ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2009 р. Справа № 2а-19319/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,
з участю представника відповідача Гич О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_2 до Ковельського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії, зняти з реєстрації трудовий договір № НОМЕР_3 від 31.07.2007 року, укладеного між позивачем та працівником ОСОБА_3
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 01.02.2009 року ОСОБА_3 була звільнена за прогул з посади бармена кафе «Текіла» м. Ковеля. В травні 2009 року звернулася до Ковельського міськрайонного центру зайнятості для зняття трудового договору з реєстрації. Однак, відповідачем було відмовлено у знятті з реєстрації трудового договору з посиланням на те, що необхідна присутність обох сторін трудового договору, що його підписали. Оскільки позивач позбавлений можливості забезпечити явку працівника до державної служби зайнятості, так як остання звільнена у зв’язку з прогулом, просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати відповідача зняти з реєстрації вищевказаний трудовий договір.
Позивач в судове засідання не з’явилась, звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, посилаючись на те, що відмова в знятті з реєстрації трудового договору прийнята відповідно до вимог закону, а отже у визнанні дій незаконними просить суд відмовити
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № НОМЕР_2 ОСОБА_2 зареєстрована Ковельською районною державною адміністрацією Волинської області, як фізична особа-підприємець 30.08.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
31.07.2007 року між суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_3 було укладено трудовий договір. Вказаний договір зареєстрований Ковельським міськрайонним центром зайнятості 31.07.2007 року відповідно за № НОМЕР_3.
Згідно актів від 02.02.2009 року та 04.02.2009 року складених підприємцем ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_3 не вийшла на роботу 01.02.2009 року та 03.02.2009 року. Дана обставина також стверджується табелем підприємця ОСОБА_2 за лютий місяць 2009 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно наказу № 1 підприємця ОСОБА_2 від 02.02.2009 року вбачається, що ОСОБА_3 звільнено з роботи відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул.
Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач в односторонньому порядку розірвала трудовий договір з ОСОБА_3 Звільнення відбулося з ініціативи роботодавця та не потребувало присутності працівника з урахуванням вимог п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Пунктами 6, 7 Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, встановлено, що у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів.
Судом також встановлено, що підприємець ОСОБА_2 звернулася до Ковельського міськрайонного центру зайнятості для зняття трудового договору з реєстрації, проте їй листом № 1039/01-23 від 25.05.2009 року було відмовлено у знятті трудового договору з реєстрації з посиланням на вищевказаний Порядок та мотивацією того, що для зняття з реєстрації трудового договору необхідна присутність сторін, що його підписали.
Враховуючи те, що позивачем –підприємцем ОСОБА_2 було дотримано всіх вимог трудового законодавства при звільнення працівника ОСОБА_3, суд прийшов до висновку, що дії відповідача по відмові у знятті з реєстрації трудового договору є незаконними, а отже суд зобов’язує відповідача зняти з реєстрації трудовий договір № НОМЕР_3 від 31.07.2007 року, укладений між позивачем та працівником ОСОБА_3
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконними дії Ковельського міськрайонного центру зайнятості про відмову в знятті з реєстрації трудового договору від 31.07.2007 року № НОМЕР_3 укладеного між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Зобов’язати Ковельській міськрайонний центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір, укладений 31.07.2009 року між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємця ОСОБА_2 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 09 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський