Справа № 22ц -1770/09 Головуючий першої інстанції – Подзігун Г.В.
Категорія: 46 Суддя-доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Паліюка В.П.,
суддів – Буренкової К.О., Шаманської Н.О.,
при секретарі – Поліщук Ю.В.,
за участю: відповідача – ОСОБА_2, його представника – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2009 р., ухваленого за позовом
ОСОБА_4
до
ОСОБА_2
про виділ частки в спільному майні подружжя,
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2007 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в спільному майні подружжя.
Позивачка зазначала, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 22 грудня 1995 р. до 16 березня 2006 р. Під час шлюбу вони придбали жилий будинок АДРЕСА_1
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу між ними не було досягнуто згоди про поділ вказаного майна, позивача просила визначити частки кожного з подружжя в спірному жилому будинку, визнав за нею право власності на 1/2 його частину.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2009 р. позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1 за кожним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального справи, просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які приймали участь при розгляді справи, дослідивши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 грудня 1995 р. по 16 березня 2006 р.
Під час шлюбу сторонами був придбаний жилий будинок АДРЕСА_1
Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонам доказам та дійшов вірного висновку про те, що жилий будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін, оскільки вказане майно вони придбали за час шлюбу. Тому, з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 СК України, вірно визначив частки подружжя в спірному жилому будинку рівними, визнав за кожним право власності на 1/2 його частини.
Доводи апелянта про те, що спірний жилий будинок є його особистої власністю, тому що придбаний за кошти, які були йому подаровані батьком ОСОБА_5 та тіткою ОСОБА_6, безпідставні, оскільки договору дарування між ними укладено не було. До того ж, ці обставини жодними письмовими доказами не підтверджені.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що договір купівлі-продажу спірного будинку укладено на товарній біржі, без дотримання вимог щодо форми угоди, не заслуговують на увагу, оскільки недійсність угоди за нормами ЦК УРСР, дія якого розповсюджується на спірні правовідносини, встановлюється судом. Вказаний договір купівлі-продажу недійсним не визнано. Більш того, саме на його підставі за відповідачем зареєстровано право власності на спірний будинок, яке також не оспорено.
З урахуванням викладеного, колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2009 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: