Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-1204/2009р. Головуючий у першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 25 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2009 року колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Сундукова В.М., Зотова В.С.,
при секретарі - Петренко Г.Г.,
за участю позивача ОСОБА_3, його представника – ОСОБА_4 та представника відповідача – Стовбира О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 06 жовтня 2009р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (3-я особа – Севастопольська філія закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС") про стягнення страхової суми, суми штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі – ЗАТ "СГ"ТАС") та вточнивши свої вимоги просив стягнути на його користь суму страхової виплати у розмірі 363452 грн., пеню за прострочення платежу у сумі 24536 грн., три проценти річних 20117 грн., матеріальну шкоду в сумі 258193 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Вимоги мотивовані тим, що на підставі договору від 09.08.2007р., укладеного між ним та Севастопольською філією "СГ"ТАС", він являється застрахованим від стійкої втрати загальної працездатності в результаті нещасного випадку. Вказує, що 24.11.2007р. невстановлена особа завдала йому тілесні пошкодження, в результаті чого йому була встановлена третя група інвалідності. На виконання умов вказаного страхового договору він направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування та повний пакет документів, передбачений договором страхування, однак незважаючи на це і не заперечуючи факт надходження до нього повного пакету документів, відповідач страхове відшкодування не виплатив. Тому для вирішення цього питання позивач звернувся до суду із позовом, в який включив пеню за прострочення проведення страхової виплати з врахуванням індексу інфляції за період з грудня 2007р. по червень 2009р., та суми 3% річних.
Вимоги в частині моральної шкоди позивач мотивував тим, що на фоні невиплати страхового відшкодування він не мав можливості придбати ліки, звернув підприємницьку діяльність в результаті отриманих ушкоджень, що привело до значного погіршення його матеріального стану.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 06.10.2009р. позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та задовольнити його позов у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, а висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в подіях, які відбулись з позивачем 24.11.2007р. відсутні ознаки страхового випадку, передбаченого умовами Договору страхування від 09.08.2007р.
З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.ст.16,17 Закону України „Про страхування" договір страхування укладається відповідно до правил страхування, та повинен містити рід обов'язкових умов, до яких зокрема відноситься перелік страхових випадків, правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, що 09.08.2007р. між ЗАТ "СГ"ТАС", як страховиком та ОСОБА_3, як страхувальником, укладено Договір страхування від нещасного випадку №ДНВ27-0053072557 (далі - Договір), відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси позивача, що пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи (арк. справи 5).
З п.5.2 умов вказаного Договору, вбачається, що страховим випадками є наступні події які мали місце під час дії Договору та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку (медичними закладами, судом та іншими відповідними установами), зокрема п.5.2.1 у якості страхового випадку передбачена стійка втрата застрахованою особою загальної працездатності внаслідок нещасного випадку (встановлення групи інвалідності); п.5.2.2 - смерть, інвалідність 1,2,3 групи застрахованої особи внаслідок нещасного випадку (арк. справи 5).
В п.5 вказаного страхового Договору, під нещасним випадком вважається раптова, випадкова, короткочасна подія, що фактично відбулася і внаслідок якої настав розлад здоров'я (травматичне ушкодження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами, за винятком харчової токсикоінфекції (сальмонельозу, дизентерії), ліками; захворювання кліщовим енцефалітом або поліомієлітом, розриви (поранення) органів або їх вилучення внаслідок невірних медичних маніпуляцій) застрахованої особи або її смерть (арк. справи 5).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у вказаному Договорі сторонами чітко визначений його предмет, перелік страхових ризиків, на яки проводиться страхування, що, відповідно до ст.982 ЦК України, є істотними умовами говору страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Нахімовського РВ УМВС України у М.Севастополі від 30.11.2007р. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України за фактом спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості. З вказаної постанови вбачається, що 24.11.2007р. біля 22 годин, невстановлена особа, знаходячись в районі бара "Фотінія", розташованого по вул.Челюскінців у м.Севастополі, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла ОСОБА_3 удар в область лівої ноги, чим заподіяла йому тілесні ушкодження у вигляді закритого вино образного перелому лівої ноги зі зміщенням відламків, що відносяться до категорії середньої тяжкості (арк. справи 11).
З довідки МСЕК №000017 від 07.07.2008р. вбачається, що ОСОБА_3 встановлена третя група інвалідності (арк. справи 8).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що тілесні ушкодження, в результаті яких наступила інвалідізація позивача, були отримані ним в результаті протиправних дій третьої особи.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування", страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхове відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.
За таких обставин, враховуючи той факт, що укладений між сторонами Договір відноситься до страхування від нещасного випадку у побуті, та не відноситься до обов'язкового виду страхування, визначеного діючим законодавством, суд першої інстанції при вирішенні спору сторін правильно виходив з умов Договору страхування, які визначені сторонами.
Оскільки умовами Договору страхування, укладеним між сторонами, передбачено страхування від нещасного випадку, та предметом цього договору не являється страхування від наслідків протиправних дій третіх осіб, ознаки яких не підпадають під ознаки нещасного випадку, визначеного Договором, зокрема вимогам випадковості, раптовості, короткочасності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що події, які відбулися з позивачем 24.11.2007р. та отримання ним тілесних ушкоджень в результаті дій третьої особи, не являються страховим випадком, відповідно до умов Договору страхування від 09.08.2007р.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив той факт, що страхування від протиправних дій третіх осіб являється окремим видом страхування, та такий вид ризику повинен бути чітко визначений у Договорі як страховий, а у Договорі страхування, укладеному між сторонами, такий вид ризику відсутній.
Судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про застосування до даних правовідносин Додатку 5 до Постанови КМУ від 22.03.2001 р. № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру", оскільки вказана Постанова КМУ видана із метою реалізації державної політики в сфері безпечної життєдіяльності населення та поліпшення організації роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру та не може розповсюджуватися на страхування, що проводиться недержавними органами на договірних підставах, як це має місце у відносинах між ОСОБА_3 і ЗАТ "СГ"ТАС".
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 06 жовтня 2009р. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: В.М.Сундуков
В.С.Зотов