Ухвала

іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 654/5186/13-к

провадження № 51-4155км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового

засідання МатвєєвоїН. В.,

прокурора Піх Ю. Г.,

захисника АліфановаО. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 12 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013230000001939, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. НовофедорівкиГолопристанського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2, 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені

судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 4 серпня 2014 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6місяців, за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 49 КК ОСОБА_3 звільнено від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 190 КК у зв'язку із закінченням строків давності. На підставі статей 70, 72 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього певні обов'язки. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.

За цим же вироком засуджено ОСОБА_4, рішення щодо якого не оскаржуються.

Вироком районного суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він у жовтні 2008 року в с. Новочерномор'ї, зловживаючи довірою ОСОБА_5, заволодів належним ОСОБА_6 причепом 2ПТС-4,5.

У серпні - вересні 2009 року ОСОБА_3, діючи повторно, шляхом обману ОСОБА_7 заволодів належним ОСОБА_8 трактором вартістю 70 000 грн.

Крім того, 08 грудня 2009 року шляхом обману ОСОБА_7, який виразився в тому, що ОСОБА_3 як депутат Новофедорівсьвої сільради пообіцяв допомогти зазначеній особі вирішити питання про відчуження в її власність земельної ділянки (пляжу) у с. Залізному порті, хоча не мав таких повноважень, заволодів грошима ОСОБА_7 на суму 7500 Євро (що згідно з курсом Національного банку України становило 90 321,9 грн), які той, перебуваючи в Австрії, перерахував ОСОБА_3 У результаті такими діями останній завдав потерпілому шкоди у великому розмірі.

Також у листопаді 2013 року ОСОБА_3, не перебуваючи на амбулаторному лікуванні в Бишівській медичній амбулаторії Макарівського району Київської області з 1 по 16 жовтня 2013 року, знаючи, що довідка від 16 жовтня 2013 року № 1465 є завідомо підробленим документом, 22 листопада 2013 року використав цю довідку з метою підтвердження поважності причин відсутності на роботі, надавши її до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Крім того, у листопаді 2013 року ОСОБА_3, достовірно знаючи, що він із 29 жовтня по 4 листопада 2013 року не перебував на стаціонарному лікуванні в Макарівській центральній районній лікарні, з аналогічною метою використав завідомо підроблений документ - листок непрацездатності від 4 листопада 2013 року, надавши його до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Апеляційний суд ухвалою від 1 грудня 2015 року вирок суду щодо ОСОБА_3 змінив, кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину. Визначено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 49 цього Кодексу звільненим від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 рокиіпокладено на нього певні обов'язки. У решті вирок суду щодо ОСОБА_3 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2017 року задоволено касаційну скаргу прокурора. Ухвалу апеляційного суду від 1 грудня 2015 року щодо ОСОБА_3 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_3, прокурора, представника потерпілого ОСОБА_7 задовольнив частково, вирок щодо ОСОБА_3 в частині засудження за ч. 2 ст. 190 КК та в частині призначеного покарання змінив. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК закрив за відсутністю в діях останнього складу кримінального правопорушення. Цей же вирок щодо ОСОБА_3 в частині засудження за ч. 4 ст. 358 КК скасував та закрив кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Визначено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі ст. 49 КК його звільнено від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, за ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 рокиіпокладено на нього певні обов'язки. У решті вирок суду щодо ОСОБА_3 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Коломієць В. С., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м'якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

До початку касаційного розгляду прокурор Коломієць В. С. подав до суду касаційної інстанції, на підставі ст. 432 КПК, заяву про відмову від касаційної скарги.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор та захисник не заперечували проти закриття касаційного провадження.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 432 КПК відмова від касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 403 КПК передбачено, що якщо судові рішення не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Від інших учасників кримінального провадження касаційні скарги не надходили.

Таким чином суд дійшов висновку, що касаційне провадження слід закрити.

Керуючись статтями 403, 432, 434, 442 КПК, Суд

постановив:

Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 12 червня 2017 року щодо ОСОБА_3 закрити.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур   Т. В. Матієк