УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "17" грудня 2009 р. Справа № 15/1601
Господарський суд Житомирської області у складі:
Cудді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець (паспорт серія МЕ № НОМЕР_5
виданийДарницьким РУ ГУ МВС України в м.Києві 28.05.2002р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенська Райагропромтехніка" (м.Коростень)
про стягнення 5426,91 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5426,91грн., із яких: 4638,00грн. основної заборгованості за транспортно-експедиційні послуги та 788,91 грн. пені.
Позивач в судовому засіданні 17.12.2009р. подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просить суд стягнути з відповідача 4638,00грн. основної заборгованості та 554,05грн. пені.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень по справі не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул. Чапаєва, 3, про що свідчить реєстр рекомендованих відправлень господарського суду Житомирської області за 30.11.2009р.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Коростенська Райагропромтехніка” (відповідач у справі) було укладено договір-доручення на організацію транспортно-експедиторських послуг у міжнародному сполученні № 7 (а.с.8-10).
Відповідно до п. 1.1 договору - доручення № 7, замовник (відповідач) доручає, а експедитор (позивач) приймає на себе зобов'язання укласти, від імені та за рахунок коштів замовника, договори з третіми особами, далі виконавцями, для організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також проводити повні взаєморозрахунки з виконавцями із коштів, отриманих від замовника.
Частиною 1 статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання.
Позивачем було прийнято від відповідача транспортну заявку від 25.11.2008р. до договору №7 від 05.03.2007р. на перевезення обладнання від відправника - ВАТ ”Коростенська Райагропромтехніка” (Україна) до отримувача - Fricke Landmaschinen GmbH (Германія) автомобілем д/н НОМЕР_6, НОМЕР_2 (а.с.11).
Позивач свої зобов'язання за договором №7 від 05.03.2007р. та згідно із умовами, визначеними транспортною заявкою від 25.11.2008р., виконав належним чином, здійснивши перевезення вантажу автомобілем д/н НОМЕР_6, причіп НОМЕР_2 від ВАТ” Коростенська Райагропромтехніка” (Україна) до Fricke Landmaschinen GmbH (Германія), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серії А №131105 (а.с.12).
Факт отримання 03.12.2008р. вантажу фірмою Fricke Landmaschinen GmbH підтверджується відміткою в п. 24 CMR серії А №131105 та листом грузоотримувача фірмою Fricke Landmaschinen GmbH від 07.12.2009р. (а.с.36).
Згідно з п. 7.1 договору № 7 від 05.03.2007р. сторони погодили, що оплата рахунків експедитора здійснюється на протязі 5-ти днів з моменту виставлення рахунку експедитором, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора, якщо інше не обумовлено у заявці.
В заявці від 25.11.2008р. передбачено, що вартість послуг ( 900 eur. по курсу НБУ на день оплати) оплачується шляхом здійснення передоплати у розмірі 30-35%, згідно виставленого рахунку по факту завантаження, решта суми сплачується на протязі 10-ти банківських днів після отримання оригіналів рахунку-фактури, акту виконаних робіт, CMR.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000114 від 25.11.2008р. на здійснення оплати транспортно-експедиторських послуг (Україна - Німеччина, а/м НОМЕР_6 / НОМЕР_2) в сумі 8388,00грн. (а.с. 13).
Позивач в позовній заяві посилається на те, що ним на адресу відповідача неодноразово направлялись документи: рахунок - фактура, акт виконаних робіт та CMR накладна. Проте, відповідач підписаний акт виконаних робіт позивачу не повернув, розрахунки за надані транспортні послуги в повному обсязі не провів.
Факт направлення позивачем на адресу відповідача документів - акту виконаних робіт (надання послуг), рахунку-фактури та CMR-накладної підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (а.с.15). Зокрема, поштове відправлення, яке направлялось рекомендованою кореспонденцією за №97835 на ім'я ВАТ "Коростенська райагропромтехніка" було відправлене позивачем 24.12.2008р., а отримане уповноваженою особою відповідача 29.12.2008р. Повторні поштові відправлення, які направлялись рекомендованою кореспонденцією на ім'я ВАТ "Коростенська райагропромтехніка" були вручені уповноваженим представникам відповідача 11.02.2009р. та 04.06.2009р. (а.с.15).
Таким чином, з огляду на визначені в заявці від 25.11.2008р. строки розрахунків (10 банківських днів після отримання оригіналів рахунку-фактури, акту виконаних робіт та CMR-накладної), відповідач зобов'язаний був здійснити повний розрахунок з позивачем за надані транспортного-експедиторські послуги в строк до 15.01.2009р.
Відповідач свої зобов'язання по проведенню розрахунків за надані транспортно-експедиторські послуги виконав частково, зокрема, здійснив перерахування грошових коштів на рахунок позивача в сумі 3750,00грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача: за 02.12.2008р. на суму 1000,00грн. (а.с.16), 11.12.2008р. на суму 1500,00грн. (а.с.17), за 29.12.2008р. на суму 1000,00грн. (а.с.18), за 19.03.2009р. на суму 250,00грн. (а.с.19).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги у повному обсязі, позивачем 12.08.2009р. було направлено на адресу відповідача вимогу (претензію) про проведення розрахунків (а.с.20-21). Факт направлення відповідачу вимоги підтверджується поштовим повідомленням № 2664323 (а.с.22).
Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, розрахунки у повному обсязі з позивачем не провів.
Станом на час звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4638,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 4638,00грн. за надані транспортно- експедиторські послуги суду не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4638,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 554,05грн., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.1 договору №7 від 05.03.2007р. сторони, у тому числі погодили, що по всіх сумах, не сплачених експедитору у встановлені строки, останній нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 14.12.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 554,05грн. пені нарахованої за період з 16.01.2009р. по 19.03.2009р. на суму заборгованості 4888,00грн. та за період з 20.03.2009р. по 16.07.2009р. на суму заборгованості 4638,00грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 554,05грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4638,00 грн. основного боргу та 554,05 грн. пені.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 611 ЦК України,ч.1 ст. 173, ч.1 ст. 193, п. 6 ст. 232 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, Господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенська Райагропромтехніка" (11508, Житомирська область, м.Коростень, вул. Чапаєва, 3, ідентифікаційний код 05519267)
на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (02099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4):
- 4638,00грн. основної заборгованості;
- 554,05грн. пені;
- 97,59грн. витрат по сплаті державного мита;
- 225,79грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кравець С.Г.
Дата підписання рішення: "04" січня 2010 року.
Віддрукувати:
1- в справу,
2,3- сторонам.