ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-7201/09/1370

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

19 січня 2010 року,  12 год. 05 хв.                           м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді                                                     Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання                               Ганачівської Л.Ю.,

позивача                               ОСОБА_1,

представника відповідача                     Тістечко Ю.Я.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовківському районі про зменшення суми штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду, як співпозивачі, з позовом до ДПІ у Жовківському районі про визнання незаконним порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб‘єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 та зменшення застосованої суми штрафних санкцій в розмірі 6561,10 гривень на 5108,60 гривень, як нарахованих неправомірно.

Ухвалою суду від 09.11.2009 р. позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачам уточнити, хто саме є позивачем у справі. Заявою від 18.11.2009р. ОСОБА_4 повідомив, що саме його слід вважати позивачем у справі. ОСОБА_3 подала суду письмову заяву від 28.12.2009р., якою просить вважати позивачем в даній справі ОСОБА_1, а не її – ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки ДПІ про порушення СПД ОСОБА_3  порядку проведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, у зв’язку з тим, що відсутні прихідні документи на товар представлений до реалізації на суму 2 554,30 грн. не відповідають дійсності та є неправомірними, оскільки, наявний товар (алкогольні вироби в кількості 173 пляшки) отриманий на підставі договору за товарно-транспортними накладними. На підставі прихідних накладних ОСОБА_3 були внесені відповідні записи до облікових бухгалтерських реєстрів. Готівкові кошти в сумі 288,50 грн. належать іншому підприємцю ОСОБА_1, що здійснює торговельну діяльність в цьому ж магазині, тому нарахування відповідачем штрафних санкцій на цю суму є безпідставним. Тому будь-які порушення порядку ведення бухгалтерського обліку з боку позивача відсутні, а підстав для винесення оскаржуваного рішення не має. Позивач просить суд зменшити суму штрафних санкцій в розмірі 6 561, 10 грн., визначену ОСОБА_3 рішенням від 25.09.2009 року, на  5 108,60 грн., тобто на 1 425,50 грн.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову, вважає оскаржуване рішення такими, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що перевірка проводилась магазину, належного СПД ОСОБА_3, в ході якої було встановлено порушення ОСОБА_3 п.12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовано відповідну штрафну санкцію у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

 В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11.09.2009 року ревізорами ДПА у Львівській області було проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1   і належить суб'єкту підприємницької діяльності – ОСОБА_5.

За результатами даної перевірки складено Акт за № 1751/13/23/23-8/НОМЕР_1 від 18.09.2009 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 року  № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями).

На підставі Акту  ДПІ у Жовківському районі прийнято рішення від 25.09.2009 року за № 884/23-8/2506812927/15856 про застосування до СПД-ФО ОСОБА_6 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 551,10 грн. При цьому 5 108,60 грн. – це сума штрафу подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації в розмірі 2 554,30 грн. (2 554,30 х 2 = 5 108,60).

ОСОБА_1 не погоджується із зазначеним вище рішенням, вважає, що таке порушує його законні права та інтереси, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, Суд виходив, зокрема, з положень статті 55 Конституції України та статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

Згідно з цією ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 104 КАС України адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

В розумінні п. 8 ст. 3 КАС України, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Тобто, право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства має особа, яка є носієм прав, свобод чи інтересів, про захист яких вона просить, і ці права, свободи чи інтереси порушені відповідачем у сфері публічно-правових відносин.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у справі є ОСОБА_1. Однак позовні вимоги звернені до ДПІ у Жовківському районі і стосуються рішення від 25.09.2009 року, винесеного відносно ОСОБА_3.

Матеріалами справи підтверджується, що право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями належить саме ОСОБА_3, що підтверджується ліцензією серії НОМЕР_2 При цьому ОСОБА_3 здійснює торгівельну діяльність з використанням касового апарата. Тому й перевірка щодо дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проводилась стосовно ОСОБА_3 При перевірці встановлено відсутність прихідних документів на товар, а саме 166 пляшок горілчаних напоїв на суму 2 554,30 грн., що належить ОСОБА_3, і саме за це порушення було застосовано штрафні санкції в розмірі подвійної облікової вартості товарів. Решта суми, тобто 288,50 грн. належать СПД ОСОБА_1 що не заперечується самим ОСОБА_1 Таким чином, спір виник щодо правомірності застосування штрафу за порушення порядку ведення обліку товарних запасів, належних ОСОБА_3, яка не є позивачем у справі.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Право на звернення до адміністративного суду з позовом має ширше коло суб'єктів - таке право мають також представники, у тому числі законні представники, зокрема й органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Оцінюючи встановлені обставини, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені особою, яка не є суб’єктом права на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за порушення обліку яких застосовано відповідальність у вигляді штрафу, оскаржуваним рішенням ДПІ у Жовківському район від 25.09.2009 року за № 884/23-82506812927/15856 , яке винесене стосовно ОСОБА_3, права позивача ОСОБА_4 не порушуються,  а отже у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовківському районі про визнання незаконним порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб‘єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 та зменшення застосованої суми штрафних санкцій в розмірі 6561,10 гривень на 5108,60 гривень, як нарахованих неправомірно, - відмовити повністю .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2010  року об 11:30

Суддя                         В.М.Кравчук