ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 р. Справа № 2а-19039/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,
за участю представника позивача Приходи О. В., представника відповідача Войчук І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Стар» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
позивач – ТзОВ «Захід-Стар» звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 09.09.2009 року № 0001810015/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5053 грн., в т. ч. 4812 грн. основного платежу та 241 грн. штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на хибність висновків відповідача у акті перевірки щодо порушення товариством п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку з віднесенням до податкового кредиту сум за придбане майно, яке не використовується у господарській діяльності підприємства, а також зазначає, що директор товариства ОСОБА_2, який, як зазначеного у акті перевірки, пояснив, що приміщення у господарській діяльності підприємства не використовується, не міг давати таких пояснень, оскільки з 01.07.2009 року на посаду директора товариства призначено ОСОБА_1
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не подав, в засіданні суду представник Ковельської МДПІ позовні вимоги не визнала, зазначаючи, що дії податкового органу при перевірці та винесенні оскаржуваного рішення відповідали чинному законодавству. Також представник подала письмові пояснення податкового інспектора Гушинець М. В., який проводив перевірку, у яких перевіряючий пояснив, що ним внаслідок описки зазначено в акті прізвище та ініціали директора ОСОБА_2., перевірка проводилась з відома директора ОСОБА_1 та з урахуванням його пояснень. Також перевіряючий пояснив, що факт невикористання придбаного позивачем приміщення у власній господарській діяльності підтверджується відомостями, отриманими відділом податкової міліції під час виїзду за юридичною адресою ЗАТ «Завод Технопривод» за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2 для отримання пояснень, копій документів щодо проведених взаєморозрахунків з ТзОВ «Захід-Стар». В ході розмови з директором ЗАТ «Завод «Технопривод» Опришком П. В. було встановлено, що при реалізації приміщення була виписана податкова накладна від 21.11.2008 року №306/4. На даний час приміщення не використовується, проводиться судове оскарження, оскільки попередній власник, що здійснює оскарження, найняв охоронне підприємство та не допускає до нежитлових будівель, механічного корпусу, що знаходяться за адресою: Рівненська області Рівненський район, с. Городок, вул. Штейнгеля барона, 4а.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Актом Ковельської МДПІ від 11.08.2009 року № 271/15-32930336 про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації з ПДВ ТзОВ «Захід-Стар» за липень 2009 року встановлено, що при заповненні податкової декларації з ПДВ за травень поточного року платником включено податкову накладну № 306 від 21.11.2008 року, видану ЗАТ «Завод «Технопривод» на придбання механічного корпусу загальною площею 17200 кв.м. на суму 322 800 грн., в т. ч. ПДВ 64650 грн., за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н., с.Городок, вул. Штейнгеля барона, 4а. Згідно витягу про право власності на нерухоме майно № 22812294 від 22.05.2009 р. власником механічного корпусу є ТзОВ «Захід-Стар». Згідно наданого директором ТзОВ «Захід-Стар» пояснення від 17.08.2009 року вищевказане приміщення в господарській діяльності підприємства не використовується. В порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання подакткової декларації з ПДВ ТзОВ «Захід-Стар» податковий кредит за травень 2009 року завищено на 64650 грн. Враховуючи те, що залишок від’ємного значення ПДВ по декларації за травень 2009 року, складав 444 грн., з урахуванням даного порушення на зменшення залишку від’ємного значення ПДВ на суму 59504 грн. та збільшення позитивного значення ПДВ на суму 5056 грн., сума ПДВ, яка підлягає нарахуваню до сплати в бюджет буде становити 4612 грн.
Згідно висновків акту внаслідок перевірки позивачу зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту, в розмірі 59748 гривень та збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету на 4812 грн.
За результатами перевірки Ковельською МДПІ 09.09.2009 року винесено рішення № 0001810015/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5053 грн., в т. ч. 4812 грн. основного платежу та 241 грн. штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі податкової накладної № 306 від 21.11.2008 року ЗАТ «Завод «Технопривод» передало ТзОВ «Захід-Стар» нежитлові будівлі на суму 387360 грн., в т. ч. ПДВ 64560 грн.
За придбане приміщення позивач розрахувався повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 21.11.2008 року.
Як встановлено під час перевірки та підтверджено в засіданні суду представниками сторін дане приміщення зареєстроване на праві власності за позивачем. Згідно інвентарної картки 22.05.2009 року механічний корпус площею 17200 кв. м. поставлено на баланс підприємства як основний засіб.
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі вищезазначеної норми поставлено до податкового кредиту у податковій декларації за травень 2009 року 64560 грн. ПДВ, сплаченого в ціні товару при придбанні нерухомого майна на підставі податкової накладної № 306 від 21.11.2008 року, виданої ЗАТ «Завод «Технопривод».
Суд не погоджується з висновками відповідача щодо порушень позивачем при формуванні податкового кредиту внаслідок включення до нього сум, сплачених при придбанні майна, яке не почало використовуватись в господарській діяльності підприємства, оскільки абзац 4 п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надає платнику право на нарахування податкового кредиту незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Враховуючи те, що за результатами перевірки відповідачем не встановлено фіктивності при здійсненні господарських операцій між позивачем та ЗАТ «Завод «Технопривод», внаслідок яких було сформовано податковий кредит за травень 2009 року, не встановлено фактів придбання активів, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, господарські операції з придбання та розрахунку за придбане майно підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема податковою накладною та платіжним дорученням, суд вважає безпідставними висновки податкового органу, констатовані в акті перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами такої перевірки підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 09.09.2009 року № 0001810015/0 про визначення ТзОВ «Захід-Стар» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5053 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 15 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О. О. Андрусенко