ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року № 18292/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Старунського Д.М., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі про визнання неправомірними дій суб’єктів владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі щодо відмови у проведення перерахунку призначеної пенсії по інвалідності та виплату частини неодержаної пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі, в якому просив визнати неправомірними дії суб’єктів владних повноважень Пенсійного фонду щодо відмови проведення перерахунку призначеної пенсії по інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.07.07 р. висновком МСЕК йому встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання, а 20 серпня 2007 року він звернувся до відповідача про призначення пенсії, подавши необхідні документи, в тому числі і довідку з попереднього місця роботи з прокуратури Тернопільської області від 17.07.07 р., на підставі чого йому з 06.07.07 р. призначено пенсію по інвалідності ІІІ-ї групи, загального захворювання, без врахування заробітної плати, в розмірі 284,69 грн., яка виплачувалася по лютий 2008 року включно. В березні 2008 року йому стало відомо, що подана довідка про заробітну плату суттєво впливає на розмір пенсії, в зв’язку з чим він неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо проведення перерахунку призначеної пенсії по інвалідності із врахуванням заробітної плати, які залишилися без відповідного реагування. Вважає, що внаслідок неправомірних дій працівників Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі в період часу з липня 2007 року по лютий 2008 року недоотримав біля 2500 грн., які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 березня 2009 року позов задоволено . Визнано неправомірними дії суб’єктів владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної пенсії по інвалідності. Постановлено стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі в користь ОСОБА_1 2374,56 грн. 56 коп. частини невиплаченої пенсії по інвалідності за період з липня 2007 року по лютий 2008 року; 282,50 грн. витрат понесених на проведення судово-почеркознавчої експертизи та 3,40 грн. сплаченого судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач у справі – Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити апеляційну скаргу. Обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 дійсно на початку серпня 2007 року звертався про призначення пенсії по інвалідності, в зв’язку з чим йому було роз’яснено, які документи слід долучити до заяви, в тому числі і довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.00 р. Оскільки в поданій довідці про заробітну плату були розбіжності про розмір заробітку за березень 2000 року з даними персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, то дана довідка була повернута позивачу на доопрацювання. Позивач погодився на нарахування йому пенсії без врахування заробітної плати вказавши про це в заяві про призначення пенсії від 20.08.07 р., а після виправлення помилки в довідці про заробітну плату звернувся повторно із заявою 14.03.08 р. про перерахунок пенсії, де йому вже призначена пенсія в розмірі 664,75 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України розгляд справи проведено у його відсутності.
Представник апелянта, надіслав клопотання на адресу суду, згідно якого просить відкласти розгляд справи у зв’язку із перебуванням головного спеціаліста-юрисконсульта у відпустці. Проте, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання оскільки прибуття сторін для розгляду справи обов’язковим не визнавалася, додаткові докази судом не витребовувалися, а причини з яких апелянт просить перенести розгляд справи на інший день не є поважними. Таким чином, суд вважає за доцільне розглянути і вирішити вказану справу за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 06.07.07 р. встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року .
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998, № 794 "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" установлено, що починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку.
Пунктами 7, 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійний фонду України від 25.11.2005, № 22-1 передбачено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії, в тому числі документи про наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, довідку про заробітну плату за період страхового стажу, а починаючи з 01 липня 2000 року індивідуальні відомості про зараховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20.08.07 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії, до якої долучив необхідні документи по призначенню пенсії, в тому числі довідку про заробіток з попереднього місця роботи за період з лютого 1997 року по липень 2000 року, видану прокуратурою Тернопільської області 17.07.07р. за вих. № 18/112.
Відповідачем на час подачі заяви про призначення пенсії по інвалідності було витребувано з Інформаційного центру системи персоніфікованого обліку довідку з бази даних системи персоніфікованого обліку індивідуальні відомості про застраховану особу на ОСОБА_1 про заробітну плату за період 2000 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач мав наявні відомості про застраховану особу на ОСОБА_1 про заробітну плату за період страхового стажу з лютого 1997 року по липень 2000 року і повинен був призначити пенсію по інвалідності із врахуванням заробітної плати позивача.
В матеріалах пенсійної справи № 132372 наявна довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за період з лютого 1997 року по липень 2000 року, видана прокуратурою Тернопільської області і датована на час первинної заяви про призначення пенсії від 17.07.2007 р.
Як слідує з висновку судово-почеркознавчої експертизи від 29.12.2008 р. вирішити питання ким виконаний напис «без» не видалося можливим через обмежений об’єм почергового матеріалу, недостатній об’єм порівняльного матеріалу, простої будови досліджуваного напису.
В силу п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійний фонду України від 25.11.2005, № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, такого порядку відповідальним працівниками Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі не було дотримано. Доводи апелянта про те, що довідка про заробітну плату позивача була повернута йому для дооформлення не приймаються колегією суддів, через відсутність письмового повідомлення і відправлення через вихідну кореспонденцією, а в матеріалах пенсійної справи наявна довідка про заробіток від 17.07.07 р., яка була ним надана при поданні заяви про призначення пенсії по інвалідності і була врахована лише 13.03.08 р. після неодноразових звернень позивача про проведення перерахунку пенсії. Відповідачем не зареєстровано неточності в довідці про заробітну плату позивача. Пенсійний фонд на той час володів також даними системи персоніфікованого обліку, а тому згідно чинного Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, могли проводити перерахунок пенсії із заробітку після 01 липня 2000 року.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність заявлених позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 березня 2009 року у справі № 2а-1/09 – без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді Д.М. Старунський
Р.М. Шавель
Повний текст ухвали виготовлено 21.12.09р.