донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.06.2006 р. справа №34/222
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Старовойтової Г.Я., Української Р.М., |
при секретареві судового засідання | Абдулазізова О.Д. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Колесник Т.М. – дов. від 10.03.06., |
від відповідача: від відповідача: | Глуговський Д.І. – дов. від 31.05.06., Кочкаров В.В. – дов. від 18.11.05. Не з’явився , |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 11.04.2006 року |
по справі | №34/222 |
за позовом | Приватного підприємства "Світ людини" м.Донецьк |
до до | Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Відділення державного казначейства у м. Донецьку |
про | Стягнення 440000 грн. |
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2006 року у справі №34/222 (суддя Наумова К.Г.) частково задоволено позов Приватного підприємства “Світ людини” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та Відділення державного казначейства у м. Донецьку про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2003 року в сумі 440000 грн. Стягнено з рахунку Державного бюджету України на користь позивача 427202 грн.
Рішення суду мотивоване доведеністю факту бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 427202 грн.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як таке що прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального права. На думку заявника апеляційної скарги за змістом Закону України “Про податок на додану вартість”, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Крім того, він наполягає на тому, що надмірна сплата податку на додану вартість за спірний період не підтверджена зустрічними перевірками податкових органів.
Позивач, Приватне підприємство “Світ людини” м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним і обґрунтованим, а доводи, що викладені в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для його скасування.
Відповідачем, Відділенням Державного казначейства у м. Донецьку, надіслане клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника.
За результатами розгляду клопотання судом задоволене.
Приписами частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003 року, яка подана позивачем до податкового органу 20.11.2003 року, про що свідчить відповідна відмітка ДПІ, сума ПДВ має від’ємне значення і складає 871104 грн. Дана сума підлягає відшкодуванню шляхом зарахування у рахунок платежів з податку на додану вартість протягом трьох наступних звітних періодів (рядок 25), залишок суми підлягає зарахуванню на рахунок позивача в установі банку.
Розрахунок експортного відшкодування та інші документи щодо експортного відшкодування разом з даною декларацією позивачем до податкової служби не подавались, експортного відшкодування не заявлялось.
У податкових деклараціях позивача за листопад та грудень 2003 року сума ПДВ також має від’ємне значення.
Згідно податкової декларації позивача за січень 2004 року, що подана до податкового органу 20.02.2004 року, підлягає сплаті податок на додану вартість у сумі 12798 грн.
Таким чином, господарським судом правильно вказано, що відповідно до порядку відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, який визначено позивачем у декларації з ПДВ за жовтень 2003 року, з урахуванням того, що позивачу відшкодована бюджетна заборгованість у рахунок сплати податкового зобов’язання з ПДВ за січень 2004 року у сумі 12798 грн., сума, що залишилася невідшкодованою за декларацією з ПДВ за жовтень 2003 року склала 427202 грн.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, податковою службою проведена позапланова тематична перевірка позивача з питань правомірності відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, відповідно до представлених ним декларацій з ПДВ за жовтень, листопад 2003 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.01.2004 року №6/23-2-212-1-30998979. Порушень з боку позивача щодо формування від’ємного значення податку у жовтні 2003 року під час даної перевірки не встановлено.
Із пояснень позивача (арк.39) вбачається, що податковий кредит сформований ним внаслідок придбання товарів у ТОВ “Донтехмаш” згідно з договором від 20.10.2003 року №4180.
Як встановлено в ході судового слідства, позивач (покупець за договором) та ТОВ “Донтехмаш” (продавець за договором) 20.10.2003 року уклали договір №4180. Вказаним договором та специфікацією до нього передбачено, що продавець зобов’язався передати у власність покупця товар - ножові заготовки для холодної різки листового та кутового равнополочного прокату у кількості 51 шт. на суму 5209146,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 868191,16 грн.
Продукцію відвантажено згідно накладної №4187 від 20.10.2003 року. Продавцем, ТОВ “Донтехмаш” була виписана покупцю податкова накладна №4187 від 20.10.2003 року на суму 5209146,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 868191,16 грн.
Позивач відобразив цю податкову накладну у податковому обліку, що підтверджується витягом з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) №3252.
Позивачем здійснена оплата за продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями № 117, № 118, № 119 від 25.02.2004 року, та векселями, згідно з актами прийому-передачі від 04.10.2004 року та від 28.10.2004 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання та виконання господарської операції, на підставі якої у позивача виникло право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (надалі –Закон “Про ПДВ”), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Суми, не відшкодовані платнику податків протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися з позовом до суду про стягнення коштів бюджету.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, Порядку відшкодування податку на додану вартість, який затверджений Наказом ДПА України від 02.07.1997 року №209/72, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 року за №263/2067 із змінами та доповненнями (далі “Порядок”), ДПІ висновку про відшкодування позивачу ПДВ до відділення Державного казначейства не надала.
Судова колегія не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що зустрічними перевірками до кінцевого виробника не підтверджено сплату до бюджету сум податку на додану вартість.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька здійснила позапланову перевірку ТОВ “Донтехмаш”, за наслідками якої складена довідка від 02.03.2004 року №177/23-2 “Про результати позапланової перевірки ТОВ “Донтехмаш” з питань взаємовідносин з Приватним підприємством “Світ людини” за період –жовтень 2003 року”. У довідці відображено, що податок на додану вартість в сумі 868191,16 грн. за податковою накладною №4187 від 20.10.2003 року, яка була видана позивачу, включено ТОВ “Донтехмаш” до податкового зобов’язання у відповідному періоді. ТОВ “Донтехмаш” не є виробником продукції, яка була продана позивачу. Постачальником даної продукції є ТОВ “Донбастрансснабремонт”. Дане підприємство на момент перевірки знято з податкового обліку. Податкове зобов’язання по стр. 9 декларації цього підприємства за вересень 2003 року складає 5775000 грн.
Вказана сума значно перевищує суму коштів по угоді з придбання наведеної продукції.
Беручи до уваги викладене, податковим органом не доведено, що суми ПДВ по операції з придбання наведеної продукції, не сплачені до Державного бюджету України.
Факт сплати позивачем вартості придбаної продукції підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, господарським судом правомірно частково задоволено позов.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2006 року у справі №34/222 залишити без задоволення.
Рішення від 11.04.2006 року господарського суду Донецької області у справі №34/222 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий М.В. Калантай
Судді: Г.Я. Старовойтова
Р.М. Українська
Надруковано 7 примірників:
1 –у справу, 3 –сторонам ;
2 –ДАГС, 1 –ГС Донецької обл.