УХВАЛА

11 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1460/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 (№3)

(Суддя - Хабазня Ю.А.)

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018

(Головуючий суддя - Пантелієнко В.О.; судді - Отрюх Б.В., Доманська М.Л.)

у справі за заявою Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

до Приватного підприємства "Вулкан-2"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа про банкрутство Приватного підприємства "Вулкан-2" на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою місцевого господарського суду від 21.03.2017.

Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 26.02.2018 подано заяву про визнання грошових вимог до боржника у сумі 10 286,29 грн заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), мотивуючи її тим, що: за боржником, обліковується податкова заборгованість, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство боржника (15.10.2015) у загальній сумі 10 286,29 грн; ПП "Вулкан-2" самостійно подано податкову декларацію з плати за землю, якою задекларовано до сплати річну суму податкового зобов'язання у розмірі 10059,60 грн (щомісячно - 838,30 грн), тому з урахуванням наявної станом на 29.04.2017 переплати 8,49 грн, сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб склала 8374,51 грн; ПП "Вулкан-2" самостійно подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якою задекларовано до сплати річну суму податкового зобов'язання 1924,80 грн (щомісячно - 481,20 грн), тому з урахуванням наявної станом на 28.04.2017 переплати 13,02 грн, сума заборгованості з податку на нерухоме майно склала 1911,78 грн; обов'язок банкрута вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати і подавати звітність та декларації передбачений п.п.16.1.2-16.1.3 та п.16.1. ст.16, п.36.1 ст.36, п.46.1 ст.46, підп. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України; підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи (п.п.37.3.1 п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України); Податковий кодекс України не звільняє боржника ні від ведення податкового обліку, ні від необхідності подання податкової звітності, ні від фіксування своїх податкових зобов'язань; згідно з висновками Вищого господарського суду України у постанові від 15.03.2017 у справі №904/4029/15: у ліквідаційній процедурі у банкрута можуть виникати нові зобов'язання, зокрема, з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; докази припинення земельних відносин та подання ліквідатором уточнюючого розрахунку відсутні; земельне законодавство не пов'язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов'язань зі сплати податку на землю, тому, вимоги зі сплати земельного податку, слід вважати витратами пов'язаними з ліквідаційною процедурою, які відповідно до ч.1 ст.45 Закону підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою №3 Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 у справі №925/1460/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018, відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) від 26.02.2018 №4108/10/16-31-10-02-09.

Судові рішення мотивовані тим, що у процедурі розпорядження майном боржника керівник боржника був зобов'язаний подати як податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, так і податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, і подав їх в установлений Податковим кодексом України строк. Податкова декларація - це документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно;

однак, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута у останнього не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

на думку попередніх судових інстанцій, плата за землю не є витратами, безпосередньо пов'язаними зі здійсненням ліквідаційної процедури та виникає, як обов'язковий платіж, до моменту визнання боржника банкрутом і не виникає після цього (тобто до цього моменту декларація повинна подаватись, платежі нараховуються і підлягають сплаті, але після цього - норми Податкового кодексу України не застосовується, строк сплати не настає, плата не нараховується).

13.07.2018 ГУ ДФС у Полтавській області звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №925/1460/15.

Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.07.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., - передано вказану касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі №925/1460/15 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2018 (за результатом розгляду грошових вимог податкового органу) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на 11 жовтня 2018 року о 12 год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

Колегією суддів при розгляді касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 30.08.2018 справу №910/14827/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" передано на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставою для такої передачі справи №910/14827/16 стало різне застосування положень частини 1 статті 38 Закону про банкрутство колегіями суддів Верховного Суду у складі: Білоус В.В., Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., у складі: Жуков С.В., Білоус В.В., Ткаченко Н.Г, а також у складі: Білоус В.В., Жуков С.В., Пєсков В.Г. при вирішенні питання про правову природу податкового боргу, нарахованого боржнику в період після визнання його банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, оскільки для надання правової оцінки правовідносинам у даній справі має значення висновок про застосування норм права Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14827/16 щодо подібних правовідносин, колегія суддів, на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі №925/1460/15 з розгляду касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до прийняття відповідного рішення Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14827/16.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити касаційне провадження у справі №925/1460/15 з розгляду касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до прийняття відповідного рішення Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14827/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков