печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48325/18-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І.,

при секретарі судових засідань - Стороженко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, -

В С Т А Н О В И В :

02.10.2018 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. звернувся до суду із вказаним поданням.

У відповідності до положень норми частини другої статті 439 ЦПК України, суд розглядає подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Оскільки, у вимогах даного подання суб'єкт звернення просить проводити його розгляд за відсутності державного виконавця. Суд, за таких обставин, вважає за можливе вирішити питання про примусове проникнення до житла за таких обставин.

Обгрунтовуючи означене подання, старший державний виконавець вказує, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 55341853, яке складається з:

- виконавчого провадження № 44746804 по виконанню виконавчого листа № 2-4680/2014 від 02.09.2014, що видав Деснянський районний суд м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 24 068 406 грн. 77 коп. - кредиту, 1 509 233 грн. 01 коп. - трьох процентів річних, 3 414 318 грн. 51 коп. - втрати від інфляції та 3219 грн. - судового збору;

- виконавчого провадження №44857361 по виконанню виконавчого листа № 2-144/2012 від 26.02.2013, що видав Деснянський районний суд м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» кошти у розмірі 4 372 131,18 грн.;

- виконавчого провадження № 50996794 по виконанню виконавчого листа № 2-211/15 від 23.07.2015, що видав Деснянський районний суд м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» за Кредитним договором № 15.3/СК-061.07.1 від 12 березня 2007 року заборгованість за кредитом у розмірі 500000,00 доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, станом на 21.04.2015 року, еквівалентно 11127193,50 грн.; заборгованість за процентами по кредиту у розмірі 70502,97 доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, станом на 21.04.2015 року, еквівалентно 1569000,38 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 2029261,94 грн.; три проценти річних від простроченої суми у розмірі 607669,70 грн.

Боржником у вказаних виконавчих провадженнях є ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за пошуковим запитом про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження встановлені щодо фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно: житловий будинок в АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_3. Вказане майно є предметом іпотеки АТ «Родовід Банк» згідно договору іпотеки від 26.06.2007 № 5398.

Заборгованість за виконавчими документами боржником не погашається, декларації про майно та доходи боржником на адресу відділу не надано.

ОСОБА_4 не з'являється на виклики державного виконавця, про причини неявки не повідомляє. Боржник ігнорує повідомлення державного виконавця про проведення виконавчих дій та не дає допуску до майна для проведення опису та арешту, що зафіксовано в актах державного виконавця. Також не надає інформацію щодо причин невиконання рішення суду, інформацію та про інше належне боржнику майно, кошти та доходи, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

А відтак, державний виконавець у вимогах подання просить надати дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи - ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), а саме: житлового будинку в АДРЕСА_3 та земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_3 (дане мано є предметом іпотеки АТ «Родовід Банк» згідно договору іпотеки від 26.06.2007 № 5398), з метою проведення перевірки майнового стану, опису та арешту майна боржника для проведення перевірки майнового стану, опису та арешту майна боржника для проведення подальшої його реалізації в порядку примусового виконання рішень згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд, дослідивши матеріали подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, приходить до наступного.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала О.О. від 15.09.2014 року відкрито виконавче провадження № 44746804.

29.04.2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. відкрито виконавче провадження № 50996794.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О. від 30.09.2014 року відкрито виконавче провадження № 44857361.

В подальшому дані виконавчі провадження зведені в єдине виконавче провадження № 55341853.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Крім того, боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження, кожного із зведених виконавчих проваджень, направлялась боржнику до виконання, за адресою, вказаною у виконавчому листі: АДРЕСА_1. Разом з тим, боржник у визначений державним виконавцем строк не виконав добровільно судове рішення.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за пошуковим запитом про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження встановлені щодо фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно: житловий будинок в АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_3.

Постановою від 02.08.2017 накладено арешт на житловий будинок в АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_4

27.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_3 та відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 11.09.2017 № 8-26-0.22-7024/2-17 належить на праві власності ОСОБА_4

Також, 27.09.2017 винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_2.

Постановою від 17.10.2017 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 2,000 га, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Узинська міська рада та на квартиру АДРЕСА_4, що належать на праві власності ОСОБА_4.

Іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, станом на день звернення до суду з поданням - не виявлено.

07.08.2018 державним виконавцем на адресу боржника та стягувача направлено повідомлення про проведення виконавчих дій 16.08.2018 за адресою: АДРЕСА_3.

Виходом державного виконавця 16.08.2018 за адресою: АДРЕСА_3, не вдалося здійснити опис вищевказаного майна, що належить боржнику, оскільки доступу до будинку не було надано, боржник за вказаною адресою у визначений час не з'явився, про що державним виконавцем складено акт.

16.08.2018 державним виконавцем на адресу боржника та стягувача повторно направлено повідомлення про проведення виконавчих дій 20.08.2018 за адресою: АДРЕСА_3.

3 метою опису та арешту майна боржника, 20.08.2018 державним виконавцем повторно здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3. Однак, доступу на територію надано не було, здійснити опис майна не виявилося можливим, боржник у зазначений час за даною адресою не з'явився, про що державним виконавцем складено акт від 20.08.2018.

У зв'язку із тим, що боржником у добровільному порядку напротязі тривалого часу невиконанно рішення суду, що набрали законної сили, державний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла (іншого володіння) боржника.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконаннюю

Згідно положень статті 2 вищенаведеного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Стаття 18 Закону містить перелік обов'язків і прав виконавців, обов'язковість вимог виконавців, зокрема пунктом 4 частиною 3 ст.18 передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Вдаючись до аналізу вищенаведених положень Закону України «Про виконавче провадження» законодавцем забезпечено баланс прав та обов'язків як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага, що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов'язковості виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30 Конституції України, ст. 439 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи - задовольнити.

Надати старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренку С.В. дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), а саме: житлового будинку в АДРЕСА_3 та земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_3.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.І. Цокол