Справа № 761/9685/15-ц

Провадження № 4-с/761/277/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

представника заявника: Баженова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на протиправні дії та бездіяльність головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міщенка Вадима Анатолійовича; Боржник - Товариство з обмеженою відповідальність «Птицекомплекс Агро»,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ПАТ «Банк Національний Кредит» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міщенка Вадима Анатолійовича в межах виконавчого провадження №55492767 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2018 року, зобов'язати державного виконавця скасувати вказану постанову та вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії з виконання виконавчого листа №761/9685/15-ц.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що на виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало виконавче провадження №55492767 про стягнення з ТОВ «Птицекомплекс Агро» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» заборгованість у розмірі 2 160 930,66 грн. та судового збору в сумі 1218,00 грн. 27.07.2018 року на адресу скаржника надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2018 року та оригінал виконавчого документа. Банк не погоджується із такими діям державного виконавця, оскільки, на думку скаржника, виконавцем вжито не всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів примусового виконання рішення, а саме, щодо виявлення нерухомого майна боржника, його банківський рахунків, тощо. Тому, ПАТ «Банк Національний Кредит» звернувся до суду із даною скаргою.

У відзиві на дану скаргу головний державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міщенко В.А. вказує, що 07.09.2018 року начальником Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Власенко В.В. за результатами розгляду скарги ПАТ «Банк Національний Кредит» проведено перевірку даного виконавчого провадження та скасовані постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2018 року та постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2018 року. При цьому, 07.09.2018 року головним державним виконавцем Міщенко В.А. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги даної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з викладених у ній підстав.

Головний державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міщенко В.А. в судове засідання не з'явився, проте, у поданому відзиві просив розглядати дану скаргу без його участі та відмовити в її задоволенні.

Представник Товариства з обмеженою відповідальність «Птицекомплекс Агро» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що на виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало виконавче провадження №55492767 про стягнення солідарно з ТОВ «Птицекомплекс Агро», ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» заборгованість у розмірі 2160930,66 грн. та судовий збір в сумі 1218,00 грн.

26.06.2018 року головним державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міщенком Вадимом Анатолійовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 6), яка отримана скаржником 27.07.2018 року (а.с. 7-9).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Між тим, в судовому засіданні встановлено, що 07.09.2018 року начальником Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Власенко В.В. винесено постанови про скасуванні процесуального документа, якими скасовано документ «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 10.01.2018 року, що видав Міщенко В.А. та документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 26.0.6.2018 року, що видав Міщенко В.А.

У даних постановах зазначається, що разом з виконавчим документом та заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем було надано оригінал платіжного доручення № 1761058401 від 14.12.17 щодо сплати авансового внеску. Перевіркою книги обліку авансових внесків за грудень 2017 року сума авансового внеску від стягувана на рахунок для зарахування авансових внесків не надходила. Детально вивчивши платіжне доручення № 1761058401 від 14.12.17 щодо сплати авансового внеску встановлено, що стягувачем сума авансового внеску була сплачена не на рахунок для сплати авансових внесків, а на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, що є неприпустимим.

Начальником Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Власенко В.В. встановлено, що всупереч ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" - до заяви про примусове виконання рішення не було додано квитанцію про сплату авансового внеску на рахунок для сплати авансових внесків, отже у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження.

07.09.2018 року державним виконавцем Міщенко В.А. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Як передбачено абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ст. 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Проте, враховуючи обставини даної справи, беручи до уваги те, що на момент розгляду скарги предмет її оскарження, а саме, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу скасована начальником відділу державної виконавчої служби, відсутній, вимоги даної скарги не можуть бути задоволені.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 5, 13, 442, 451, 447 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на протиправні дії головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міщенка Вадима Анатолійовича у виконавчому провадженні №55492767 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.06.2018 року та зобов»язання вчинити дії, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи або без участі учасників зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст складено 17.09.2018 року