Справа № 22ц-113/2010 Головуючий у першій інстанції- БІЛОКУР В.І.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ШАРАПОВОЇ О.Л., ЄВСТАФІЇВА О.К.
при секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 17 листопада 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що згідно з судовим рішенням від 20.04.06 року, яке набрало законної сили, за нею в цілому визнане право власності на спірний автомобіль, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт вказує на те, що право власності на даний автомобіль в органах ДАІ зареєстроване за відповідачем, який без її згоди розпорядився транспортним засобом. Апелянт зазначає, що показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні, не підтверджуються ті обставини, що автомобіль був переданий ОСОБА_8 за її згодою та вона отримала кошти за вказаний автомобіль. Апелянт посилається на те, що вона припинила шлюбні відносини з відповідачем у 2005 році. Апелянт вказує на те, що суд у своєму рішенні невірно зазначив про те, що вона нібито підтвердила факт формального поділу транспортного засобу, оскільки в судовому засіданні вона підтвердила лише той факт, що сплатила відповідачу вартість Ѕ частини автомобіля. Апелянт зазначає, що відповідачем та третьою особою в ході розгляду справи не було надано доказів про те, що вказаний автомобіль був переданий ОСОБА_8 за її згодою та про те, що за переданий транспортний засіб вона отримала грошові кошти. Апелянт посилається на те, що про передачу автомобіля ОСОБА_8 вона дізналася під час попереднього судового засідання, а тому позовні вимоги заявлені до ОСОБА_6, а якщо майно знаходиться у ОСОБА_8, то останній мав бути залучений до участі у справі в якості відповідача. Апелянт вказує на те, що в ході розгляду справи ОСОБА_8 не заявляв вимог про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що згідно з рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 20 квітня 2006 року, яке набрало законної сили, проведений поділ спільного майна подружжя та за ОСОБА_4 визнано в цілому право власності на автомобіль”АУДІ-80”, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В органах ДАІ вказаний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_6
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка за судовим рішенням формально провела поділ спірного транспортного засобу, не здійснювала його перереєстрацію в органах ДАІ, оскільки перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем та спільно з останнім провела відчуження автомобіля третій особі.
Проте, з висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов” язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2006 року ОСОБА_6 видав довіреність на право розпорядження автомобілем ”АУДІ-80”, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на ім”я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у фактичному користуванні яких перебуває вказаний транспортний засіб.
Проте, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до участі в справі в якості відповідачів залучені не були, що є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом не було повно та всебічно з”ясовано чи укладався між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, чи досягнута в належній формі згода з усіх істотних умов договору.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 311, 313 – 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити частково .
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2009 року – скасувати , а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :