Справа № 212/3291/18

2/212/1864/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Зіміна М.В.,

секретаря судового засідання Борух Ю.К.,

за участю:

представника позивача за довіреністю –ОСОБА_1,

представника третьої особи приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області, ОСОБА_7 науково-дослідного інституту промислової медицини, треті особи приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування санітарно-гігієнічної характеристики про умови праці, висновку ЛЕК про встановлення професійного захворювання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить скасувати санітарно-гігієнічну характеристику про умови праці ОСОБА_3, складену управлінням з питань праці ОСОБА_6 Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 24.11.2016, висновок ЛЕК ОСОБА_7 науково-дослідного інституту промислової медицини (далі - ОСОБА_7 НДІ промислової медицини) від 24.10.2017 на підставі протоколу №1236 про встановлення професійного захворювання ОСОБА_3

В обґрунтування позову зазначає, що висновком ЛЕК ОСОБА_7 НДІ промислової медицини 24.10.2017 ОСОБА_3 встановлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст., легенева недостатність другого ступеня). Професійне захворювання встановлене на підставі санітарно-гігієнічної характеристики умов праці складеної управлінням з питань праці ОСОБА_6 Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 24.11.2016. Відповідно до висновку ЛЕК було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 29.11.2017 за формою П-4. Зазначив, що представник відділення виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області підписав вказаний Акт з окремою думкою, оскільки вважав випадок не страховим, а санітарно-гігієнічну характеристику від 24.11.2016 складену з порушенням чинного законодавства України. Зазначає, що індивідуальна санітарно-гігієнічна характеристика про умови праці ОСОБА_3 складена з порушенням нормативних вимог Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці затверджених Наказом МОЗ України №614 від 12.12.2004, а саме: її складання здійснено без комісійного обстеження підприємства та за відсутності акту санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за формою 315/о; використано дані лабораторно-інструментальних досліджень, проведених на робочих місцях підлеглого персоналу; проведення атестації робочого місця гірничого майстра здійснено по підлеглому персоналу; включено в термін впливу шкідливих факторів (пил, шум) весь час перебування робітників в підземних умовах; у протоколах поточних досліджень пилу та шуму на робочих місцях гірничих майстрів не зазначенні місця їх відбору; хронометражні спостереження надані лише після складання спірної характеристики. Зазначає, що параметри шкідливих виробничих факторів на робочому місці ОСОБА_3, які зазначені в санітарно-гігієнічній характеристиці не мають свого підтвердження офіційними документами, а тому віднесення цього захворювання до страхового випадку безпідставне. Вказує, що зазначені порушення привели до необ’єктивності в оцінці умов праці та подальшій помилці при встановленні професійного характеру захворювання, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх майнових інтересів, задля отримання підстави для проведення повторного розслідування страхового випадку.

Представник відповідача ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області не погодившись із позовом подав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_3 складена на підставі документів отриманих від ПрАТ «ЦГЗК». Вказав, що посилання позивача про те, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_3 складена з порушенням вимог Порядку є безпідставними, оскільки всі дані зазначені в довідці підтверджені наданими підприємством документами. Зазначив, що акт санітарно-епідеміологічного обстеження за формою 315/о наявний в матеріалах справи, а тому посилання позивача на те, що санітарно-гігієнічну характеристику складено без комісійного обстеження підприємства і складання відповідного акту є безпідставними. Зазначив, що санітарно-гігієнічну характеристику про умови праці ОСОБА_3 складено у відповідності до вимог діючого законодавства України. Крім того вказав, що ОСОБА_5 та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оскаржувати санітарно-гігієнічну характеристику. Щодо позовних вимогти частині скасування висновку ЛЕК зазначив, що даний документ складено ОСОБА_7 науково-дослідним інститутом промислової медицини відповідно до вимог діючого законодавства, Головне управління не приймало участі у його складанні та не уповноважено надавати правову оцінку зазначеному документу, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 науково-дослідного інституту промислової медицини не погодившись із позовом подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що процедура встановлення зв’язку професійного захворювання ОСОБА_3 з умовами праці здійснювалась на підставі документів визначених у додатку 14 Постанови КМУ №1232 від 30.10.2011. Вказав, що перевірка та скасування наданих належним чином оформлених документів не входить до компетенції відповідача.

Представник третьої особи ПрАТ «ЦГЗК» подав до суду письмові пояснення в яких не погоджуючись із позовом зазначив, що на виконання вимог припису ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області ПрАТ «ЦГЗК» було складено довідку про умови праці майстра гірничого підземного ОСОБА_3 за весь період його роботи на ш.Орджонікідзе ПрАТ «ЦГЗК». Вказав, що в даній довідці були зазначені дані про наявність шкідливих та важких умов праці із карт умов праці, складених за результатами планових атестацій робочих місць. Вказав, що у зв’язку із тим, що майстер гірничий підземний здійснює постійний контроль за роботою своїх підлеглих і зайнятий на роботах в підземних умовах більшість свого робочого часу, в його карті умов праці зазначені виробничі фактори наявності шкідливих і важких умов праці на робочих місцях його підлеглих. Зазначив, що параметри шкідливих виробничих факторів на робочому місці ОСОБА_3, які зазначені в його санітарно-гігієнічній характеристиці підтверджуються відповідними документами, які були надані в тому числі ПрАТ «ЦГЗК» для складання вищезазначеної характеристики. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 04 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомлений належними чином про дату, час та місце судового розгляду до судового засідання повторно не з’явився.

Представник відповідача ОСОБА_7 науково-дослідного інституту промислової медицини, до судового засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання повторно не з’явився.

Представник третьої особи ОСОБА_3- ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що санітарно-гігієнічна характеристика була складена у відповідності з вимогами законодавства, процедура встановлення професійного захворювання ОСОБА_3 не була порушена.

Представник третьої особи ПрАТ «ЦГЗК» ОСОБА_2 в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на надані до суду письмові пояснення.

В судовому засіданні 04 жовтня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004р. №614 затверджено Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (далі – Порядок №614), який було прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Пунктом 1.3 Порядку № 614 визначено, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно п.1.4 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ.

Відповідно до п. 1.5. Порядку № 614 підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта за формою 315/о, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 №160 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах». Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_5 за місцезнаходженням підприємства.

Згідно до п.1.14 Порядку № 614 для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (Додаток 3). Термін надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання офіційного запиту від головного державного санітарного лікаря. Матеріали подаються до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби із супровідним листом.

Пунктом 1.17 Порядку №614 визначено, що документи згідно з додатком 3 роботодавець (уповноважений ним орган) (особа), а в разі ліквідації підприємства його правонаступник (особа) узгоджує з робочим органом виконавчої дирекції ОСОБА_5, а також з профспілковою організацією підприємства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

Після отримання вказаних документів заклад державної санітарно-епідеміологічної служби проводить обстеження підприємства для уточнення умов праці працівника в його присутності, представників роботодавця, робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_5, профспілкової організації з проведенням, у разі необхідності, вимірювань (досліджень) виробничих факторів і трудового процесу за кошти роботодавця (п.1.18) та в подальшому комісія складає акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта за формою 315/о. З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалось, що засвідчується його підписом (п.1.19 Порядку №614).

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ЦГЗК» на адресу управління з питань праці ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області було направлено інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_3, картки умов праці майстра гірничого підземної дільниці. Вказана інформаційна довідка про умови праці ОСОБА_3 погоджена із страховим експертом з охорони праці відділу профілактики виробничого травматизму відділення виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розу - ОСОБА_8, який її підписав з уточненнями та складенням відповідного акту. Даний акт до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_3 суду сторонами не наданий. (а.с.56,57,58,59,60-63)

22 листопада 2016 року складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження шахти ім. «Орджонікідзе» ПрАТ «ЦГЗК» за формою №315/о, згідно якого лікарем з гігієни праці відділу з питань гігієни праці, управління з питань праці ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_9 22.11.2016 року в період часу з 10-00 годин по 15-00 годин проведено обстеження шахти ім. «Орджонікідзе» ПрАТ «ЦГЗК» для уточнення умов праці працівника ОСОБА_3 Даний акт підписано лікарем з гігієни праці відділу з питань гігієни праці, управління з питань праці ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_9, провідним фахівцем з охорони праці відділу охорони праці ПрАТ «ЦГЗК» ОСОБА_10, інженером з атестації робочих місць ПрАТ «ЦГЗК» ОСОБА_11, головою профкому шахти ім.Орджонікідзе ПрАТ «ЦГЗК» ОСОБА_12 Від підписання акту санітарно-епідеміологічного обстеження шахти ім. «Орджонікідзе» ПрАТ «ЦГЗК» за формою №315/о від 22.11.2016 страховий експерт з охорони праці відділу профілактики виробничого травматизму відділення виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розу - ОСОБА_8 відмовився, оскільки для обстеження робочого місця він не запрошувався, про що мається відмітка в зазначеному акті. (а.с.20-21)

Відповідно до п. 1.20 Порядку № 614 заклад державної санітарно-епідеміологічної служби протягом 5 робочих днів після складання та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 4.

Пунктом 1.23 Порядку № 614 визначено, що санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п. 1.26 Порядку №614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

24 листопада 2016 року ОСОБА_6 управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було складено «Санітарно-гігієнічну характеристику умов праці» ОСОБА_3, яка затверджена начальником ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_13 (а.с.6-10)

У відповідності до п. 3 додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі – Порядок № 1232) рішення про зв'язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: копії трудової книжки, - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, у разі підозри в нього професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); актах за формою Н-5 і Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Згідно до п. 66 Порядку № 1232 для встановлення остаточного діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог Автономної Республіки Крим, області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами.

До спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу в разі потреби для встановлення діагнозу може направлятися також хворий, який проходить обстеження у будь-якому науковому інституті (установі) медичного профілю.

Спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій. (п. 67 Порядку № 1232).

У відповідності з п. 68 Порядку № 1232 у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_5, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу ДУ «ОСОБА_7 Науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 24 жовтня 2017 року, №1236, встановлено професійне захворювання ОСОБА_3, а саме хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадції емфізема легень першої-другої стадії), група В. ЛН другого ступеня. (а.с.11)

У відповідності до п. 70 Порядку № 1232 спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15.

Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, робочому органові виконавчої дирекції ОСОБА_5 за місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

Відповідно до п. 74 Порядку № 1232 головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_5 за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

У відповідності до п. 86 Порядку № 1232 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 17. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті. (п. 87 Порядку № 1232).

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, від 29 листопада 2017 року, складеного на підприємстві ПрАТ «ЦГЗК», проведено розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань ОСОБА_3, встановлених ДУ «ОСОБА_7 науково-дослідний інститут промислової медицини».

Відповідно до п. 17 даного Акту причинами виникнення професійного захворювання визначено: пил з вмістом кристалічного кремнію діоксину (SiO2) від 10% до 70% в повітрі робочої зони в 2,4 рази перевищує ГДК (4,86 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» (а.с.16-17)

Членом комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_3 - ОСОБА_8 викладено окрему думку відповідно до якої останній, враховуючи те, що параметри шкідливих виробничих факторів на робочому місці ОСОБА_3, які зазначені в його санітарно-гігієнічній характеристиці не мають свого підтвердження офіційними документами (протоколи лабораторних досліджень, хронометражних спостережень) вважає, що захворювання хворого «ХОЗЛ…», не пов’язане з умовами праці, а тому вважає, що цей випадок захворювання не є страховим. (а.с.16-18)

Згідно виписки з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №046456 від 13.02.2018, ОСОБА_3 при первинному огляді у зв’язку з професійним захворюванням встановлено 25% втрати професійної працездатності - ХОЗЛ без встановлення групи інвалідності з 29.01.2018 безстроково. Датою встановлення страхового випадку зазначено 24.10.2017 №1236.(а.с.15)

Питання призначення страхових виплат врегульоване Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року, в редакції Закону від 28.12.2014р., згідно якого страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Так, в частині 1 статті 43 Закону встановлено, що для розгляду справ про страхові виплати до ОСОБА_5 подаються, зокрема акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Статтею 44 Закону визначено, що ОСОБА_5 розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

ОСОБА_5 може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Статтею 45 Закону визначено, випадки у яких ОСОБА_5 відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, зокрема тоді, коли мали місце: навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим ОСОБА_5 свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Так, 05 березня 2018 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до позивача про призначення страхових виплат надавши відповідні документи. (а.с. 12)

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач вважає, що показники шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища на робочому місці хворого ОСОБА_3 не підтверджені лабораторними даними, водночас суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначених в санітарно-гігієнічній характеристиці показників не надав.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача стосовно не складення акту санітарно-епідеміологічного обстеження шахти ім. «Орджонікідзе» ПрАТ «ЦГЗК» за формою №315/о, оскільки він є наявним в матеріалах даної справи (а.с. 20-21) та лише неучасть страхового експерта з охороним праці у обстеженні підприємства не може спростовувати визначені комісією результати цього обстеження.

Окрім цього у п. 1.6. Порядку № 614 визначено, що особи, які склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством. Так, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що особи, які склали санітарно-гігієнічну характеристику умов праці ОСОБА_3, внесли до неї недостовірну інформацію щодо умов праці та трудового процесу останнього.

Пунктом 1.16. Порядку № 614 визначено, що роботодавець несе відповідальність згідно чинного законодавства за повноту та достовірність поданих документів. Так, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що ПрАТ «ЦГЗК» на адресу ОСОБА_6 управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було подано неповні або недостовірні документи щодо умов праці ОСОБА_3

Окрім цього не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо необ’єктивної оцінки ДУ «ОСОБА_7 Науково-дослідний інститут промислової медицини» умов праці та подальшу помилку при встановленні професійного захворювання ОСОБА_3, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ДУ «ОСОБА_7 Науково-дослідний інститут промислової медицини» мав необхідні дані, визначені у п. 3 додатку № 14 Порядку № 1232, на ОСОБА_3 для прийняття рішення про зв'язок його захворювання з умовами праці.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження порушення майнових інтересів Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області у зв’язку із зверненням ОСОБА_3 із заявою про призначення страхових виплат у зв’язку із професійним захворюванням (а.с. 12), оскільки позивач розглядає подані документи застрахованої особи та приймає відповідні рішення, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема має право і відмовити у призначенні страхових виплат (ст. 45 цього Закону), що вказує на наявність у останнього дискреційних повноважень при прийнятті рішення про призначення страхових виплат застрахованим особам та можливість запобігання необґрунтованим виплатам.

З’ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області не підлягають задоволенню у зв’язку з їх недоведеністю.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, Закону України «Про соціальне страхування», керуючись ст. ст.ст. 2, 4, 12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 271, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції ОСОБА_5 соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_6 управління Держпраці у Дніпропетровській області, ОСОБА_7 науково-дослідного інституту промислової медицини, треті особи приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування санітарно-гігієнічної характеристики про умови праці, висновку ЛЕК про встановлення професійного захворювання – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення складено та підписано 09 жовтня 2018 року.

       Суддя:                                                 М. В. Зімін