Справа №2а-91-09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 року         Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Ходоровського Б.В.  при секретарі Алексюк О.О. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області  про визнання незаконними дій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за вислугою років, починаючи  з 01 липня 2005 року,

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві та в судовому засідання ОСОБА_1 зазначив, що проходив службу в УМВС України з 1982 року по 20 травня 1997 року, коли був звільнений у зв’язку із хворобою, з призначенням пенсії по інвалідності.

08 червня 2005 року звернувся з заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про призначення пенсії за вислугою років, оскільки досяг 14 квітня 2005 року 45 років, загальний трудовий стаж складав 27 років  3 місяці 11 днів,  з яких 17 років 3 місяці і 2 дні служба в органах внутрішніх справ, що давало право на призначення такої пенсії відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і на що отримав відмову, з посиланням на те, що на день звільнення з органів внутрішніх справ не досяг 45 років від народження та загальний трудовий стаж складав менше 25 календарних років.

Не погодившись з відмовою, звернувся в суд з позовом що управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про зобов’язання призначити  пенсію за вислугу років.  Рішенням Нетішинського міського суду від 14 квітня 2006 року в позові відмовлено. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 15 червня 2006 року його апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення міського суду від 14 квітня 2006 року без змін. Проте, на теперішній час означені судові рішення оскаржує в касаційному порядку.

З 01 січня  2007 року функцію з призначення та виплати пенсії військовослужбовцям покладено на органи Пенсійного фонду України і його пенсійна справа була передана відповідачу.

02 жовтня 2008 року ознайомившись з пенсійною справою,  виявив відсутність своєї заяви від 08 червня 2005 року про призначення пенсії та всіх необхідних документів для призначення пенсії,  що стало приводом подачі ним до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяви про перегляд питання щодо  призначення пенсії з 08 червня 2005 року. 31 жовтня 2008 року була надана відповідь, згідно якої, з посиланням на нормативні акти, з 01 січня 2007 року функції з призначення та виплати пенсій військовослужбовцям  покладено на органи Пенсійного фонду України і відповідальність за правильність призначення та виплату пенсії до 01 січня 2007 року несуть управління та відомства, де перебував на обліку пенсіонер. У відмові також зазначено, з посиланням на ст. 12 п. „б” Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що на день звільнення з військової служби (20 травня 1997 року) йому не виповнилось 45 років, тому підстав для призначення пенсії за вислугу років немає.

Така відмова позбавляє його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за вислугу років, а тому просить:

- визнати незаконними дії головного Управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

- зобов’язати призначити та виплачувати пенсію за вислугу років, починаючи з 01 липня 2005 року.

Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що оскільки по аналогічному спору 14 квітня 2006 року вже прийнято судове рішення, яке є чинним, провадження просить закрити, з посиланням на п. 4 ст. 157 КАС України.  

Щодо суті спору зазначила, що позивач станом на час звільнення зі служби не досяг 45 років, а тому не має права на призначення пенсії на підставі п. «б». ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов задоволення не підлягає.

Згідно п. «б» ст. 12  Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-ти річного віку, мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба  в органах внутрішніх справ.

Відповідно по п. 4 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців /крім військовослужбовців строкової служби/, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію згідно із вищезазначеним Законом, пенсії призначаються та виплачуються лише після звільнення їх зі служби.

Так, на момент звільнення зі служби у ОСОБА_1 не було в наявності всіх передбачених умов у їх сукупності для призначення пенсії, а саме не досяг 45-ти річного віку і  не було 25-ти років загального трудового стажу.

Настання цих умов після звільнення зі служби також не дає права ОСОБА_1 на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки право на неї поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб лише на момент їх звільнення зі служби, а ОСОБА_1 на час вирішення спору до них не належить.

 На підставі викладеного та керуючись  п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», ст. 161-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В  позові ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області  про визнання незаконними дій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за вислугою років, починаючи  з 01 липня 2005 року,  відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20  днів після подання заяви про апеляційне оскарження до  Львівського апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд.

    Суддя                                                                     Ходоровський Б.В.