№ 2-749/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 січня  2010 року                                                                       м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді                                              Мазурик О.Ф.,

               секретаря                                  Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року позивач – ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши в позовній заяві, що шлюб між ними зареєстровано у відділі запису актів громадянського стану Московського районного виконавчого комітету м. Києва 5 липня 1984 року, актовий запис № 1017.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини фактично припинені з лютого 2008 року. Відповідач, починаючи з цього часу, не проживає разом з сім’єю.

Спільне життя з відповідачем не склалося, примирення та відновлення сімейних відносин вважає не можливим. Зазначила, що спільного господарства не ведуть, майнової суперечки немає.

Позивач у судовому засіданні на позові наполягала, на підставі викладених у ньому обставин просила його задовольнити, витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, покласти на відповідача.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав та просив задовольнити.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 5 липня 1984 року зроблено відповідний актовий запис №  1017 (а.с. 5).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), який після розірвання шлюбу буде проживати з позивачкою.

Згідно ст. ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Зважаючи на норми ст. ст. 111, 112 СК України, суд вважає примирення сторін неможливим. Як вбачається з пояснень позивача почуття любові та поваги між ними зникли, тому збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки родина фактично розпалася та подальше збереження шлюбу буде суперечить інтересам сторін та їхній дитині.

Витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 111, 112 СК України, ст. ст. 10,  57-61, 208 - 209, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 5 липня 1984 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований у відділі запису актів громадянського стану Московського районного виконавчого комітету м. Києва, актовий запис № 1017.

Витрати по оплаті за оформлення розірвання шлюбу в органах РАЦС у сумі 17 гривень 00 коп. покласти на ОСОБА_2.

ОСОБА_1  від сплати витрат звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя