Справа № 2-1747/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року    Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим                 у складі:                                                                               головуючого судді   Куксова В.В.

                                                                                              при секретарі   Малої Т.С.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна у добросовісного набувача,

                        В С Т А Н О В И В:

      Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності та витребування майна у добросовісного набувача.

    Свої вимоги мотивує тим, що 9 квітня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений нотаріально і пройшов державну реєстрацію. У червні 2007 року ОСОБА_1 стало відомо, що 26 травня 2006 року рішенням Алуштинського міського суду у справі №2-412/06 зазначений договір було визнано частково недійсним, а право власності на спірну квартиру визнано за ОСОБА_5, після чого ОСОБА_1 звернулась до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим з  вимогою про скасування рішення від 26 травня 2006 року. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим рішення Алуштинського міського суду від 26 травня 2006 року було скасоване, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Алуштинського міського суду від 04.08.2008 року по справі № 2-494/08 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 частково недійсним було залишено без розгляду. Таким чином, зазначає, що ОСОБА_1 являється єдиним законним власником.. 22.12.2008 року ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_5 вже розпорядився квартирою, шляхом продажу її ОСОБА_2 Договір купівлі-продажу квартири від 08 червня 2007 року було посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Зазначає, що в даному випадку, ОСОБА_5 продаючи квартиру, не мав права її відчужувати, оскільки єдиним законним власником квартири була ОСОБА_1, а ОСОБА_2 не міг знати, що ОСОБА_5 не має правових підстав для відчуження квартири. У зв’язку з чим просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, витребувати зазначену квартиру у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

    Позивач та її представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсягу, просять задовольнити.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про день слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

    Третя особа приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судовому засіданні залишила позов на розсуд суду.

    Заслухавши позивача, її представника, третю особу, дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

    Судом встановлено, що 9 квітня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 який посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та який пройшов державну реєстрацію.

26 травня 2006 року рішенням Алуштинського міського суду АР Крим у справі №2-412/06 зазначений договір було визнано частково недійсним, а право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_5. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим рішення Алуштинського міського суду від 26 травня 2006 року  скасоване, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Алуштинського міського суду від 04.08.2008 року  по справі № 2-494/08 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 частково недійсним залишено без розгляду.

Таким чином, єдиним законним власником спірної квартири є ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Однак 08 червня 2007 року ОСОБА_5 продав спірну квартиру ОСОБА_2. Договір купівлі-продажу квартири було посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується інформаційною довідкою Симферопольського Міжміського БТІ № 3742/14 від 09.04.2009 року

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦКУ передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В даному випадку, ОСОБА_5 продаючи квартиру, не мав права її відчужувати, оскільки єдиним законним власником квартири була ОСОБА_1, а ОСОБА_2 не міг знати, що ОСОБА_5 не має правових підстав для відчуження квартири.

Крім того, ОСОБА_1 не знала і не могла  знати про позбавлення її права власності в судовому порядку, оскільки вона не брала участь у судових засіданнях, що і стало підставою для скасування рішення від 26 травня 2006 року ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Отже ОСОБА_1 було позбавлено права власності на квартиру та вилучено з її  законного володіння поза її волею.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    Таким чином, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та витребувати зазначену квартиру у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

    На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 330, 388, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                             В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна у добросовісного набувача задовольнити.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1 у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10-денній строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя: підпис

        Згідно з оригіналом

        Суддя:                                                                               В.В. Куксов

        Секретар:                                                                          Т.С. Мала