Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #74328254
Єдиний державний реєстр судових рішень

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 192/2772/16-к

провадження № 51-9179ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати 

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого  ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року в межах кримінального провадження №12016040570000469 за обвинуваченням 

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новостепнянське, Запорізького району Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

Суть питання

За вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06березня 2017року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін. 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного йому покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить змінити постановлені у кримінальному проваджені судові рішення й призначити йому більш м`яке покарання.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. 

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414КПК).

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджений ОСОБА_4 , порушуючи питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень з підстав допущення, на його думку, судами першої й апеляційної інстанцій істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначає у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для зміни касаційним судом вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду з огляду на положення ч. 1 ст.438 КПК та статей 370, 404, 412, 419 цього Кодексу.

Також, касаційна скарга засудженого не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційних скарг сторони захисту.

Разом з тим, в своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , також посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з наданою судами оцінкою доказам та заперечує правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, ст. 414 КПК визначено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Однак, скарга ОСОБА_4 не містить достатнього обґрунтування щодо явної несправедливості призначеного йому покарання, з огляду на тяжкість вчиненого ним злочину, обставинами його скоєння та даним про його особу внаслідок суворості, зурахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50,65,КК у їх взаємозв`язку.

Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування й недотримання положень ст.427 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст.429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків  п`ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація