Судове рішення 22ц-1203/09 від 02.04.2010

Судове рішення #7436516

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1203/2009р. Головуючий у першій

інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 27 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Єфімової В.О.,

суддів - Зотова В.С., Колбіної Т.П.,

при секретарі - Маслові О.О.,

за участю - позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримської регіональної дирекції” ТОВ „Укрпромбанк” про стягнення суми вкладу та відсотків за вкладом, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримської регіональної дирекції” ТОВ „Укрпромбанк” та доповнивши свої вимоги просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по укладеному нею договору банківського вкладу від 09.01.2009 року., також стягнути 14,4% річних за період прострочення повернення вкладу, починаючи з 01.02.2009 року, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000 грн., та компенсувати понесені витрати пов’язані з розглядом справи.

Вимоги мотивовані тим, що 09.01.2008 року між сторонами був укладений зазначений вище договір банківського вкладу, відповідно до якого, позивач передала до установи банку грошові кошти на загальну суму 18 000 грн. із відсотковою ставкою 14,4% річних, з умовою можливості дострокового розірвання договору за ініціативою вкладника. Позивач неодноразово зверталась про дострокове повернення вкладу із нарахованими по ньому відсотками, але робітники банку завжди пропонували дочекатись закінчення строку дії договору, тобто 01.02.2009 року. Однак по закінченню строку дії договору гроші позивачу не повернули.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 серпня 2009 р. частково задоволено позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримської регіональної дирекції” ТОВ „Укрпромбанк” про стягнення суми вкладу та відсотків за вкладом, відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримська регіональна дирекція” ТОВ „Укрпромбанк” на користь ОСОБА_3 суму банківського вкладу по договору від 09.01.2008 р. у розмірі 18000 грн. та судові витрати у розмірі 210 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу (а.с. 77-82).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Ленінського районного суду від 14.08.2009р. у частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми відсотків за період простроченої виплати вкладу після – 01 лютого 2009 року та у частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 2000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Оскільки рішення суду в частині стягнення на користь позивача суми банківського вкладу та судових витрат не оскаржене, в порядку ч.1 ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу тільки у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, тобто у частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми відсотків за період простроченої виплати вкладу та відшкодування моральної шкоди.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, а саме стосовно відмови у задоволенні вимоги позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми відсотків за процентною ставкою 14,4 % за період прострочення виплати вкладу, суд першої інстанції виходив с того, що оскільки згідно договору від 09.01.2008 року процентна ставка встановлена лише на строк дії Договору, тобто з 09.01.2008 року до 01.02.2009 року, тому у період після зазначеної дати застосовуватися не може.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки відповідно до змісту п.6.2 ч.6 Договору банківського вкладу №1008/0404054000624001, Договір припиняє свою дію з моменту виплати Банком Вкладнику повної суми Вкладу і нарахованих процентів(арк.с. 7).

Відповідно до наданої позивачем до суду квитанції про отримання залишку коштів згідно реєстру зобов’язань за депозитними вкладами ТОВ „Укрпромбанк” згідно заяви ОСОБА_3 виплатив позивачу повну суму вкладу лише 30.11.2009 року.

Відповідно до вищезазначеного Договір припинив свою дію саме 30.11.2009 року. Отже позивач підлягає стягненню з ТОВ „Укрпромбанк” на свою користь суми відсотків за період прострочення виплати вкладу, а саме з 01.02.2009 року (дата повернення вкладу згідно умов договору, але не повернутого) по 30.11.2009 року (дата фактичного повернення вкладу). Відповідно до розрахунку наведеного позивачем, ця сума складає 2144,58 грн. (арк. с. 118). Причин сумніватись у наданому розрахунку колегія суддів не вбачає.

Згідно з вищезазначеними обставинами, відповідач повинен сплатити на користь позивача відсотки за прострочення виплати вкладу у розмірі 2144,58 грн.

Щодо вимог стосовно відшкодування моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки між сторонами існували договірні відносини, а тому суд першої інстанції правильно врахував вимоги ч.1 ст.611 ЦК України в якій зазначено, що при порушенні зобов’язання, яке випливає з договору, як наслідок його невиконання може застосовуватися відшкодування моральної шкоди, якщо це встановлено договором. Враховуючи те, що такі зобов’язання договором не передбачені, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду, відповідно до ст.309 ЦПК України, - скасуванню в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми відсотків за період простроченої виплати вкладу.

В іншій частині рішення суду відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 серпня 2009 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми відсотків за період простроченої виплати вкладу -скасувати, постановити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на користь ОСОБА_3 2144,58 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: В.О.Єфімова

Судді: В.С.Зотов

Т.П.Колбіна