ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2010 року Справа № 2а-5426/09/2370
12год. 25хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Новікової Т.В.,
при секретарі - Комишній О.М.,
за участю представників:
позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),
відповідачів: Корницької Т.М. (за дов. ДПА у Черкаській області) та Брітана Ю.Д. (за дов. ДПІ у Монастирищенському районі), головного державного ревізора-інспектора ДПА у Черкаській області – Калюжного В.М. та старшого державного ревізора-інспектора ДПА у Черкаській області – Пономаренка М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової адміністрації у Черкаській області та Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області, до головного державного ревізора-інспектора ДПА у Черкаській області – Калюжного Віталія Миколайовича та старшого державного ревізора-інспектора ДПА у Черкаській області – Пономаренка Максима Ігоровича про визнання протиправним і скасування акту перевірки від 16.10.2009р. та рішення №0000562300 від 30.10.2009р.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, звернулася до суду з адміністративним позовом від 07.11.2009р. до Державної податкової адміністрації у Черкаській області, Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області та до службових осіб: головного державного ревізора-інспектора ДПА у Черкаській області – Калюжного В.М. та старшого державного ревізора-інспектора ДПА у Черкаській області – Пономаренка М. І., в якому просить: визнати протиправними дії працівників ДПА у Черкаській області при проведенні перевірки 16.10.2009р. господарської діяльності позивача; визнати нечинним і скасувати акт перевірки від 16.10.2009р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.10.2009р. № 0000562300 на суму 2 594грн.50коп. за порушення законодавства про РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Під час судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представники відповідачів з позовом не погодилися та надали до суду заперечення від 17.12.2009р., в якому просили відмовити у позові. Спростовуючи позовні вимоги відповідачі послалися на встановлення факту порушення позивачем законодавства про РРО, а саме, невідповідність готівкових коштів на місті проведення розрахунків сумі коштів зазначеної в денному звіті, що підтверджено «Х»-звітом, не зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в КОРО, що є порушенням пп.1, 2, 9, 13 ст. 3, пп.1, 4 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, як підстави для стягнення з позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та свідка всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (19100, АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_2, здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 21.01.1994 р. серія НОМЕР_5 та перебуває на обліку у ДПІ в Монастирищенському районі Черкаської області.
Працівниками ДПА у Черкаській області Калюжним В.М. та Пономаренком М.І., відповідно до плану проведення перевірок на жовтень 2009р., затвердженого Головою ДПА в Черкаській області від 30.09.2009р. (а.с.28-29) та направлення № 007730 від 12.10.2009р. і направлення № 007766 від 12.10.2009р., здійснено 16.10.2009р. о 17год. 12 хв. планову перевірку господарської одиниці позивача – магазину «Продукти», розташованого за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, с. Нове Місто, пров. Парковий, 2а, на предмет дотримання позивачем - суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог Закону щодо регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а також застосування реєстраторів розрахункових операцій та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як вбачається з матеріалів справи, виступу представника позивача та свідка – продавця ОСОБА_7, яка працює у позивача за трудовим договором № 2 від 10.01.2006р. (а.с. 43), в приміщенні магазину «Продукти» здійснює господарську діяльність два суб’єкта господарської діяльності – ОСОБА_6 – позивач у справі та ОСОБА_8 (свідоцтво ДПІ у Монастирищенському районі від 01.01.2009р. серія НОМЕР_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с.52).
Згідно акту перевірки № 001952 від 16.10.2009р.(а.с.8), в приміщенні магазину «Продукти» знаходиться реєстратор розрахункових операцій «Datecs M», заводський номер ДУ №01000554, фіскальний номер № 2320000362, який переведений у фіскальний режим роботи та встановлено наявність і цілісність пломб РРО серії ВЖ № 151426 № 151425, на якому відсутня версія внутрішнього програмного забезпечення та не перебуває на обліку. Під час перевірки виявлено книгу обліку розрахункових операцій на РРО № 232000362Р від 14.04.2009р. яка зареєстрована у ДПІ у Монастирищенського району, однак відсутня розрахункова книжка. У позивача наявний: торговий патент № 065335 від 01.12.2003р. на 80грн., виданий ДПІ у Монастирищенському районі від 30.11.2009р. на право здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі; ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями «АВ» № 971134 від 09.12.2008р. на період з 10.12.2008р. по 09.12.2009р.; ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами «АВ» № 971526 від 09.12.2008р. на період з 10.12.2008р. по 09.12.2009р.
Однак, під час перевірки виявлено здійснення продавцем розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, а саме: 3 пляшки горілки «Хлібний дар» по ціні 45грн.00коп. за 1 пляшку на суму 135грн.00коп.; 2 пляшки коньяку «Десна» по 40грн. за 1 пляшку на суму 80грн.00коп., тобто на загальну суму 215грн.00коп . та не роздруковано відповідного розрахункового документу (чеку), що підтверджує виконання розрахункової операції, а також не встановлено режиму попереднього програмування найменування цін товарів та обліку їх кількості, порушено друкування РРО фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі ОРО.
Крім того, згідно пп. 2.2.13 акту перевірки від 16.10.2009р. встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яка зазначена в денному звіті РРО становить 00грн.00коп ., що підтверджено денним Х-звітом від 16.10.2009р . о 17год 12 хв . (а.с.31), а фактично на місці проведення розрахунків (в коробці на прилавку куди поклав продавець кошти перевіряючих інспекторів та звідки здійснено розрахунок і видана здача) сума готівкових коштів становила 235грн.90коп ., тобто невідповідність суми готівкових коштів становить 235грн.90коп. , з урахуванням придбаного товару перевіряючими інспекторами, що є порушенням законодавства про РРО.
Оскільки акт перевірки № 001952 від 16.10.2009р. продавець ОСОБА_7, яка була присутня в приміщенні магазину, відмовилася підписувати, тому інспекторами-ревізорами складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 16.10.2009р. № 001952, як додаток до оспорюваного акту.
Зокрема, перевіряючими ревізорами-інспекторами складено протокол про адміністративне правопорушення серії КР № 337590 від 16.10.2009р ., яким встановлено факт реалізації товару 16.10.2009р. о 17год.12хв. в магазині «Продукти», розташованого за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, с. Нове Місто, пров. Парковий, 2а, де здійснює господарську діяльність позивач та зареєстрований факт реалізації товару, а саме: 2 пляшки коняку «Грінвіч» по ціні 40грн. за пляшку, 3 пляшки горілки «Хлібний дар» по ціні 45грн.00коп. за пляшку, на загальну суму 215грн.00коп ., який не проведено через реєстратор розрахункових операцій і не роздруковано відповідного розрахункового документу (чеку) на підтвердження виконання розрахункової операції, що є порушенням пп. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР. Оскільки продавець ОСОБА_7 відмовилася від підписання протоколу, тому ревізорами – інспекторами складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2009р. № 337590, як додаток до акту перевірки №001952 від 16.10.2009р.(а.с. 26).
Під час судового розгляду справи ревізором – інспектором Калюжним В.М. надано пояснення щодо розходження назви коньяку у акті перевірки від 16.10.2009р. під назвою «Десна» та в протоколі про адміністративне правопорушення від 16.10.2009р. під назвою «Грінвіч», що пояснюється як описка в змісті протоколу, оскільки процес перевірки носив емоційний характер, що не сприяло для належного проведення перевірки, однак обидві пляшки товару не мають суттєвої відмінності, оскільки їх ціна є однаковою по 40 грн.00коп. за 1 пляшку.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 вимог пп.1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000р. з подальшими змінами та доповненнями, виявлених під час перевірки від 16.10.2009р. згідно акту перевірки № 001952 від 16.10.2009р., до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 2 594грн.50коп . , а саме: за не зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в КОРО до позивача застосовано 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 340грн.00коп .; за непроведення реалізованого товару перевіряючими ревізорами через реєстратор розрахункових операцій, а тому застосовано штрафну санкцію у 5 кратному розмірі вартості товару - 1 075грн.00коп . (215грн.00коп.х 5); застосовано штрафні санкції у 5 кратному розмірі суми на яку виявлено невідповідність – 1 179грн.50коп. (235грн.90коп. х 5), про що зазначено у розрахунку фінансових санкцій (а.с.31) та в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.10.2009р. № 0000562300 (а.с.11).
Отже, за результатами проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому ДПІ у Монастирищенському районі прийняла рішення від 30.10.2009р. №0000562300 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 594грн.50коп.
Не погоджуючись з рішенням податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.10.2009р. № 0000562300, ФОП ОСОБА_6 звернулася до суду про визнання неправомірними дії працівників ДПА в Черкаській області при проведенні перевірки та визнання нечинним і скасування акту перевірки від 16.10.2009р. № 001952 та згаданого рішення податкового органу.
Спростовуючи позовні вимоги представники податкового органу вказали на порушення ФОП ОСОБА_6 вимог законодавства про РРО, а тому посилання представника позивача на пояснення гр. ОСОБА_9, як покупця, що міститься в матеріалах справи (а.с. 44), є не об’єктивним за відсутності доведення зазначеного факту.
Крім цього, суд не може взяти до уваги пояснення ОСОБА_9, засвідчене секретарем Аврамівської сільської ради, оскільки Законом України «Про державний нотаріат» від 25.12.1974р. №3377-VIII, дозволялося вчиняти нотаріальні дії виконавчим комітетам сільських, селищних та міських Рад народних депутатів, у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, до набрання чинності Постановою Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3426-XII.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.ст. 77 та 141 КАС України, в одному із судових засідань (17.12.2009р.) було допитано свідка ОСОБА_7, яка вказала на відомі їй обставини, а саме, що в приміщенні магазину, де здійснює господарську діяльність позивач, знаходяться два реєстратори розрахункових операцій (касові апарати), з яких один належить позивачеві – ОСОБА_6, інший – ОСОБА_8 Разом з тим, в день проведення перевірки продавець реалізовувала товар, який належав як ОСОБА_6 так і ОСОБА_8, через касовий апарат позивача, оскільки інший реєстратор розрахункових операцій був не в робочому стані.
З’ясовуючи обставини в адміністративній справі, судом встановлено, що суб’єкти господарювання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебувають у родинних відносинах та здійснюють господарську діяльність в приміщенні магазину «Продукти», розташованого за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, с. Нове Місто, пров. Парковий, 2а, використовуючи в своїй діяльності один реєстратор розрахункових операцій, а тому і товар різних власників відпускав один продавець, про що не заперечував сам свідок та представник позивача.
Причиною виникнення спору стало питання правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів та виступу представників сторін, відповідно до ст. 159 КАС України та на підставі повного і всебічного з’ясування обставин справи, які підтверджені доказами дослідженими в судовому засіданні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного, з огляду на таке.
Конституційними нормами (ст.19) встановлений правовий порядок у державі, який полягає у додержанні виконання вимог законності та реалізації суб’єктивних прав і обов’язків громадян. Зазначені конституційні принципи виступають правовими імперативами дій суб’єктів права в усіх сферах державного і суспільного життя.
Тому принцип верховенства права (ст.8 Конституції України) має діалектично поєднуватися з принципом верховенства закону, який зобов’язує усіх суб’єктів суспільних відносин дотримуватися його виконання.
Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, що зобов’язує суб’єктів підприємницької діяльності, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з видачею відповідного розрахункового документу , забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та зберігати щоденні фіскальні звітні чеки в книзі обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.
Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що на місці здійснення розрахунків повинні знаходитись лише ті готівкові кошти, які отримані від споживачів реалізованої продукції.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а також у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми , на яку виявлено невідповідність (ст.22 Закону № 265 від 06.07.1995 р.).
Як вбачається з матеріалів справи, інспекторами податкового органу під час перевірки виявлено порушення позивачем норм Закону № 265, яке полягало у невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та не зберіганні щоденних фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, за що до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
А тому посилання представника позивача про неправомірність дій перевіряючи під час здійснення їх функціональних обов’язків, спростовуються матеріалами справи до яких долучено план проведення перевірки на жовтень 2009р. де включена господарська одиниця позивача – магазин «Продукти» за № 119 та виписані направлення на перевірку ревізорам-інспекторам Калюжному В.М. № 007730 від 12.10.2009р. та Пономаренку М.І. № 007766 від 12.10.2009р., які позивачем надані до позовної заяви.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII на органи державної податкової служби покладені контрольні функції за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) через реєстратори розрахункових операцій, інших вимог законодавства, шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995р.).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005р. №925/11205 (далі – Порядок).
Згідно пункту 1.7 зазначеного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Під поняттям « акт» розуміється службовий документ , який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (пп.1.3 п.1 Порядку).
Отже, суд не погоджується з вимоги позивача про визнання нечинним та скасування акту перевірки від 16.10.2009р.№ 001952, оскільки сам акт, як носій доказової інформації не встановлює прав та обов’язків для осіб у спірних правовідносинах, а є підтвердженням виявлених порушень вимог податкового, валютного, або іншого законодавства в розумінні абз. 2 пп.1.3 п. 1 Порядку.
Крім того, позивачем не надано до суду доказів незгоди (заперечення) позивача із зазначеним актом перевірки направленого до органу податкової служби та його висновку за результатом такого розгляду.
Поряд з цим, встановлений працівниками податкового органу факт не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідного розрахункового документа, а також факт не зберігання щоденного фіскального звітного чеку представником позивача в судовому засіданні не заперечувався.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача, суд враховує наявність встановленого факту невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується матеріалами справи і є порушенням вимог Закону України № 265/95-ВР, а тому ДПІ у Монастирищенському районі правомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.1, 4 ст.17 та ст.22 цього Закону.
За зазначених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Кодексом адміністративного судочинства України (ч.3 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Спростовуючи позовні вимоги представниками відповідачів доведено факт порушення позивачем законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено представника позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 77, ч. 2 ст. 94, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.В. Новікова
Повний текст постанови виготовлений 15.01.2010 року.
- Номер:
- Опис: про визнання протиправними дій
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 2а-5426/09/2370
- Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
- Суддя: Новікова Тамара Вадимівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.11.2009
- Дата етапу: 09.12.2010