ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 р. Справа № 2а-5468/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Лічевецького І.О.,
при секретарі – Левчуку А.С.,
за участю представників: позивача – Кафлевського С.В. за довіреністю; відповідача – Клименко А.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укрп’єзо» до Черкаського обласного центру зайнятості про визнання нечинним акту,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Укрп’єзо» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним акту про порушення законодавства про зайнятість населення.
Позивач зазначав, що 10.11.2009 р. заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості складено акт № 12, яким встановлено, що звіт про фактичне вивільнення працівників був поданий з порушенням встановленого терміну та запропоновано ВАТ «Укрп’єзо» сплатити штраф в розмірі 13 708 грн. 43 коп. За твердженням позивача висновки, викладені в спірному акті, не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач стверджував, що він направив до центру зайнятості необхідну інформацію поштою у встановлені законодавством строки.
На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги та визнати нечинним акт про порушення законодавства про зайнятість населення від 10.11.2009 р. № 12.
Представник позивача позовні вимоги підтримав. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник звертав увагу, що інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення чинним законодавством не надано право застосовувати штраф до страхувальників.
Відповідач позов не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрп’єзо» зареєстроване як юридична особа 10.06.1994 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради.
Відповідно до статті 4 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - у тижневий строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.
Згідно повідомленню від 21.10.2005 р. відповідач зареєстрований в Черкаському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за № 230000163.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (надалі за текстом – «Закон № 803-XII»).
Частиною 1 пункту 5 статті 20 Закону № 803-XII визначено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Форми звітності та інструкції щодо їх заповнення затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420.
За змістом цього наказу при вивільненні працівників, у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, повинні інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків: не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників шляхом подачі звітності за формою № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників», у десятиденний строк після вивільнення шляхом подачі звітності за формою № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників».
15.06.2009 р. позивачем подано до Черкаського міського центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників.
За даними цього звіту відповідно до наказу № 19к від 15.06.2009 р. працівники ВАТ «Укрп’єзо» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали бути звільнені 17.08.2009 р.
Наказами № 23к та № 25к від 14 серпня 2009 р. названі працівники були звільнені з роботи з 17.08.2009 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату.
Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 р. № 47 (надалі за текстом – «Положення»), і нспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями. Інспекція складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості.
Пунктом 8 Положення інспекції надано право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань.
10 листопада 2009 р. заступником начальника інспекції проведено перевірку щодо додержання ВАТ «Укрп’єзо» вимог статті 20 Закону України «Про зайнятість населення». Результати перевірки оформлено актом № 12 від 10.11.2009 р.
Згідно названому акту звіт про фактичне вивільнення працівників відповідачем подано 16.09.2009 р., тобто з порушенням встановленого 10-ти денного строку. Цим же актом ВАТ «Укрп’єзо» запропоновано сплатити штраф у розмірі річної заробітної плати звільнених працівників на загальну суму 13 708 грн. 89 коп.
Розмір річної заробітної плати звільнених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сторонами не оспорюється і підтверджується даними довідок про їх доходи.
Вирішуючи даний спір суд перш за все зазначає, що в ідповідно до п. 1.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 нормативно-правовий акт це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.
Законодавче визначення поняття «правовий акт індивідуальної дії» відсутнє. Таке визначення можливо зробити лише на теоретичному рівні. Зокрема, правові акти індивідуальної дії породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.
Оскільки актом № 12 від 10.11.2009 р. визначено обов’язок відповідача щодо сплати штрафу, зазначений акт за своїм змістом та правовою природою є правим актом індивідуальної дії.
Суд також враховує, що частиною 2 пункту 5 статті 20 Закону № 803-XII встановлено, що у разі неподання або порушення строків подання, звітів визначених частиною першою названого пункту, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Звіт про фактичне вивільнення працівників був поданий до Черкаського міського центру зайнятості 16.09.2009 р., тобто через місяць після їх звільнення.
За таких обставин суд приходить до висновку що на позивача правомірно покладено обов’язок щодо сплати штрафу.
Доводи позивача стосовно того, що він своєчасно подав звіт, направивши його поштою 21 серпня 2009 р., а 16.09.2009 р. звіт був поданий повторно, суд не приймає як доказ, оскільки з оглянутого в судовому засіданні журналу реєстрації вхідної кореспонденції вбачається, що в серпні 2009 р. звіт до відповідача не надходив.
Крім того, суд зазначає, що статтею 20 Закону № 803-XII встановлені строки повідомлення служби зайнятості про вивільнення працівників, тобто строки фактичного надходження звітів, а не строки їх здачі на пошту.
Насамкінець суд зазначає, що згідно з підпунктом «г» пункту 8 Положення, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені, зокрема, статтею 20 Закону.
За таких обставин суд не приймає як доказ помилкові міркування позивача стосовно того, що у інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відсутні повноваження щодо застосування штрафу.
З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 18 січня 2010 р.
Суддя І.О.Лічевецький