Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-1150/2009р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 34 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Зотова В.С., Алєєвої Н.Г.,
при секретарі - Живкович О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_4,
- представника позивача ОСОБА_5,
- представника відповідача Михайлової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, заподіяної затопленням квартири, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2005 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 (далі – ДК РЕП №16), та просила стягнути з відповідача на її користь 9206 грн. у відшкодування матеріального збитку, моральну шкоду в розмірі 6000 грн. та понесені нею судові витрати.
Вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, та вказаний будинок знаходиться на балансі та обслуговуванні ДК РЕП №16.
Вказує, що у лютому 2005р. в підвалі вказаного будинку, під її квартирою, відбувся прорив системи каналізації, в результаті якого в підвал стали надходити стичні води. Не зважаючи на її неодноразові звернення, ДК РЕП №16 протягом тривалого часу прорив каналізації не усунув, що призвело до пошкодження її квартири та позивач зазнала глибоких моральних страждань та переживань у зв'язку із зіпсуванням її майна, неможливістю проживати у квартирі та дані обставини значно порушили її звичайний уклад життя.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 18.06.2009р. позов ОСОБА_4 задоволено частково, постановлено стягнути з ДК РЕП №16 на користь позивача 7364,80 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені позивачем судові витрати в сумі 582,50 грн., а всього стягнуто 9947,30 грн.
В апеляційній скарзі ДК РЕП №16 просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно не притягнув до участі у справі ДКП "Севтеплоенерго" та дійшов неправильного висновку про наявність вини відповідача у заподіянні позивачу збитків.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в результаті затоплення підвалу будинку під квартирою позивача, йому заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.1166 ЦК України м айнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (арк. с. 4).
Судом першої інстанції встановлено, що будинок в якому проживає позивач знаходиться на балансі РЕП №16.
З акту складеного посадовцями Ленінської районної санітарно-епідеміологічної станції від 15.10.2005 р. вбачається, що 15.10.2005 року у підвалі АДРЕСА_1 відбулося протікання каналізації, внаслідок чого була пошкоджена квартира позивача, покриття стін квартири грибком, істотного пошкодження шпалер, підлоги тощо (арк. с. 8).
Спричинення шкоди позивачу у результаті затоплення квартири підтверджується також висновком судової будівельно-технічної експертизи №40 від 03.06.2006р., відповідно до якого основною причиною затоплення квартири квартири АДРЕСА_3 послужило протікання системи каналізації у підвалі будинку, вартість відновлювального ремонту квартири складає 9206 грн. (арк. с. 31-41), підстав сумніватися у зазначеному висновку судової будівельно-технічної експертизи колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” на виконавця, в даному випадку на РЕП № 16 покладениц обов’язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством, своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Як вбачається з матеріалів справи позивач зверталася до відповідача з вимогою усунути несправність системи каналізації та наслідків аварії (арк. с. 5), ніяких мір РЕПом № 16 прийнято не було.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що вони не винні у заподіянні шкоди майну позивача, та що факт затоплення квартири не підтверджується документально, оскільки доказів у підтвердження своїх заперечень відповідачем суду не надано.
Аналізуючи та оцінюючи докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пошкодження майна позивача відбулося з винної бездіяльності відповідача, внаслідок затоплення квартири, а тому на підставі ст.1166 ЦК України останній несе відповідальність у частині відшкодування заподіяного матеріального збитку.
Відповідно до п.9 Постанови пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 р. „Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.
Суд першої інстанції з допомогою експерта встановив, що зношеність квартири складає 20%, тому обґрунтовано зменшили суму відновного ремонту квартири на 20%, та стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 7364.80 грн.(9206-20%= 7364.80).
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначено судом також правильно, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, з врахуванням характеру спричиненої матеріальної шкоди, ступені душевних страждань позивача у зв’язку з пошкодженням його майна та порушенням звичайного укладу життя.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на проведення експертизи у сумі 523 грн. (арк. с.19).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №16 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: (підпис) В.О.Єфімова
Судді: (підпис) В.С.Зотов
(підпис) Н.Г. Алєєва
З оригіналом згідно.
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.С. Зотов