УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "24" грудня 2009 р.Справа № 18/1628

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Могильницька І.М. - юрисконсульт, довіреність від 27.11.2009р.;

від відповідача: не з'явився;  

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся- Продукт" (м.Житомир)  

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 7832,17грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 7832,17грн., з яких: 6754,25грн. - основний борг, 268,44грн. - пеня; 675,43грн. - 10% штрафу; 39,28грн. - 3% річних; 94,77грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, повідомив про часткову сплату відповідачем боргу, на виконання вимог ухвали господарського суду від 01.12.2009р.  надав довідку від 24.12.2009р. за вих.№698 про стан заборгованості відповідача станом на 24.12.2009р.,  відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.12.2009р. становить 7249,76грн., з яких 6171,84 грн. - основний борг, 39,28грн. - 3% річних, 94,77грн. інфляційні, 675,43грн. - 10% штрафу, 268,44грн. пеня. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала господарського суду Житомирської області від 02.11.09р., направлена на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві, повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

На запит господарського суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1   

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку ТОВ ТК "Полісся-Продукт" у позовній заяві вказав адресу відповідача м.Житомир, майдан Згоди,2/98, кв.39, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (Постачальник) та  Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір №3187 (а.с.5), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки. Асортимент та кількість кожної партії товару визначається в заявці на поставку товару, яка надається Покупцем Постачальнику і яка з ним узгоджується (п.п.1.1.; 1.2).

Умовами договору  (п.3.1) сторони передбачили, що Покупець зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника  не пізніше 14 днів з моменту прийомки товару.

Відповідно до п.6.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 16.09.2010р. включно у частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань по даному договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6754,25грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0214237 від 17.08.2009р., №РН-0212715 від 14.08.2009р., №РН-0208795 від 11.08.2009р., №РН-0208798 від 11.08.2009р., №РН-0208958 від 11.08.2009, №РН-0208793 від 11.08.2009р., №РН-0207171 від 10.08.2009р., №РН-0203749 від 06.08.2009р., №РН-0201680 від 04.08.2009р., №РН-0201647 від 04.08.2009р., №0201644 від 04.08.2009р., №РН-0201658 від 04.08.2009р., №РН-0201682 від 04.08.2009р., №РН-0196536 від 30.07.2009р., №РН-0194565 від 28.07.2009р., №РН-0192772 від 27.07.2009р., №РН-0192828 від 27.07.2009р. (а.с.10-26). Товар по кількості та якості отримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким відповідач доручив отримувати товар та підписувати товаросупроводжувальні документи згідно п.6.6 Договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару в погоджені сторонами договором №3187 від 16.02.2009р. строки не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриману продукцію в сумі 6754,25грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач  частково сплатив позивачу основний борг в сумі 582,41грн., що підтверджується чеками №РН-0259772 від 25.11.2009р., №РН-0251539 від 17.11.2009р., №РН-0271616 від 08.12.2009р., тому провадження у справі в  частині стягнення 582,41грн. основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, на день розгляду справи залишок основного боргу складає 7249,76грн.

Згідно  ст.509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічного змісту положення викладено у ч.ч.1, 2  ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання, в тому числі  підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 7249,76грн. основного боргу  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 268,44грн. пені, 675,43грн. штрафу, 39,28грн. 3% річних та 94,77грн.  інфляційних.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).  

Також приписами частини  2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник, на вимогу кредитора, зобов'язаний  сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, нараховані проценти річних, залежно від розміру встановленого договором або законом, а також неустойку (штраф, пеню).

Як свідчить зміст розділу 6 Договору "Відповідальність сторін", сторони передбачили відповідальність покупця за порушення термінів оплати товару у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу,  штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару (п.5.3 договору).

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань (а.с.8-9), суд вважає, що пеня в розмірі 268,44грн., штраф в розмірі  675,43грн., 3% річних в розмірі 39,28грн. та інфляційні в розмірі 94,77грн. нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.  

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості  та заперечень проти позову не надав, розрахунок неустойки, інфляційних та річних не спростував. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2009р., підписаний повноважними представниками сторін (а.с.27), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем станом на 31.08.2009р. в сумі 8151,72грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню частково на суму 7249,76грн., з яких: 6171,84грн. основний борг, 268,44грн. пеня, 675,43грн. штраф, 39,28грн. 3% річних та 94,77грн. інфляційні. В частині стягнення основного боргу в сумі 582,41грн.суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549,  611, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10001, АДРЕСА_1 ід.номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-продукт" (м.Житомир, вул.Кооперативна, 12; код ЄДРПОУ 32265298):

-  6171,84грн. основного боргу;

-  268,44грн. пені;

-  39,28грн. 3% річних,

-  94,77грн. інфляційних,

- 675,43грн. штрафу,

-  102,00грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 582,41грн. провадження по справі припинити на підставі п.1.1.ч.1 ст.80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяСоловей Л.А.