Справа № 127/75/18

Провадження № 1-кп/127/19/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Дернової В.В., Шидловського О.В.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Ходацької М.В.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників обвинувачених Нестерука В.В., Вишаровської В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №20 в м. Вінниці ініційоване судом питання щодо продовження запобіжних заходів обвинуваченим у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, відомості про яке внесені 18.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100050006737, суд -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено до судового розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2018 року обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжено запобіжні заходи на 60 діб, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судом поставлено на обговорення питання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання під вартою.

Прокурор Ходацька М.В. з приводу продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою зазначила, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України не зменшилися, запобіжні заходи відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для їх зміни, скасування немає, оскільки обвинувачені враховуючи тяжкість покарання, у разі доведення їх вини при зміні запобіжних заходів можуть переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Вишаровська В.К. не заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат Нестерук В.В. щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисному не заперечували.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судом було враховано наступні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачені, розуміючи невідворотність покарання в разі визнання їх винними у вчиненні особливо тяжкого злочину, матимуть змогу переховуватися від суду в разі пом'якшення запобіжних заходів щодо них; враховано також те, що на теперішній час потерпілі та свідки не були допитані, тому існує ризик того, що обвинувачені зможуть незаконно впливати на них; обвинувачені офіційно не працевлаштовані, а тому можуть продовжувати вчиняти нові корисливі злочини, а також перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи всі обставини в їх сукупності, вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 04.10.2018 до 02.12.2018 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 днів з 04.10.2018 до 02.12.2018 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: