом, однак з причини відсутності у заповітному розпорядженні посилань на адресу спадкового будинковолодіння та з причин відсутності правовстановлюючих документів не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
На підставі ст. 15,30,62,85,212,213, 215,130,173,174 ЦПК України, ст.328 ЦК України, ст..529,549,554 ЦК України в редакції 1963 року,-
вирішив:
Позов задовільнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння розташоване по вул.Жовтневій,49 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі -ОСОБА_3.
Судові витрати залишити за сторонами у справі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд в наступному порядку:
-заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення;
- апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законої сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Головуюча: Т.М.Луньова