Справа №463/6061/17

Провадження №2/463/840/18

УХВАЛА

судового засідання

01 жовтня 2018 року                        Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                Леньо С. І.

з участю секретаря                                Станько Р.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання відповідача  ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварож» до ОСОБА_2, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Іва-Плюс» про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Сварож» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 418 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Господарського суду Львівської області від 03.02.2015р. ТОВ «Сварож» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в процесі якої ліквідатором встановлено, що відповідач за період з 06.03.2013р. по 30.07.2013р. з рахунку банкрута № 2600500004468 зняв грошові кошти в сумі 418 400 грн. За відсутності будь-яких договорів позики та документів, які б підтверджували надходження на рахунок ТОВ «Сварож» від ОСОБА_2 грошових коштів, вважав, що в останнього існує заборгованість перед позивачем в сумі 418 000 грн., яку з посиланням на вимоги ст. ст. 1046, 1049 ЦК України просив стягнути в примусовому порядку.

До початку розгляду справи по суті, 20.12.2017р. позивач надав суду заяву про зміну підстав позову, до якої долучив докази направлення такої заяви відповідачу. Зокрема, вказані кошти просив стягнути з відповідача як такі, що набуті останнім без достатньої правової підстави в порядку ст. 1212 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки даний спір належить розглядати в межах судового провадження про банкрутство позивача, яке розглядається Господарським судом Львівської області.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи ТОВ «Д-МІКС», які проти його обґрунтованості заперечили, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання належить відмовити виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Натомість, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

При цьому, як зазначено в ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Банкрутство, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

В свою чергу, боржником згідно цієї норми є юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Натомість, у справі яка розглядається позов пред’явлено до фізичної особи про стягнення грошових коштів як безпідставно набутих. В розумінні п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України даний спір не може вважатись господарсько-правовим, адже стосується він не боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, а фізичної особи, до якої такий боржник пред’явив вимогу.

Тому, такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства, що виключає можливість закриття провадження у справі та відповідно задоволення клопотання відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 255, 260 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварож» до ОСОБА_2, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Іва-Плюс» про стягнення заборгованості.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 05.10.2018 року.

Суддя:                                                        Леньо С. І.