Справа № 2-483/11

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Гуменюк А. О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1, діючого по довіреності в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми.

07 квітня 2014 року представник позивача подав до суду заяву, в якій просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом та кожному окремо.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність сторін відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Системний аналіз ст. 151-153 ЦПК України дає підстави вважати, що заява про забезпечення позову повинна розглядатися негайно, а відтак суд позбавлений можливості витребування будь-яких доказів.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Крім того, ст. 152 ЦПК України допускає накладення арешту на майно лише у разі, якщо воно належить відповідачу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів заяви, представником позивача не зазначено, на яке саме майно необхідно накласти арешт та не надано доказів наявності у відповідачів рухомого та нерухомого майна.

Крім того, представником позивача не обґрунтовані підстави, з яких позивач вважає, що існує реальна загроза неможливості виконання рішення суду про стягнення заборгованості, у разі задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 151, 152, 210, 293 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, діючого по довіреності в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п"яти днів з дня отримання її копії.

СуддяМ. О. Шаховніна