РІШЕННЯ    2-402/10

                                                   Іменем   України

    15 січня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва

В складі головуючого                судді Чередніченко Н.П.

При секретарі                                       Чигир Т.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання ,-

                                                         Встановив :

    В червні 2009 року позивачка звернулася в суд з вказаним позовом до відповідачки мотивуючи свої вимоги тим , що 22 лютого  2005 року між ними було укладено договір довічного утримання  , який з боку відповідачки по справі не виконувався , внаслідок чого позивачка і вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав , оскільки вона людина похилого віку залишилася без квартири , а відповідачка по справі чинить тиск на позивачку , принижує її честь та навіть вдається до фізичного тиску .

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  та її представник позов підтримали та пояснили, що позивачка з відповідачкою  мешкають в одному будинку на різних поверхах, знають  одне одну більше десяти років . Договір уклали за ініціативою відповідачки, до нотаріуса ходили разом, договір позивачка підписала особисто. Вона є літньою та нездоровою людиною , що потребує піклування. Спочатку відповідачка її годувала, приносила все вже приготоване, свіже, але у неї була печія. Відповідачка пропонувала звернутись до лікаря і лікуватись, але вона відмовилась, в лікарні в стаціонарі не лікувалась, до дільничного лікаря відповідачка її водила. Квартирну плату  вона сплачувала, бо передавала відповідачці гроші, але відповідачка сама виймала з поштового ящика квитанції і сплачувала проти волі позивачки. Гроші за договором відповідачка їй передавала, але вони їй не були потрібні, і вона їх віддавала відповідачці. Відповідачка має довіреність на її вклади і забрала з її рахунку десять тисяч гривень і крім того відповідачка намагалась її отруїти і задушити. До міліції зверталась за її ініціативою її родичка. На листі до родичів і розписках , наданих відповідачкою, підпис не її.

      Відповідачка позов не визнала і суду пояснила наступне. С позивачкою вони знайомі більше десяти років , мешкають в одному парадному. Договір уклали за ініціативою позивачки, яка за віком та станом здоров»я потребує сторонньої допомоги. У нотаріуса вони були разом, нотаріус роз’яснювала суть договору, позивачка підписала його особисто. Всі умови договору вона сумлінно виконувала. Забезпечувала позивачку їжею, яку особисто готувала і свіжу приносила до позивачки. Водила позивачку до дільничного лікаря та забезпечувала її тими ліками, які та не отримувала безкоштовно. Від госпіталізації та обстеження позивачка відмовляється, бо не довіряє лікарям.

Гроші вона передавала позивачці в обумовленій сумі, але оскільки позивачка не мала на що їх витрачати, вони поклали ці гроші на рахунок позивачки, і надалі вона поповнювала рахунок позивачки, по-перше, процентами  з її ж рахунку, по-друге, грошима, які мала передавати позивачці за договором. Ніяких грошей з рахунку позивачки вона не брала. У квартирі позивачка робила поточні ремонтні роботи за свій рахунок, здебільшого в ремонту потребувала сантехніка.  Ніякого фізичного насильства до позивачки не застосовувала. Скаргу позивачки перевіряв дільничний інспектор і вона не підтвердилась. Вона виконувала всі забаганки позивачки. Позивачка змінила своє ставлення до неї під впливом ОСОБА_3 , далекої родички позивачки, що є її представником, і вважає, що саме  ОСОБА_3  зацікавлена  у результаті розгляду справи.

      Вислухавши пояснення сторін, їх представників, пояснення свідків , дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Згідно вимог ст.744,745,748 ЦК України  за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

         Згідно ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

      В судовому засіданні було встановлено, що умов догогвору позивачка не порушувала, забезпечувала позивачку їжею,  одягом за необхідністю , доглядом і лікуванням за бажанням позивачки. Гроші, що належало за договором передавати позивачці, відповідачка спочатку передавала їй особистто, а у подальшому накопичувала ці гроші і клала на депозитний рахунок відповідачки. Квартирою АДРЕСА_1 продовжує користуватись позивачка, квартирну плату сплачувала відповідачка, вона ж робила в квартирі необхідний поточний ремонт.

         Ці обставини підтверджуються поясненнями як відповідачки, так і позивачки, поясненнями свідків а також письмовими доказами – квитанціями про сплату за комунальні платежі, банківськими документами, матеріалами міліцейських перевірок за скаргами обох сторін. Розписки, надані до справи відповідачкою, які написані за її словами позивачкою, суд вирішив не брати до уваги, оскільки позивачка заперечує свій підпис, однак суд вважає, що у справі достатньо доказів для вирішення справи по суті.

         Пояснення свідків позивачки – ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, суд оцінює критично, бо всі вони є чи  близькими родичами, чи близькими друзями представника позивача ОСОБА_3, жоден із свідків не мешкає поряд із позивачкою чи відповідачкою, не може спостерігати їх взаємини  та виконання умов договору регулярно, пояснення дають чи із слів позивачки, чи із слів її представника.

         В той же час свідки відповідачки – дільничий лікар ОСОБА_7, дільничий інспектор міліції ОСОБА_8 , голова ЖБК «Будівельник» ОСОБА_9, безпосередні сусідки позивачки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є особами, не заінтересованими у результатах справи, були свідками чи через безпосередню близькість проживання, чи через виконання своїх обовязків, тому суд вважає їх пояснення неупередженими та заслуговуючими на увагу.

Так, дільничий лікар пояснила, що ОСОБА_2  особито приводила ОСОБА_1 на прийом до неї, допомагала їй одягатись та роздягатись, брала рецепти, отримувала ліки. Дільничий інспектор міліції пояснив, що перевіряв скарги обох сторін і під час перевірки встановив, що ОСОБА_2  виконувала свої обовязки, а скарга від імені ОСОБА_1  написана ОСОБА_12 і обставин, викладених у скарзі, ОСОБА_1  не підтвердила. Голова ЖБК підтвердив, що ОСОБА_13 намагалась привести квартиру ОСОБА_1, давно занедбану, до санітарного стану, зверталась до нього та до сантехніків з питань ремонту кранів, заміни раковини та іншого поточного ремонту. Сусідки ОСОБА_10 та ОСОБА_14. поснили, що лише після укладання договору із ОСОБА_2 занедбана квартира ОСОБА_1 почала набувати нормального стану, що ОСОБА_2 забезпечувала ОСОБА_1 їжею, піклувалась про неї, голяла з нею, запрошувала до себе на свята. Свідок ОСОБА_15, співробітник банку, пояснила, яким чином ОСОБА_2 поповнюла депозитний рахунок ОСОБА_1.

        На момент лютого 2005 року на рахунку ОСОБА_1 було 6000 грн. , в 2009 року – 39590 грн. .

До суду надійшли з філії Печерського відділення № 3715  банківські документи, що підтверджують факт внесення коштів ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1

На квитанціях , що підтверджують сплату комунальних платежів, міститься підпис ОСОБА_2, записи виконані ОСОБА_2

 Доказів того, що ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 кошти для сплати цих рахунків, суду не надано.

Позивачками надано , як доказ спричинення ОСОБА_2 фізичного насильства щодо ОСОБА_1 –постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.11.2009 року . Однак суд  не може прийняти як доказ невиконання відповідачкою договору довччного утримання , оскільки з даної постанови не вбачається , що саме відповідачкою ОСОБА_2 заподіяно ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень при цьому з вказаної постанови вбачається , що 15.11.2009 року громадський порядок за адресою проживання сторін не було порушено та не були зачеплені інтереси окремих громадян .

Крім того суд не може прийняти як доказ невиконання відповідачкою договору довічного утримання , долучену до матеріалів справи медичну картку ОСОБА_1, з якої вбачається , що ОСОБА_1 вкрай рідко зверталася за медичною допомогою з приводу свого стану здоров»я. А те , що дана книжка перебуває в ОСОБА_1 , а не у ОСОБА_2 не є доказом невиконання останньою договору довічного утримання .

За наведеного вище в судовому засіданні не знайшло підтвердження того , що відповідачкою не виконувався договір довічного утримання , укладений між сторонами по справі 22 лютого 2005 року , а тому відсутні підстави для задоволення позову .

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України ,-

                                              Вирішив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання – відмовити .

         На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано . Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений ст.. 294 ЦПК України , рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку.  У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом .

    Суддя: