Справа № 2-0-133/2009 р.                    

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2009  року                               Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

                 головуючої судді                           Ніколаєвої І.К.

                 при секретарі                                   Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за заявою

ОСОБА_1

про  встановлення факту належності правовстановлюючого документу

ВСТАНОВИВ:

    До суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заяви вказує, що 04 квітня 2009 року помер його батько ОСОБА_2, який відповідно до заповіту від 20 липня 1999 року все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося заповідав йому. У встановлений законом строк заявник звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в усному порядку відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому що в заповіті прізвище батька вказано «Бородавко», а в свідоцтві про смерть «Бородавка», та порадила звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності батькові заповіту. Так замість прізвища батька за свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про народження заявника - „ Бородавка ” в заповіті прізвище батька вказано – „ Бородавко ”. На думку заявника помилка була допущена при складанні заповіту.

Прізвище заявника за паспортом, як і прізвище його матері – дружини померлого – «Бородавка».

Через вказану помилку заявник не має можливості у законному порядку прийняти спадщину після смерті батька, тому він змушений звернутися до суду з даною заявою

В судовому засіданні заявник підтримав заяву, просить її задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що померлий ОСОБА_2 це її чоловік, а також вказала, що він склав заповіт на сина, тобто на заявника.

    Суд вислухавши заявника, свідка, вивчивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з оглядом на наступні обставини.

Судом встановлено, що 04 квітня 2009 року помер батько заявника ОСОБА_2, який відповідно до заповіту від 20 липня 1999 року все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося заповідав заявнику, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, заповітом, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.

У встановлений законом строк заявник звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в усному порядку відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому що в заповіті прізвище батька вказано «Бородавко», а в свідоцтві про смерть «Бородавка». Так замість прізвища батька заявника за свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про народження заявника - „ Бородавка ” в заповіті прізвище батька вказано – „ Бородавко ”, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копією паспорта заявника, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про народження заявника, заповітом. Прізвище заявника за паспортом, як і прізвище його матері – дружини померлого – «Бородавка».

Через вказану помилку заявник не має можливості у законному порядку прийняти спадщину після смерті батька, тому він змушений звернутися до суду з даною заявою

Таким чином з пояснень заявника, свідка, письмових доказів, судом встановлено, що дійсно прізвище батька заявника «Бородавка» і що йому належить заповіт від 20 липня 1999 року.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України  суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі,  прізвище, ім'я, по батькові, місце і  час  народження якої, що зазначені  в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215,  256 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, та що йому належить заповіт від 20 липня 1999 року складений в с. Миколаївка Петропавлівського району, Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі під № 183 та посвідчений секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Петропавлівського району, Дніпропетровської області ОСОБА_4

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя