КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 10\2- 464
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Яцишиній Р.П., з участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Приступи Д.І. від 08 вересня 2009 року про накладення на останнього адміністративне стягнення, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красилова, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовоповинного, не одруженого, працюючого заступником голови правління „Хмельницька макаронна фабрика”, на протязі останнього року чотири рази притягався до адміністративної відповідальності ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу .
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 12 серпня 2009 року близько 23 год. 30 хв. керував в м. Хмельницькому по вул. марш. Рибалка автомобілем марки „ Хюндай Сантафе ”, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, вважає постанову суду незаконною та просить її скасувати, ухваливши нове рішення, яким його попередити. При цьому він стверджує, що спиртне не вживав, при його зупиненні працівниками ДАІ в нетверезому стані не перебував, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення останні вчинили щодо нього фізичний тиск, свідки, які б засвідчили про його перебування в стані алкогольного сп’яніння чи відмову від проходження медичних досліджень на такий стан, допитані в судовому засіданні не були, а суд при постановлені рішення не прийняв до уваги висновки медичного обстеження на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, які йому були видані лікувальною установою.
Заслухавши вимоги апелянта на підтримку доводів своєї скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши твердження останнього про необхідність пом’якшення адміністративного стягнення, проаналізувавши вказані обставини поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному, вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження судового рішення місцевого суду, а апеляцію визнати такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 12 серпня 2009 року (а.с.1), згідно якого вбачається, що останній в вказаний день о 23 годині 30 хвилин керував автомобілем „Хюндай Сантафе”, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. марш. Рибалка в м. Хмельницькому з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився .
Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він особисто відмітив , що в вказаний день спиртних напоїв не вживав, а зупинку його транспортного засобу працівники ДАІ здійснювали з порушеннями ПДР.
Разом з тим, двоє свідків-понятих своїми поясненнями, які приєднанні до матеріалів адміністративного провадження ( а.с.2-3), підтвердили , що правопорушник в їх присутності на пропозицію інспектора ДПС ДАІ пройти медичний огляд на встановлення алкогольного сп’яніння в установленому порядку , оскільки в нього вбачалися такі ознаки ( запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, ), категорично відмовився.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння , є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
З цих підстав не можуть бути задоволені вимоги правопорушника про проходження ним медичного освідування на стан алкогольного сп’яніння після складання працівниками ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від такого проходження, оскільки в апеляційному судді при перегляді його апеляційних вимог підтвердив про відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп’яніння під час його затримання працівниками ДАІ.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі та особистості винного.
Доводи порушника про суворість обраного щодо нього адміністративного стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 35 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують, ще й обставини, які обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження ( а.с.4 ) ОСОБА_1 чотири рази на протязі одного року ( 29 і 30 вересня 2008, 10 квітня, 29 травня 2009 років ) притягався до адміністративної відповідальності за ст. ст. 121 ч.1, 122 ч.1, 126 ч.1 КУпАП за несвоєчасність проходження державного технічного огляду, перевищення встановлених обмежень швидкості руху, правил обгону та керування автомобілем без відповідних документів.
Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу було піддано адміністративному стягненню, визнається обставиною, що обтяжує відповідальність.
Його посилання на незаконність обраного щодо нього стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 10 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачала можливість настання шкідливих наслідків.
Твердження ОСОБА_1 про порушення старшим інспектором ДПС ВДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і судом під час розгляду справи адміністративного закону в частині допиту свідків, є безпідставними, спростовуються наявністю необхідних і відповідних матеріалів, які підтверджують порушення саме апелянтом вимог ПДР України, та об’єктивною мотивацією в постанові суду скоєного останнім з посиланням на сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі і пояснень свідків-понятих, та не можуть бути підставою визнання судового рішення необґрунтованим.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, постанова судді місцевого суду є законною і справедливою, а підстав для її скасування чи зміни немає.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду від 08.09.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 з алишити без змін, а апеляційну скаргу останнього – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов