ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2009 р. Справа № 2а-19198/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Тиновському Д.В.,
з участю прокурора Загоруйка С.С.,
представника відповідач ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом в.о.прокурора Волинської області до Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення від 23 листопада 2008 року №24/35 «Про надання в оренду приміщення в м.Луцьку по вул.Шевченка, 30»,
ВСТАНОВИВ:
В.о. прокурора Волинської області звернувся з позовом до Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення від 23.11.2008 року №24/35 «Про надання в оренду приміщення в м.Луцьку по вул.Шевченка, 30», згідно якого підприємцю ОСОБА_2 було надано приміщення за вказаною адресою площею 92,2 м? для здійснення підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передача в оренду державного та комунального майна можлива виключно на конкурсній основі. Поскільки конкурс на оренду зазначеного приміщення не був проведений, тому оскаржуване рішення обласної ради, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що згідно санітарних правил розміщення на земельних ділянках лікувальних закладів, які функціонально не пов’язані із зазначеним лікувальним закладом, не дозволяється.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов позовні вимоги в.о.прокурора області не визнав, посилаючись на те, що надання в оренду приміщення підприємцю ОСОБА_2 вирішувалось у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якого орендодавцю надається право оголошувати конкурс за наявності заяв про оренду нерухомого майна від двох і більше фізичних чи юридичних осіб. Оскільки підприємець ОСОБА_2 була єдиною, яка подала заяву на оренду приміщення, тому конкурс не проводився. Також зазначає, що вищевказане приміщення надавалось в оренду з метою створення центру реабілітації осіб із зовнішніми фізичними вадами, що не суперечить ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Крім того, вказує на те, що приміщення розміщується на відстані 150 м від основного корпусу лікарні, що втричі перевищує допустиму норму, та свідчить про відсутність порушень санітарних правил.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала подані заперечення та просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа – підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Прокурор та представник відповідача в судовому засіданні не заперечили про розгляд справи у відсуності третьої особи, в зв’язку з чим справу розглянуто за відсутності підприємця ОСОБА_2
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Волинської обласної ради від 23.11.2008 року №24/35 «Про надання в оренду приміщення в м.Луцьку по вул.Шевченка, 30» підприємцю ОСОБА_2 було надано приміщення за вказаною адресою площею 92,2 м? для здійснення підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я. Як на підставу прийняття вказаного рішення, обласна рада посилається на ст.ст.43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування».
3 серпня 2009 року в.о.прокурора області було внесено протест на рішення обласної ради №24/35 від 23.11.2008 року з мотивів, викладених у адміністративному позові.
На момент розгляду справи в суді рішення про результати розгляду протесу в.о.прокурора області не прийнято, оскільки, як ствердила в судовому засіданні представник відповідача, на сесії обласної ради за відхилення чи задоволення протесту не було набрано необхідної кількості голосів депутатів обласної ради.
Згідно п.19 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.
Частиною 5 статті 60 цього ж Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна закріплений у Законі України «Про оренду державного та комунального майна», згідно ч.ч.1, 2 ст.9 якого фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
З матеріалів справи вбачається, що підприємець ОСОБА_2 24.10.2008 року звернулась до головного лікаря дитячої інфекційної лікарні Гагаловського П.С. з клопотанням про надання їй в оренду окремого приміщення на території лікарні площею не менше 60 м? для надання медичних послуг з хірургічної косметології.
28.10.2008 року Волинською обласною інфекційною лікарнею на адресу обласної ради було скероване відношення про те, що лікарня не заперечує надати в оренду підприємцю ОСОБА_2 приміщення корпусу пат.анатомії площею 92,2 м?, та в додатку - договір оренди.
Частина 7 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Однак, частиною 1 статті 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні), громадським організаціям ветеранів, громадським організаціям інвалідів, центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 141, 142 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження.
Таким чином, одночасно двома нормативно-правовими актами однакової юридичної сили врегульовано порядок передачі державного та комунального майна в оренду.
Разом з тим, у пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.2997 року №4-зп у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п’ятої статті 94 та статті 160 Конституції України зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
З огляду на викладене, суд вважає, що при вирішенні питання про передачу в оренду комунального майна обласна рада повинна була керуватись нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки останній прийнятий в часі пізніше Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та встановлює, що у 2008 року передача в оренду майна державної та комунальної власності повинна була здійснюватись виключно на конкурсних засадах.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що передача в оренду приміщення підприємцю ОСОБА_2 без конкурсу відбувалась з метою створення центру реабілітації осіб із зовнішніми фізичними вадами, що не суперечить статті 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки згідно вказаної норми Закону без конкурсу може відбуватись передача майна в оренду лише самим центрам реабілітації, а не підприємцям з метою їх створення. Крім того, суд враховує також і те, що такий центр у Волинській області на момент передачі майна в оренду, як і на момент розгляду справи в суді не був створений, про що не заперечила в судовому засіданні представник відповідача.
Одночасно, суд приймає до уваги ту обставину, що згідно п.2.4 Інструкції по санітарно-протиепідеміологічному режиму та охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04.08.1983 року №916, на території інфекційної лікарні не допускається розміщення закладів, які не мають до неї відношення. Вказана норма закріплена також у абзаці п’ятому пункту 2.7 Санітарних правил устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 29.06.1990 року, відповідно до якого на території лікарні, пологового будинку чи іншого лікувального закладу не допускається розміщення будь-яких інших закладів, житла, а також розміщення будов і споруд, функціонально не пов’язаних із зазначеними лікувально-профілактичними закладами.
Вказана заборона на розміщення на території інфекційної лікарні центру пластичної хірургії проігнорована обласною радою при прийнятті оскаржуваного рішення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення Волинської обласної ради від 23.11.2008 року №24/35 «Про надання в оренду приміщення в м.Луцьку по вул.Шевченка, 30» є незаконним, а тому його слід скасувати..
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради від 23 листопада 2008 року №24/35 «Про надання в оренду приміщення в м.Луцьку по вул.Шевченка, 30».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 8 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій