Справа № 22-ц-60/2010 Головуючий у суді першої інстанції: Янголь Є.В.
Категорія - 79 Суддя-доповідач: Хвостик С.Г.
У Х В А Л А
12 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Попруги С.В.,
суддів - Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
та осіб, які приймають участь в справі - представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5
на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 27 жовтня 2009 року
у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5 про визнання його дій неправомірними, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та спонукання до відкриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2009 року скаргу ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5 щодо ухвалення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Скасовано постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 жовтня 2009 року за виконавчим листом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» на користь
ОСОБА_3 заборгованості за договором банківського вкладу НОМЕР_3 від 27 серпня
2007 року станом на 01 вересня 2009 року в розмірі 179,10 доларів США, заборгованості за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 від 27 серпня 2007 року станом на 01 вересня 2009 року в розмірі 9382 грн. 07 коп., заборгованості за договором банківського вкладу НОМЕР_4 від 02 жовтня 2007 року станом на 01 вересня 2009 року в розмірі 3122,38 грн. та 252 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та зобов’язано цього виконавця відкрити провадження у справі.
В апеляційній скарзі державний виконавець Школа С.М., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду від 27 жовтня 2009 року, закривши провадження у даній справі.
При цьому вказує, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, так як потрібно було розглянути в порядку адміністративного провадження за нормами КАС України, оскільки виконавчий лист стягувачу був виданий на виконання рішення суду, постановленого у 2004 році, а за правилами ЦПК України дана скарга мала право розглядатись вже після 01 вересня 2005 року. Також зазначає, що суд безпідставно не врахував вимоги ст. 192, 524, 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», що лише гривня є валютою України та єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень на території України, а платежі в іноземній валюті можуть здійснюватися резидентами лише за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами страхування життя, тому вказані обставини виключають здійснення виконавчого провадження, де йдеться про виконання зобов’язань у іноземній валюті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про залишення рішення, як законного і обґрунтованого, без змін, вивчивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду – залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 14 вересня 2009 року Зарічним районним судом м. Суми постановлено рішення, яким з Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський" на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за договором банківського вкладу НОМЕР_3 від 27 серпня 2007 року станом на 01 вересня 2009 року в розмірі 179,10 доларів США, заборгованість за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 від 27 серпня 2007 року станом на 01.09.2009 року в розмірі 9382,07 грн., заборгованість за договором банківського вкладу № НОМЕР_2 від 02 жовтня 2007 року станом на 01.09.2009 року в розмірі 3122,38 грн. та 252 грн. сплачених судових витрат.
Отримавши виконавчий лист, з метою виконання рішення суду в примусовому порядку, ОСОБА_3 звернувся за належністю до Зарічного відділу ДВС Сумського міського управління юстиції. Проте, постановою старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5 від
12 жовтня 2009 року йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 7 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" в зв’язку з тим, що зобов’язання у виконавчому листі визначено в іноземній валюті, що виключає здійснення виконавчого провадження.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця, місцевий суд вірно виходив з того, що Закон України «Про виконавче провадження» передбачає механізм звернення стягнення на грошові кошти боржників як у гривнях, так і в іноземній валюті, а відсутність відкритого в установі банку рахунку відділу державного виконавчої служби для примусових стягнень в іноземній валюті не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки аналіз законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 50, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження») дає підстави вважати, що стягнення боргу безпосередньо в іноземній валюті можливе.
Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідно до виконавчого листа виконання зобов’язань має здійснюватись і в гривнях.
Також є безпідставними і доводи апелянта про те, що дана справа мала бути вирішена не в порядку цивільного, а в порядку адміністративного судочинства, так як у даному випадку оскаржують ся дії державного виконавця, вчинені ним під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повно з’ясовано всі обставини справи, надано належну оцінку всім наявним в справі доказам, тому оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу, відповідно, необхідно відхилити.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 27 жовтня 2009 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосереденьо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді