ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2018 р. Справа № 914/1256/18

За позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ,

до відповідача: Військової частини А0284, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, с. Дмитре Пустомитівського району Львівської області,

про: відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача: Козловський В.Г. - представник за довіреністю,

від відповідача: Угніч І.В. - представник за довіреністю,

від третьої особи: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Моторним (транспортним) страховим бюро України подано позов до Військової частини А 0284 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою.

Ухвалою суду від 18.07.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 07.08.2018р. Розгляд справи відкладався на 18.09.2018р. Ухвалою суду від 18.09.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 09.10.2018р.

У судове засідання 09.10.2018р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач, здійснивши регламентну виплату потерпілій від ДТП особі, просить стягнути з відповідача суму понесених витрат в розмірі 14796,73 грн., оскільки відповідачем добровільно зазначена сума не сплачена.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.2018р. заперечив проти заявленого позову, зазначивши, що позов пред'явлено до військової частини А0284. Проте, такої юридичної особи не існує, так як відповідно до Директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 26.0.2014р. №00748 (дск) та наказу командира військової частини А0284 від 12.09.2014р. №54 (дск) військова частина А0284 перейшла на нове умовне найменування В3720 з 15.09.2014р.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецеденту практику ЄСПЛ, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Рішення суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності та відображено у судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Диспозитивність є одним із принципів господарського процесу. Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 цього ж кодексу).

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.2, 3 ст.45 ГПК України).

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 22 січня 1996 р. № 118, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти).

Суд, користуючись даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, здійснив запит за критерієм пошуку «код ЄДРПОУ юридичної особи», зазначений позивачам для відповідача ВЧ А0282 - 08474967. Проте, за цим запитом не знайдено в Реєстрі жодних даних про військову частину А0282 як юридичну особу.

Суд у попередньому судовому засіданні звертав увагу позивача на необхідність подання витягу з ЄДРПОУ на відповідача, враховуючи пояснення представника частини А0284 щодо зміни назви військової частини з А0284 на В3780. Проте, станом на 09.10.2018р. жодних документів суду не було подано.

Відсутність даних про юридичну особу-відповідача у цій справі унеможливлює подальший розгляд справи та прийняття рішення щодо заявлених позовних вимог, так як неможливо встановити правосуб'єктність відповідача у даному спорі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 цього ж кодексу).

Керуючись ст.14, 45, 226 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А 0284 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою - залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.10.2018р.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст.255-256 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.