Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1276/2009р. Головуючий у першій
інстанції Ліморенко І.І.
Категорія 32 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2009 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Зотова В.С., Сундукова В.М.,
при секретарі - Кілівник Н.І.,
за участю - представника відповідача Березневої С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника відповідача – Березневої Світлани Іванівни на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 25 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною подією ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (далі ТОВ фірма «Консоль ЛТД») та просив стягнути на його користь майнову шкоду у розмірі 2170,38 грн., витрати на лікарські засобі, моральну шкоду у розмірі 300 000 грн. та судові витрати.
Вимоги мотивовані тим, що йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода в результаті дорожньо-транспортної події.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 25 вересня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 2170,38 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди – 90.000 грн.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача 90.000 грн. у відшкодування моральної шкоди та постановлення нового яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Оскільки рішення суду в частині стягнення на користь позивача суми у відшкодування матеріальної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат не оскаржене, в порядку ч.1 ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу тільки у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, тобто у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 90.000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 30 липня 2007 року робітник відповідача при здійсненні трудових зобов’язань і керуванні джерелом підвищеної небезпеки спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої позивачу заподіяні моральні страждання. Цей факт підтверджується вироком Ялтинського міського суду АР Крим відповідно до якого робітник відповідача визнаний винним в здійсненні злочину передбаченого ч.2ст.286 КК України. Вирок набрав законну силу 11 лютого 2008 року (арк. с. 14-16).
Відповідно до змісту вищезазначеного вироку у результаті ДТП позивачем були отримані забиті рани які є незгладним спотворенням обличчя та які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і потребують хірургічного втручання , вартість якого складає кілька тисяч гривень, та реабілітаційного лікування протягом 1,6 років (арк. с. 4).
Відповідно до ч.1 ст.1172 УК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки та як юридична особа, яка відповідно до законодавства відповідає за дії свого працівника, здійсненні під час виконання ним своїх трудових обов’язків зобов’язаний відшкодувати позивачеві моральну шкоду.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначено судом також правильно, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, з врахуванням характеру спричиненої матеріальної шкоди, ступені душевних страждань позивача, тривалістю втрат немайнового характеру та тяжкістю вимушених змін у життєвих стосунках позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача – Березневої Світлани Іванівни відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 25 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: В.С.Зотов
В.М.Сундуков