ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2018 року справа №805/3292/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року в справі № 805/3292/18-а (головуючий І інстанції - Олішевська В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Секьюріті Груп» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2017 № 0006461414 та від 02.01.2018 № 0006531414,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/3292/18-а з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року.

Згідно пункту 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати, що звернені до суду вимоги, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру, а саме, позивач просив скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 26 грудня 2018 року № 0006461414, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» в розмірі 24656,00 грн - сума податкового зобов'язання та 12328,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- від 02.01.2018 року № 0006531414, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» в розмірі 95345,00 грн. - сума податкового зобов'язання та 47672,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, апелянт, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, останній повинен був сплачувати судовий збір за ставками, встановленими за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 для працездатних осіб у 2018 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду встановлюються в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, оскільки за подання позовної заяви до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2700,02 грн. за вимогою майнового характеру і позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то апелянт, в даному випадку повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі за вимогою майнового характеру у розмірі 4050,02 грн.

Відповідно до матеріалів справи, судовий збір апелянтом не сплачено.

В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судових витрат у вигляді судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що витрати ГУ ДФС у Донецькій області здійснюються виключно за рахунок Державного бюджету України, а станом на час подання даної апеляційної скарги на рахунках витрати ГУ ДФС у Донецькій області недостатньо коштів для сплати судового збору.

З приводу зазначеного клопотання апелянта суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Отже відстрочення сплати судового збору - це право суду.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регламентовано:

«1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.»

Існування будь-якої з перелічених обставин заявником не доведено.

Окрім цього, відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

За таких обставин клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Також судом розглянуто клопотання податкового органу про продовження терміну усунення недоліків апеляційної скарги на сорок днів, яке надійшло на адресу Першого апеляційного адміністартивного суду 11 жовтня 2018 року засобами поштового зв'язку. Клопотання обґрунтовано особливостями фінансування апелянта, до нього додані копії листів ГУ ДКС України щодо безспірного списання, листа-звернення до ДФС України від 09.07.2018 щодо необхідності додаткового фінансування та відповіді на нього від 16.07.2018, листа Міністерства фінансів України щодо додаткового збільшення видатків для сплати судового збору від 05.07.2018.

Як вже було зазначено, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а продовження строку усунення недоліків за своєю суттю є відстроченням сплати судового збору на певний строк у розумінні ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім цього усе листування, яке підтверджує вчинення податковим органом дій спрямованих на отримання додаткових коштів для сплати судового збору, мало місце до постановлення рішення суду першої інстанції. Отже, в межах цієї справи апелянтом не доведено відсутність коштів для сплати судового збору, тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, апелянту необхідно усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4050,02 гривні за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34314206081008; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області в справі № 805/3292/18-а, Перший апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 133, 169, 293, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про продовження терміну усунення недоліків апеляційної скарги на сорок днів - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року в справі № 805/3292/18-а - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач І.В. Сіваченко